Етапи статистичних досліджень

Будь-яке статистичне дослідження складається з шести етапів.

Етап 1. Статистичне дослідження починається з формування первинної статистичної інформаційної бази по обраному комплексу показників. Проведення статистичних спостережень. Використання офіційних державних і корпоративних (фірмових) джерел. Використання наукових статистичних досліджень в журналах, газетах, монографіях і т.д. Використання електронних засобів інформації (Internet, CD, дискет, та ін.)

Етап 2. Первинне узагальнення і групування статистичних даних. Зведення, угруповання, гістограми, полігони, кумуляти (огіва), графіки розподілу частот (частостей). Формування рядів динаміки та їх первинний аналіз. Графічний прогноз (з концепцією "оптиміст", "песиміст", "реаліст"). Розрахунок моментів К-го порядку (середніх, дисперсій, заходів скошеності, вимірювання ексцесу) з метою визначення показників центру розширення показників варіації, показників скошеності (асиметрії), показників ексцесу (островершінності). Формування та первинні розрахунки складних статистичних показників (відносних, зведених багаторівневих). Формування та первинні розрахунки індексних показників.

Етап 3. Наступний етап статистичного дослідження включає економічну інтерпретацію первинного узагальнення. Економічна та фінансова оцінка об'єкта аналізу. Формування тривоги (задоволення) економічних і фінансових ситуацій. Попередження про наближення до пороговим статистичним значенням в прикладних, як правило, макроекономічних завданнях. Диверсифікація первинного статистичного узагальнення отриманих прикладних результатів по ієрархії влади, партнерства, бізнесу.

Етап 4. Комп'ютерний аналіз первинних і узагальнених розширених (об'ємних) статистичних даних. Аналіз варіації розширених статистичних даних. Аналіз динаміки розширених статистичних даних. Аналіз зв'язків розширених статистичних даних. Багатовимірні зведення та угруповання.

Етап 5. Комп'ютерне прогнозування за обраними найбільш важливих напрямків. Метод найменших квадратів (МНК). Ковзні середні. Технічний аналіз. Уявлення зведеного аналізу та варіантів прогнозу з рекомендаціями про внесення корективів в управління та інвестиції.

Етап 6. Узагальнений аналіз отриманих результатів та перевірка їх на достовірність за статистичними критеріями.

Етап 7. Завершальним етапом статистичного дослідження є прийняття управлінського рішення.

14. Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Відомий вислів С. Лема : “Інформація – це влада” наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, порушили цілісність інформаційного простору. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних даних. Збирання таких даних пов’язане з ретельним науковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості на першому етапі статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження – це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання.

Статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження – це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу приватизації майна. Вторинне спостереженя – це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів.

Статистичні дані – це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів. Саме масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлена впливу випадкових причин. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню (воно можливе лише за умов системності даних). Статистичні дані – це факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.

15. Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам :

1) вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Наприклад, матеріали переписів населення на території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не врахували значних втрат населення внаслідок репресій, розкуркулювання та голодомору.

2) повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, при дослідженні ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на який він розрахований, а й на категорії споживачів, які можуть придбати товар для своїх дітей, родичів, друзів. Щодо мети суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища.

3) своєчасність даних, інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інаше вона втрачає корисність. Наприклад, дані біржових торгів мають надходити до користувача в міру їх виникнення та реєстрації.

4) порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є структура елементів на новоствореному фондовому ринку України. Гострою є проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах зберігання високої інфляції або внаслідок грошової реформи.

5) доступність даних, з переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію.

Отже, одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація.

16. Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.

У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистичного спостереження. (У правовій статистиці це можуть бути постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо.).

Як правило, це характеризується зміну облікових даних.

Завдання статистичного спостереження зумовлюється зав­даннями, які ставляться перед дослідженням певних процесів і явищ і випливають з потреб управління ними. Суть їх полягає в одержанні у найкоротший строк повної і вірогідної інформації про досліджувані факти. Тобто найважливішим завданням ста­тистичного спостереження є вірогідне, об’єктивне відображення спостережуваних (досліджуваних) явищ і процесів суспільного життя. Завдання статистичного спостереження (як і мету) слід чітко формулювати відповідно до результатів дослідження та з урахуванням об’єкта спостереження.

17. Статистичний інструментарій – це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, в якому роз’яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих питань або відповідей. Так, у ході складання анкет застосовуються запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість можливих відповідей обмежується. Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення. Запитання відкритого типу потребують самостійного формулювання відповіді.

Статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну частину інформаційної бази спостереження, а й вихідну. Тобто, при визначенні ознак, складанні блоків запитань одночасно готуються макети вихідних таблиць, в яких відсутня цифрова інформація.

18. Наукова організація статистичного спостереження зумовлює дотримання певних вимог щодо його здійснення. Назвемо їх.

1. Явища, які підлягають спостереженню, повинні мати певне народногосподарське значення, а також наукову чи практичну цінність.

2. Оскільки суспільні явища знаходяться у постійній зміні й розвитку та мають різний якісний стан, статистичне спостереження повинне забезпечувати збір масових даних. в яких відбивається вся сукупність фактів. Неповнота зведень про досліджувані процеси призведе до помилкових висновків з результатів аналізу.

3. Складний взаємозв'язок і взаємопереплетіння економічних явищ зумовлює орієнтацію статистичного спостереження на збирання не тільки інформації, яка безпосередньо характеризує досліджуваний об'єкт, а й такої, що сприяє зміні його стану. Отже, дані спостереження повинні бути повними. Під повнотою даних розуміють повноту просторового охоплення одиниць досліджуваної сукупності, істотних сторін явищ, а також повноту охоплення у часі.

4. Інформація, одержувана за результатами статистичного спостереження, повинна бути вірогідною. Тобто спостережувані дані підлягають ретельній і всебічній перевірці з боку їх якості. Особливість зазначеної вимоги полягає у тому, що у разі одержання недостовірної інформації, не можна усунути її дефекти в процесі подальшої обробки, що ускладнює прийняття науково обґрунтованих рішень. Зрозуміло, що статистична інформація вважається якісною, якщо вона правдива, вірогідна і точна.

5. Статистичне спостереження здійснюється на науковій основі по заздалегідь розробленій програмі, яка забезпечує науковий підхід до вирішення методологічних і організаційних питань.

6. Дані статистичного спостереження повинні бути, порівнювані. Лише в такому разі забезпечується їх узагальнення і зіставлення у просторі і часі.

Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. У процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці й аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості невірогідні, то, хоч би як добре вони були опрацьовані, результати статистичного дослідження будугь низької якості, не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найдосконалішою їх обробкою. Тобто від якості даних спостереження залежать результати подальшого статистичного дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Вірогідність даних статистичного спостереження забезпечується багатьма умовами. Це компетентність працівника, який здійснює спостереження, досконалість інструментарію (бланки, інструкції, система оціночних показників), зацікавленість і готовність об' єкта та ін.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Повнота забезпечується, по-перше, охопленням одиниць досліджуваної сукупності, по-друге, системним добором кількох взаємозалежних ознак явища, і по-третє, при вивченні явища у часі повнота передбачає отримання даних за максимально тривалі періоди.

Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі. Дані мають бути порівнянними: за складом сукупності (забезпечення зі ставності показників при структурних зрушеннях — змінах у складі елементів досліджуваної сукупності); за одиницями вимірювання; за методикою збирання даних та обчислення статистичних показників; за територіальною належністю одиниць.

П'ятою вимогою є доступність даних. Доступ до статистичної інформації забезпечується через: систематичну публікацію її в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; безпосереднє її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним і фізичним особам. Порядок та умови доступу до статистичної інформації визначаються в ст. 24 Закону України «Про державну статистику».

Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1. Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні та організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.

2. Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, с координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.

Формування бази даних. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.

Статистичне спостереження проводиться відповідно до плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні й організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збирання статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.

Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву.

19.Підготовка спеціально організованого статистичного спостереження починається із складання плану

спостереження, тобто сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.

Програмно-методологічні питання плану надають відповіді на наступні запитання:

 Для чого проводиться спостереження (мета спостереження)?

 Що спостерігається (об’єкт спостереження)?

 Які складові частини об’єкта (одиниця сукупності)?

 Яке джерело інформації (одиниця спостереження)?

 На які питання планується одержати відповіді (програма спостереження)?

Організаційні питання спостереження надають відповіді на наступні запитання:

– Хто проводить спостереження? – Де проводиться спостереження (місце спостереження)?

– За допомогою чого проводиться спостереження (матеріально-технічне забезпечення обстеження)?

– Який спосіб забезпечення точності результатів спостереження (система контролю та пробні

обстеження)?

– Коли проводиться спостереження (час, період обстеження)?

20. Місцем спостереження вважається той пункт, де реєструються ознаки, наприклад, при проведенні перепису населення це житлові приміщення. Розрізняють об'єктивний та суб'єктивний час спостереження. Об'єктивний час спостереження — це той момент або період часу, станом на який реєструються ознаки. У тому випадку, коли об'єкт спостереження швидко змінюється і нараховує дуже велику кількість одиниць, встановлюється так званий критичний час. Суб'єктивний час спостереження — це період відведений на заповнення формулярів.

Час спостереження (об’єктивний час) – це час, до якого належать дані спостереження. Якщо об’єктом спостереження є процес, то обирається інтервал часу, за який нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то обирається критичний момент – момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних. Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейтральний для об’єкта спостереження період. Наприклад, перепис плодово-ягідних насаджень здійснюється в період їх цвітіння або в період плодоношення.

Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані; Час може бути об'єктивним і суб'єктивним. Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік, об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу).
Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.
Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).

У плані статистичного спостереження вказуються органи державної статистики, які здійснюють його підготовку та проведення, а також несуть відповідальність за якість його результатів.

Поиск по сайту: