6. Дати загальну характеристику складносурядного речення:
а) речення складне;
б) сполучникове;
в) складносурядне;
г) тип за кількістю предикативних частин: елементарне, неелементарне;
ґ) тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне;
д) тип за інтонуванням: окличне, неокличне;
є) зі скількох частин складається;
є) перша частина (назвати), друга (назвати) і т.д.;
ж) засоби вираження змістових і граматичних відношень між частинами: сполучники, інтонація, співвідношення видо-часових і способових форм предикатів, лексичне наповнення, порядок частин;
з) вид складносурядного речення: єднальне, зіставно-протиставне, розділове, градаційне, приєднувальне, пояснювальне;
и) семантико-синтаксичні відношення між частинами: для єднальних речень - власне єднальні (одночасності або часової послідовності дій, станів чи явищ), причиново-наслідкові, умовно-наслідкові, висновкові, перелічувальні; для зіставно-протиставних - обмежувальні, зіставні, протиставні, перелічувальні; для розділових речень - чергування, взаємовиключення;
і) порядок розташування частин: фіксований, вільний;
ї) структура: відкрита, закрита.
7. Аналіз першої предикативної частини за схемою розбору простого речення.
8. Пунктуація.
Схема аналізу складнопідрядного речення з однією підрядною частиною
1. Записати речення.
2. Виділити граматичні основи.
3. Пронумерувати предикативні частини.
4. Підкреслити другорядні члени речення.
5. Накреслити структурну схему.
6. Дати загальну характеристику складнопідрядного речення:
а) речення складне;
б) сполучникове;
в) складнопідрядне;
г) тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне;
ґ) тип за інтонуванням: окличне, неокличне;
д) головна частина (вказати);
є) підрядна частина (зазначити);
є) тип за структурними особливостями: розчленованої або нерозчленованої структури (підрядна частина відноситься до всієї головної або до певного члена в ній);
ж) засоби зв'язку підрядної частини з головною: сполучники, сполучні слова, сполучні комплекси, співвідносні слова, інтонація, видо-часові та способові форми предикатів, лексичне наповнення предикативних частин, порядок частин;
з) на яке запитання відповідає підрядна частина;
и) висновок про її семантико-структурний вид: означальна (власне означальна чи займенниково-означальна), з'ясувальна, обставинна (способу дії, міри та ступеня, порівняльна, часу, умови, місця, мети, причини, наслідку, допустова, супровідна, пояснювальна);
і) позиція підрядної частини щодо головної;
ї) порядок розташування частин: фіксований, вільний.
7. Аналіз головної частини речення за схемою розбору простого речення.
8. Пунктуація.
Схема аналізу складнопідрядного речення з кількома підрядними частинами
1. Записати речення.
2. Виділити граматичні основи.
3. Пронумерувати предикативні частини.
4. Підкреслити другорядні члени речення.
5. Накреслити структурну схему.
6. Дати загальну характеристику складнопідрядного речення:
а) речення складне;
б) сполучникове;
в) складнопідрядне, з кількома, а саме з ... (назвати кількість), підрядними частинами;
г) тип за метою висловлювання: розповідне, спонукальне, питальне;
ґ) тип за інтонуванням: окличне, неокличне;
д) головна частина (вказати);
є) перша підрядна (назвати), друга підрядна (назвати) тощо; є) характеристика кожної підрядної частини в такій послідовності:
- до якої частини відноситься перша підрядна,
- що в ній пояснює (конкретне слово чи всю частину в цілому),
- якими сполучними засобами приєднується до головної (сполучником, сполучним словом, сполучним комплексом, інтонацією, лексичним наповненням, видо-часовим співвідношенням предикатів),
- на яке запитання відповідає,
- місце підрядної частини щодо головної для неї: препозиція, інтер-позиція, постпозиція;
- висновок про її семантико-структурний вид (означальна (власне означальна чи займенниково-означальна), з'ясувальна, обставинна (способу дії, міри та ступеня, порівняльна, часу, умови, місця, мети, причини, наслідку, допустова, супровідна, пояснювальна));
ж) характеристика другої і наступних підрядних частин у тій же послідовності;
з) висновок про вид складнопідрядного речення за характером синтаксичного зв'язку підрядних компонентів з головними та між собою: з однорідною, неоднорідною (різночленною, причленною) супідрядністю, з послідовною підрядністю чи речення комбінованого виду.
7. Порядок розташування частин.
8. Аналіз головної частини складнопідрядного речення за схемою розбору формально простого речення.