Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Таким чином, головна причина катастрофи 1941 року – небажання радянських солдат воювати за комуністів. Це і звело нанівець всю військово-технічну перевагу радянської армії



Друга причина катастрофи 1941 року полягає в тому, що комуністи в 1930-х роках до оборони країни і не готувалися. Готувалися до нападу. Неймовірна мілітаризація СРСР в 1930-ті роки була спрямована виключно на підготовку «світової революції». Простіше кажучи – на захоплення влади у всьому світі. Логіка комуністів була по-дитячому наївною – коли в 1917 році десять тисяч більшовиків захопили владу на 16 частині суші, то тепер, коли в розпорядженні є гігантські ресурси, можна захопити і всю планету. Так і зобразили герб СРСР: земна куля під червоною зіркою...

Повторюю ще раз: величезну радянську армію готували не для оборони, але для блискавичного вторгнення до Європи. Серед 23 тисяч радянських танків було 8 тисяч танків БТ («быстроходный танк») зі швидкістю більше 100 кілометрів на годину. Але ефективно ці танки могли діяти лише на західноєвропейських дорогах, а не по радянському бездоріжжю, тобто для оборони країни вони були малопридатні. А ще «для оборони» Сталін готував десять повітряно-десантних корпусів – 150 тисяч десантників. В резерві було більше ніж півмільйона підготованих парашутистів. Для порівняння: у гітлерівської Німеччини, що готувалася до загарбницької війни проти СРСР, було лише дві умовно повітряно-десантні дивізії, та й ті були вкрай знекровлені боями на острові Кріт...

Радянський Союз готувався до наступу – звідси така концентрація збройних сил на західному кордоні і відсутність укріплених вогневих позицій, необхідних для оборони, але непотрібних для наступу. Влітку 1941 року радянська артилерія стояла в чистому полі – лише на одному полігоні під Брестом чекали свого часу півтисячі новітніх гаубиць МЛ-20 з величезним запасом боєприпасів (все це добро потім дісталося німцям, які на лічені місяці випередили удар СРСР).

Отже, катастрофа 22 червня 1941 року відбулася, бо мала відбутися. Радянський союз не готувався до оборони і сам «радянський народ» не хотів воювати за комуністів.Звідси така кількість полонених і тих, хто перейшов на бік Німеччини. Навіть вражаюча військово-технічна перевага СРСР не змогла компенсувати небажання людей захищати червоний тоталітаризм...

Сучасній Москві радянська міфологія потрібна, як повітря – це єдине, що дозволяє компенсувати незадовільнені імперські комплекси росіян і замиряти їх з власним жалюгідним становищем. Мовляв, нічого, що тривалість життя і рівень смертності у нас, як в Нігерії, зате ми – народ-переможець! І далі в тому ж дусі. Для охорони радянської міфології нещодавно було навіть створено особливу комісію при президенті РФ – «для противодействия попыткам фальсификации истории в ущерб интересам России». Ключова фраза – «в ущерб интересам России». Ні для кого не секрет, що принциповість Росії в питаннях історичної правди напряму залежить від інтересів Газпрому. Наприклад, Фінляндія блокує будівництво газопроводу «Північний потік», і ось в квітні 2009-го Мєдвєдєв (сам петербуржець) їде до Фінляндії і, улесливо усміхаючись, кладе квіти на могилу маршала Маннергейма. Того самого Маннергейма, чиї війська разом з гітлерівцями брали участь в блокаді Ленінграду, під час якої загинуло півтора мільйони людей...

Та що там Мєдвєдєв! Ще Путін в 2002 році під час візиту до Польщі клав квіти до пам’ятника воякам Армії Крайової, які під час і після війни воювали з радянськими військами і партизанами. Чому їх так «возлюбив» чекіст-Путін? Просто треба було досягти економічних домовленостей з Польщею. А коли з Росією вирішила зміцнювати економічні зв’язки Німеччина, щоби «підмазати» партнерові, російське міністерство оборони офіційно заявило: в початку Другої Світової війни винувата Польща! Буцімто Польща відмовилася виконати в 1939 році «обгрунтовані вимоги Третього Рейху», і Гітлеру просто «довелося відновлювати справедливість»...

Коротше кажучи, історичної пам’яті у Москви нема. Є лише набір ідеологічних міфів, що постійно коригуються з поправкою на ситуативні вигоди – економічні чи політичні. І ті, хто заперечують перегляд цих ідеологічних міфів, захищають не історію, а брехню. Для Москви ця брехня животворна. Для української нації – отрута. Тому я не просто схвалюю спростування московської брехні, а й наполягаю на цьому. Для нас руйнація радянської міфології – питання виживання, адже ми є тими, ким себе вважаємо – українською нацією чи частиною «єдиного радянського народу», самостійною державою чи російською провінцією.

Максим Віхров
заступник Голови Луганської «Свободи» з питань політичної освіти

 

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.