 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Хто створює генетично- модифіковані організми (ГМО) ?Стр 1 из 6Следующая ⇒
Лекція Генетично модифіковані організми
План.
Поняття про генетично модифіковані (трансгенні) організми. 2.Нові характеристики, які найчастіше “прищеплюють” ГМО. 3.Генна інженерія створює генетично- модифіковані організми . Перспективи та технології генної інженерії Природа ГМО. 6. До питання“біобезпеки” відносно ГМО. 7.Причини створення генетично модифікованих рослин. 9. Про особливості використання ГМО у світі та в Україні.
Генетично модифіковані організми, у науковій літературі їх ще називають трансгенні організми– це організми, які отримують у результаті специфічних молекулярно-біологічних і біотехнологічних маніпуляцій, хоча й з використанням генетичного матеріалу існуючих організмів і генів, узятих з інших, неспоріднених йому організмів, тобто створюється, фактично, новий організм, що не може бути створений у природі природним шляхом. У природі дуже важливо, щоб генетичний матеріал використовувався із споріднених форм, тобто всередині певного виду або, принаймні, з використанням форм різних видів організмів, але всередині одного роду. Використовувати генетичний матеріал із зовсім іншого роду при створенні організмів у природі, практично, неможливо. І це є природне обмеження будь-яких непередбачених наслідків. А ГМО створюються шляхом залучення генетичного матеріалу не тільки різних родів і сімейств, але й різних царств організмів(бактерії,гриби,тварини,рослини). Не слід плутати ГМО з мутантними організмами, тому що мутантні організми – це знову ж таки природні організми, які завжди існували й існують наразі у природі. Немає нічого дивного і тим більше страшного в тім, що у нас, людей, і у всіх інших організмів відбуваються мутації, оскільки це природний процес. У природі існує два природних способи розширення видової розмаїтості: шляхом перекомбінації хромосом при гібридизації (схрещуванні) форм і шляхом мутацій. Продукти, що містять ГМ-компоненти, розділяють на: ГММ – генетично модифіковані мікроорганізми, ГМР – генетично модифіковані рослини і ГМТ – генетично модифіковані тварини. Трансгенні технології – це виробничі агробіотехнології. Існують традиційні, органічні і трансгенні аграрні технології. Традиційні технології – це вирощування продукції за допомогою пестицидів й агрохімікатів, а є альтернативні їм технології – органічні, коли не використовують взагалі жодних синтетичних хімічних продуктів. І є третій тип – трансгенні технології. Трансгенні технології також використовують хімію, і в багатьох випадках – у значно більших обсягах, ніж традиційні технології. Нові характеристики, які найчастіше “прищеплюють” ГМО . Стійкість до гербіцидів забезпечує несприйнятливість рослини до смертельної дози хімікатів. Завдяки цьому поле звільняється від бур’янів, а культурні рослини, стійкі до гербіциду, виживають. Компанії, які продають подібні рослини, пропонують і відповідні гербіциди. Стійка до комах флора дійсно стає безсмертною: наприклад, непереможний колорадський жук, з’їдаючи листки картоплі, гине. Майже всі такі рослини містять вбудований ген природного токсину – земляної бактерії Вacillus thuringiensis. Такою є генетично модифікована картопля “Новий лист” (стійка до колорадського жука). Цей сорт розроблений біотехнологічною компанією “Монсанто” і повинен стати першим офіційно визнаним ГМО в Україні. Стійкість до вірусу рослини набувають завдяки вбудованому гену, який взятий із цього самого вірусу. Хто створює генетично- модифіковані організми (ГМО) ?
Генна інженерія вперше дала можливість подолати бар’єри між різними видами, наприклад помідор можна “схрестити” з рибою, бактерію із картоплею, свиню з медузою і т. д. Цікаво, що, наприклад, генетично модифікована соя не відрізняється від звичайної ні за смаком, ні за зовнішніми ознаками. Якщо у вас не має спеціального обладнання для перевірки ДНК, то про наявність зміненої генетичної інформації у сировині можна лише здогадуватися. Ще складніше визначити наявність генетично модифікованого інгредієнта у продукті, що складається із декількох компонентів, зокрема у суміші дитячого харчування, ковбасі із додаванням соєвого фаршу, кукурудзяних чіпсах та ін. Відповідне маркування передбачене тільки в декількох країнах світу, серед яких члени Євросоюзу, Росія, Японія. Більшість країн СНД тільки починають впроваджувати законодавство стосовно біобезпеки ГМО.
Ще сім років тому жодна із перерахованих компаній не була у списку провідних зернових фірм. Маючи в основному “хімічне” минуле, компанії почали посилено фінансувати біотехнології і виробництво насіння. Діяльність біотехнологічних компаній – приклад злиття науки і бізнесу. Компанії мають не лише власні лабораторії, а й фінансують проекти, пов’язані із розвитком генної інженерії у багатьох академічних вузах світу. Важливою частиною діяльності компаній є оформлення прав інтелектуальної власності на створені генетично модифіковані організми. Це фактично означає набуття особою права власності на живий модифікований організм. Це означає, що фермер, який хоче висадити на своєму полі генетично модифіковану сою повинен виплатити компанії гонорар за “винахід”без права використовувати частину урожаю для повторного висаджування, оскільки такими діями він порушує право власності. Діяльність транснаціональних компаній дозволяє прискорити багато процесів, наприклад обмін товарів і грошей. Одночасно ці бізнес-гіганти створюють у світі ауру однорідності. Варто згадати "МакДональдс" чи кока-колу.
Поиск по сайту: |