Класифікація інновацій

Вивчаючи будь-яку проблему, слід розглянути основні види її складових елементів. В літературі наведено безліч класифікацій інновацій – ознайомимося з декількома найпоширенішими.

А.І.Пригожин [9] пропонує типологію нововведень по девяти ознакам:

1) за типом новшества: соціальні, матеріально-технічні, економічні, організаційно-технічні, економічні, організаційно-управлінські, правові, педагогічні;

2) за інноваційним потенціалом: радикальні, комбінаторні, модифіцируючі;

3) за принципом відношення до свого попередника: замісники, відмінники, зворотні, відкриті;

4) за об’ємом впровадження: точкові, системні, стратегічні;

5) за ефективністю цілей: ефективність виробництва, управління, покращення умов праці;

6) за соціальними наслідками: ті, що викликають соціальні витрати, нові види монотонної праці;

7) за особливістю механізму свого здійснення: одиничні, дифузійні, закінчені та незакінчені; успішні та неуспішні;

8) за особливістю інноваційного процесу: внутрішньо організаційні, міжорганізаційні;

9) за джерелом ініціативи: прямий соціальний заказ; в результаті винаходу.

М.Хучек [10] інновації пропонує класифікувати за сьома критеріями:

1) оригінальність характеру змін: оригінальні, неоригінальні;

2) ступінь складності: непов’язані, пов’язані;

3) галузь господарства: матеріалізовані, нематеріалізовані;

4) ступінь новизни: новинки у світовому масштабі; новинки в країні чи галузі; новинки на підприємстві;

5) радіус дії: впроваджені на підприємстві; впроваджені поза підприємством;

6) соціально-психологічні умови впровадження: рефлекторно усвідомлюючі; впроваджені без довгострокового осмислення; заплановані; позаплановані;

7) галузь примінення: технічні і технологічні; організаційні та економічні; суспільні.

Колектив вчених під керівництвом С.Д.Ільєнкової [11] пропонує наступну класифікацію інновацій:

1) в залежності від технологічних параметрів: продуктові; процесні;

2) за новизною: нові для галузі в світі; в країні; нові для підприємства;

3) за місцем на підприємстві: інновації на вході; на виході; інновації системної структури;

4) від глибини впровадження змін: радикальні; покращуючі;, модифікаційні;

5) за сферою діяльності: технологічні; виробничі; економічні; торгові; соціальні; в області управління.

П.Н. Завлин [11] пропонує класифікацію інновацій за наступними ознаками:

1) область використання: управлінські; організаційні; соціальні; промислові;

2) етап НТП: наукові; технічні; технологічні; конструкторські; виробничі; інформаційні;

3) ступінь інтенсивності: рівномірна; слабка; масова;

4) темп здійснення: швидкі; повільні; рівномірні;

5) масштаб інновацій: трансконтинентальні; транснаціональні; регіональні; великі; середні; малі;

6) результативність: висока; низька; стабільна;

7) ефективність: економічна; соціальна; екологічна; інтегральна.

Усі запропоновані класифікації мають у своїй основі базові критерії класифікації інновацій, а саме:

1) комплексність набору класифікаційних ознак, що враховуються при аналізі та кодуванні;

2) можливість кількісного (якісного) визначення критерію;

3) наукова новизна, практична цінність ознаки класифікацій, що пропонується.

Враховуючи вище наведені критерії та досвід вчених, пропонуємо спростити класифікацію інновацій до поділу останніх за напрямками впроваджень (рис 1.1).

Рис. 1.1 Схема класифікації інновацій за напрямками впровадження

Класифікація інновації дає змогу:

- повязати з типом інновацій той чи інший тип стратегії;

- сконструювати економічні механізми та організаційні форми управління в залежності від типу інновацій;

- визначити способи та форми управління залежно від типу нововведення;

- сформувати організаційні структури науково-дослідних та конструкторських підрозділів;

- установити взаємозвязок з іншими організаціями;

- розробляти систему стимулювання інноваційної діяльності в організації.

Узагальнюючи, можна підкреслити, що за якою б ознакою не класифікаціювалась інновація, вона є наскрізним фактором, який „пронизує” всю сферу виробничої діяльності Напрям впровадження інновацій Технології Продукція Технічні засоби Енергетичні ресурси Суспільство Форми організації та управління Сировина, матеріали Екологія і суспільства. А наведені на рис.1.1 напрями є єдиною, комплексною системою, і тому, висока ефективність виробництва може забезпечуватись лише при умові гармонійного розвитку усіх вищезазначених напрямів – при умові ефективного управління інноваційною діяльністю.

Поиск по сайту: