До основних функцій зараховують: естетичну і духовнотворчу (за Яном Мукаржовським) __ Серед додаткових функцій художнього твору виділяється функція ідеологічна (іноді говорять у цьому зв'язку про суспільну, суспільно-політичну чи соціальну функцію). _ Решта функцій в більшій чи меншій мірі залежать від ідеологічної, є похідними від неї (пізнавальна, освітня,_ містична (релігійна або трансцендентна, з латинської – та, що виходить за межі).__ Дві основні функції літературного (ширше – будь-якого художнього твору) детермінують (зумовлюють) два аспекти ідеї мистецтва – художності: естетичність та інтенціональність (спрямованість).
Виділяють також ф-ї комунікативну, виховну, націє формуючу, націозахисну, оцінну.
18. Визначити сутність гносеологічної функції літератури:
____ Пізнавальна (гносеологічна) полягає у тому, що літературний твір (завдяки митецькій інтуїції, творчому генію) надзвичайно розширює межі людського пізнання, проникаючи у сфери, часто не доступні для науки. Показовим з цього приводу є наукові передбачення, здійснені у творах Жюля Верна, Герберта Уелса, інших фантастів; історіософські передбачення Т. Шевченка чи Є. Маланюка; дивовижно глибокі проникнення у сферу людської психіки (В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович чи Кнут Гамсун) тощо. Художній твір «передає інформацію про новий досвід, або нове витлумачення уже знайомого досвіду, або вираження чогось такого, що ми пережили, але для чого у нас немає слів; тим самим поезія збагачує наш духовний світ і відточує нашу здатність до сприйняття навколишнього» (Т. С. Еліот). Порівняно з твором мистецтва, пише Х. Ортега-і-Гасет, «всі відомості, що дає наука, здаються лише схемами, далекими алюзіями, тінями і символами».
19. Визначити сутність комунікативної функції літератури:
____ оскільки оцінка є результатом співтворчості автор – твір – читач, можна визначати також принципову комунікативнуфункцію художньої літератури. Дуже часто література постає «шостим чуттям», органом художньо-інтуїтивного прозріння, суспільним нервом, який відкриває механізми поневолення, узалежнення людини від влади, руйнування гуманістичного начала в суспільстві.
20. Визначити сутність естетичної функції літератури:
____ Вона полягає у наданні читачеві неповторної естетичної насолоди, насолоди від спілкуванням з прекрасним. Але, як слушно зазначає англійський літературознавець і поет Томас Стернз Еліот, «якщо б насолодою все вичерпувалось, сама б ця насолода була не вищого порядку». Тому поруч із естетичною в художньому творі неминуче присутня інша основна функція – духовнотворча. Ця загальнокультурна функція полягає у тому, що художній твір, щоб відрізнятися від просто граних (естетичних) предметів, повинен не просто задовольняти естетичні переживання людини, а й при цьому робити її кращою, духовно багатшою, розвивати її внутрішній світ.
21. Визначити сутність виховної функції літератури:
____ Література формує світогляд і виховує читачів у певному ідейному дусі. Радянські ідеологи добре розумілися саме на цьому питанні і виховували молодь на взірцях літературних героїв, які, мов Павло Корчагін, свідомо віддавали своє життя за комуністичну ідею. З української класики до шкільних програм вводилися твори про важке трудове буття, героїв, які були зламані цим буттям, пиячили, лаялися, билися, ладні були, нехай з відчаю, вбивати, топити рідних, як-от Кайдаші, Чіпка, Гриць Летючий та ін. Навмисно таким чином формувався з юнацьких вразливих років комплекс знедоленого молодшого брата, ніби в українській літературі справжніх героїв, переможців (пригадаємо із сучасної програми хоча б Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного «Тигролови») й не було.
22. Визначити сутність націєформуйочої функції літератури:
______ Оскільки для українських письменників продуктивним став націоцентричний тип мислення митця, творчість почала сприйматись як така, що призводить до пізнання та наближення істини національного буття. Тож основна мета письменників – творити нову національну візію, яка б мала посилити національне та політичне відродження. ___ Ідеальний образ нації створюється не з марнославних мотивів, він виконує функцію провідника, а вигадані складники колективного “я” сприяють усвідомленню нацією власної неповторності як основної рушійної сили національного розвитку. Ставлення до світу в українських письменників дуже активне, візії не самодостатні, вони – тільки засіб консолідації й мобілізації нації. Для українця на першому місці завжди була Україна. _
23. Визначити сутність націозахисної функції літератури:
_______ Тобто захист честі і гідності українців на території України засобами літератури. Методи і засоби є здебільшого пропагандивними. Будучи тісно пов’язаною із життям етносу і нації, література виражає також національну своєрідність народу, специфіку його менталітету, а відтак – і сама впливає на формування національної самосвідомості. Пізнання й оцінка суспільного, національного життя є першою сходинкою до розуміння загальносвітової цінності кожної нації і кожної людини, є передумовою справжнього (не радянського) інтернаціоналізму літератури. Національна особливість літератури набуває загальнолюдського значення.
24. Визначити сутність оцінної функції літератури:
____ Пізнання не можливе без оцінки, внесення ціннісного авторського і читацького компонента, що й свідчить про оцінну(аксіологічну) функцію літератури
25. Назвати основні принципи аналізу художнього твору:
Принцип естетичності, принцип інтенціональності, іманентності, історизму, принцип націоцентричності, контекстуальності, принцип структурованості, принцип системності, принцип вивчення худ.твору у єдності форми та змісту.
26. Назвати складові змісту:
Тема, проблема , ідея.
27. Назвати складові форми:
Жанрова специфіка; композиційно-сюжетна структура; образна система; мова - тобто словесні зображально-виражальні засоби.
28. Продовжити визначення:
Зміст– це те, що зображується у творі,і те, що пізнається з нього, що примушує читача задуматися над порушеними автором животрепетними питаннями дня. Таким чином, зміст твору об'єднує в собі тематику, ідейно-емоційні оцінки змодельованих граней дійсності та проблематику.