Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методика діагностики розуміння емоційного стану іншої людини



Основою для використання цієї методики з метою визначення особливостей розуміння стану інших людей стало таке положення: обличчя людини становить своєрідний екран, на якому більшою чи меншою мірою відображається динаміка актуальних переживань людини, дякуючи цьому обличчя виконує сигнальну функцію, виступаючи в якості одного із каналів невербальної комунікації.

Для експериментальної ситуації використовувались фотографії обличчя дитини, відображаючи нижче названий емоційний стан. До кожної фотографії добиралась фраза, яка відповідала тому чи іншому переживанню.

  • Радість: "Я такий радий, що ми разом".
  • Смуток: "Я не зможу без друга, не їдь!"
  • Огиду: "Я з таким не воджуся".
  • Здивування: "Ти такий маленький і не боїшся?"
  • Гнів: "Не смій маленьких ображати!"
  • Страх: "Я боюся його".

Експеримент проводився індивідуально й будувався у формі бесіди експериментатора з дитиною. Експериментатор розповідав дитині історію про хлопчика чи дівчинку, пропонуючи набір фотографій, які відображали той чи інший емоційний стан. Дитині ставилось питання: "Хто з дітей міг сказати цю фразу?".

Точність ідентифікації дитиною емоційних станів фіксувалась (1 бал — правильна відповідь, 0 — неправильна). Фотографії однієї і тієї ж дитини використовувались для виключення із процесу ідентифікації суб’єктивних факторів (подобається чи не подобається). Готові фрази пропонувались для того, щоб виключити різницю в розвитку мовних умінь дітей.

Отримані результати показали, що лише невелика кількість дітей експериментальної і контрольної груп (3 (14,3 %) і 4 (20 %)) повністю справилися із завданням. Ніхто із опитаних не набрав 0 балів. Більшість дітей експериментальної і контрольної груп (66,7 % і 70 %) набрали від 3 до 5 балів.

 

Методика “Паровозик була використана з метою дослідження психічних станів дитини протягом дня в її діяльності, спрямована на визначення позитивного (ППС) та негативного (НПС) психічного стану кожної дитини (у подальшому ми будемо використовувати відповідні скорочення ППС та НПС) і сприятливість психологічногоклімату у групі в цілому [9, С.92-94].

Діагностуючий матеріал: білийпаровозик та 8 різнокольорових вагончиків (червоний, жовтий, зелений, синій - основні; фіолетовий, сірий коричневий, чорний - додаткові). Вагончики безладно розташовані на білому фоні.

Мета: Визначення позитивного та негативного психічного стану дитини.

Дитині пропонувалось побудувати “чарівний поїзд" в різнокольорових вагончиків. Спочатку потрібно обрати самий красивий. Потім самий красивий з тих, що залишились і тощо.

Фіксуються: позиція кольору вагончика, висловлювання дитини (зразки протоколів - додаток А, Б).

Обробка результатів проводилась наступним чином: один бал присвоюється якщо дитина поставила вагончик фіолетового кольору на другу позицію; чорний, сірий, коричневий - на третю; червоний, жовтий, зелений - на шосту. Два бали присвоюється, якщо дитина ставить вагончик фіолетового кольору на першу позицію; чорний, сірий, коричневий - на другу позицію; червоний, жовтий, зелений - на сьому, синій на восьму. Три бали присвоюється, якщо чорний, сірий або коричневий вагончики поставлені на першу позицію; синій - на сьому позицію; червоний, жовтий, зелений - на восьму позицію.

За результатами досліджень Макса Люшера1 встановлено таке значення кольорів: червоний - життєва сила, драйв; жовтий - нестриманість, експресивність, релаксація, зелений - “легко послаблена напруга”, “контроль”, синій - витриманість, сенситивність, фіолетовий - ідентифікація, коричневий - чуттєвість, захищеність, сірий - незадіяність, чорний - відмова, пригніченість, кумуляція (накопичення) почуттів.

Якщо будь-який з основних кольорів опинається на одному з 3-х останніх місць, це свідчить про наявність тревоги, викликаної незадоволенням суб’єктивно-значущих потреб.

Враховуючи високу вірогідність помилкових інтерпретацій безпосередньо за критеріями М. Люшера в цьому віці, зелений, червоний, жовтий та фіолетовий кольори кваліфікувались як емоційно-позитивні, а фіолетовий коричневий, сірий та чорний - як емоційно-негативні.

Про характер тревоги говорить колір, який знаходиться на одній з останніх місць, а про її вираженість - його положення (6-а, 7-а, 8-а позиції ряду).

Наявність тревог спонукає до виробітки компенсацій, характер яких встановлюється за кольором, який займає 1-у позицію в ряді кольорових переваг.

Конфлікти діагностуються також у випадках, коли на перших 3-х позиціях ряду кольорових переваг знаходяться додаткові кольори.

С кожною дитиною було проведено по 4 серії індивідуальних дослідів.

В першій серії досліджувався емоційний стан дитини зранку під час її приходу до дитячого садка.

У другій серії досліджувався емоційний стан дитини під час режимних моментів та занять, в яких дитина виконувала вказівки дорослого.

У третій серії виявляли емоційний стан дітей під час спільної ігрової діяльності та прогулянки.

У четвертій серії досліджувався емоційний стан дітей перед ізповерненням додому.

Психічний стан дитини оцінювався як позитивний, якщо сума балів не перевищувала - 3.

При 4-6 балах - як негативний психічний стан низького ступеню (НПС нс); при 7-9 балів - як НПС середнього ступеню;

Більше 9 балів - НПС високого ступеню.

Поряд з отриманими індивідуальними результатами можна визначити і загальний психологічний клімат в групі дитячого саду.

Для цього визначається сума всіх ППС (а) и НПС (б), різниця між ними ділиться на кількість дітей і помножується на 100%

_______а-б______ х 100%

кількість дітей

70% і вище - висока ступень сприятливості психологічного клімату (сСПК);

42-69% - середня сСПК;

26-41,9% - незначна с СПК;

0 до 25% - початкова ступень несприятливості психологічного клімату (сНПК);

1 до -25% - середня сНПК;

26% та нижче - сильна сНПК.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.