Доходи страховика можна поділити на три великі групи

Склад та економічний зміст доходів страховика

Розглядаючи доходи страховика, з'ясуємо їх склад та джерела. Доходи страховика формуються від основної (страхової) діяльності, інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів та інших операцій (рис. 13.1):

¯ ¯ ¯

Рис. 13.1. Склад доходів страховика

Доходи страховика можна поділити на три великі групи

1) доходи від страхової діяльності – всі надходження, пов’язані з проведенням страхування і перестрахування;

2) доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

3) інші доходи, які з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності (здача під оренду майна, результат перерахунку виплати, безповоротної фінансової допомоги, індексації основних фондів і нематеріальних активів, від реалізації прав регресії, від надання консультації, штрафи, пені та ін.).

Рис. 13.2. Склад доходів страховика від основної діяльності

Доходи від основної діяльності (страхових операцій) - це страхові премії за договорами страхування і перестрахування, комісійні винагороди за перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернені суми технічних резервів, інші, ніж резерв незароблених премій. Доходи першої групи розраховуються як сума страхових премій по всіх договорах страхування (страховий портфель). Страхова премія (ціна страхової послуги) визначається за формулою:

, (1)
де, Ц_п - ціна страхової послуги; S – страхова сума; В – страхова премія (або брутто-премія).

Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обігу коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності. При цьому доходом є зароблені страхові платежі, які визначаються за такою формулою:

ЗСП = СНСП_зв.п + СНЗСН_{поч..зв.п} - СНЗСП_к.зв.п , (2)

де ЗСП - зароблені страхові премії; СНСПзв.п - сума надходжень страхових платежів за звітний період; СНЗСНпоч..зв.п - сума страхових платежів на початок звітного періоду; СНЗСПк.зв.п - сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

Страхові премії, які отримані за різними видами страхування, розподіляються в суворій відповідності зі структурою тарифної ставки, яка показує, який процент премій повинен бути витрачений на виплату страхового відшкодування (або направлений в запасні фонди), на витрати по веденню справи, на фінансування попереджувальних заходів або на інші заздалегідь передбачені накопичення. Такий жорсткий цільовий розподіл страхових премій дає можливість забезпечити формування страхових резервів, запасних фондів і резервів в достатніх розмірах. Основою розрахунку страхової премії є страховою тариф. При цьому об'єм премії обумовлює величину страхового фонду, а структура тарифної ставки - напрямок витрачення коштів цього фонду.

Ціна страхової послуги - величина об'єктивна, однак ринкова ціна формується під впливом цілого ряду чинників: кон'юнктури ринку, податкової політики держави, рівня монополізації даного сегмента страхового ринку, динаміки зміни банківського процента і ін. Вона завжди знаходиться в певних кордонах: її максимум визначається потребами страховика, а мінімум - як засіб забезпечення еквівалентності відносин між страховиком і його страхувальниками.

Валовим прибутком страховика від страхової діяльності вважається сума отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду (календарного року) валових внесків за договорами страхування і, за вирахуванням сум внесків, переданих в перестрахування, сум повернених страхувальникам зайво сплачених ними премій, а також сум премій, отриманих від продажу страхових полісів інших страхувальників (якщо даний страхувальник виконує агентську діяльність) і, премій, отриманих від філіалів, представництв і інших відособлених підрозділів страховика, які не мають статусу юридичної особи.

До доходів від інвестування відносять відсотки, сплачені страховикам за довгострокового кредитування житлового будівництва, доходи від участі у прибутку перестраховиків, відсотки на суму залишку коштів на рахунках, відсотки за облігаціями, дивіденди за акціями, відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку (рис 13.3):

Інші доходи — це доходи від врегулювання безнадійної заборгованості, здавання майна в оренду, курсові різниці, індексації та передачі (продажу) основних засобів і нематеріальних активів, надання консультаційних послуг, штрафи, пені, інші доходи (рис. 13.4):

Рис. 13.3. Склад доходів страховика від інвестування і розміщення тимчасово вільних резервів

Витрати страховика пов'язані з двоїстим характером його діяльності, яка передбачає проведення страхування (страхових операцій) і виконання страховиком ролі активного інвестора, тобто інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів та власних коштів. Структуру витрат визначають два взаємопов'язаних економічних процеси: погашення зобов'язань перед страхувальниками і фінансування діяльності страховика.

Виділяють такі види витрат страховика:

1) витрати на проведення страхових операцій, що становлять собівартість страхової послуги;

2) витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

Рис. 13.4.Склад інших доходів страховика

13.3. Склад та економічний зміст витрат страховика

У широкому розумінні собівартість страхової послуги — сукупність усіх витрат страховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів). У вузькому розумінні собівартість — це витрати страховика на ведення страхової справи. В сукупності ці витрати являють собою собівартість страхових операцій.

Поиск по сайту: