ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

Переднє слово

Практичні заняття є важливою складовою вивчення курсу Особливої частини кримінального права України. Вони проводяться з усіх основних тем
і мають на меті:

- поглиблення і розширення знань з цієї навчальної дисципліни;

- оволодіння уміннями користуватися текстом Кримінального кодексу України (далі - КК України), нормативно-правовими актами інших галузей права, постановами Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства;

- вироблення навиків застосування кримінально-правових норм до конкретних життєвих ситуацій.

Для досягнення вказаних цілей під час підготовки до практичних занять студенти повинні виконати запропоновані завдання, а на аудиторних заняттях в ході дискусії з колегами-студентами та з участю викладача з’ясувати правильні рішення, вияснити аргументи на їх користь.

Для практичних занять пропонуються завдання кількох типів:

1) спрямовані на детальне вивчення тексту КК;

2) які полягають у відшуканні нормативно-правових актів, до яких слід звертатися при застосуванні бланкетних диспозицій статей КК та в порядку субсидіарного застосування правових норм;

3) змістом яких є ознайомлення з позицією слідчо-прокурорської та судової практики з певних питань, її критичний аналіз;

4) що служать з’ясуванню теоретичних підходів до вирішення певних дискусійних положень, аналізу спірних позицій, викладених в літературі;

5) які становлять собою конкретні життєві ситуації (задачі, казуси - описання конкретних суспільно небезпечних посягань), які належить оцінити з позицій КК. Такі задачі, як правило, взяті з матеріалів кримінальних справ, переважна частина з них відноситься до опублікованої практики Верховного Суду України, інших судів.

Завдання, запропоновані на практичні заняття, слід виконувати письмово. Що саме має бути виконане усно вказується в окремих завданнях. Відсутність письмових рішень оцінюється як неготовність студента до заняття.

Зокрема, при вирішенні кожної задачі студент повинен записати:

- імена осіб, які вказані в умові задачі;

- окремо щодо кожного із них - формулу кримінально-правової кваліфікації (з дотриманням вимог до неї, які були викладені в лекційному курсі) та формулювання звинувачення;

- ознаки складу злочину, за якими встановлена відповідна стаття Особливої частини КК або ознаки, які свідчать про те, що описане діяння не є злочином;

- посилання на нормативно-правові акти інших галузей права (назва, яким органом прийнято і коли, стаття, пункт, параграф, джерело опублікування), постанови пленуму Верховного Суду України (дата та назва, пункт), при необхідності - теоретичні положення, які обґрунтовують прийняте рішення щодо кваліфікації, діянь, описаних в задачі.

Крім того, щодо однієї із задач (на вибір студента чи за вказівкою викладача) повинне бути дане розгорнуте письмове рішення.

На останньому практичному занятті з кожної теми (наприкінці єдиного заняття) студенти виконують письмові контрольні роботи. Переважно, це тестування, результати якого враховуються в ході заліку та під час іспиту з Особливої частини кримінального права України. Зокрема, студенти, які за результатами практичних занять показали достатні знання та не пропускали їх, отримують залік з цього предмету без додаткового опитування. Студенти, які не мають пропусків лекційних та практичних занять, були активними на заняттях та підготовка яких оцінювалися викладачами на “відмінно” можуть бути рекомендовані викладачем керівнику курсу на звільнення від курсового іспиту з виставленням оцінки “відмінно”.

Практичні заняття, до яких студент був неготовий, відсутній чи на якому отримав незадовільну оцінку підлягають “відпрацюванню”. При цьому студент повинен подати викладачу розгорнуті письмові рішення всіх задач та інші завдання, які були запропоновані до даного заняття; виконати інші завдання, запропоновані викладачем для нього персонально (конспектування теоретичних джерел, узагальнення матеріалів практики тощо). Ліквідація заборгованостей з практичних занять проводиться один раз на тиждень в день і години, визначені викладачем на початку семестру за погодженням з академічною групою. За один раз дозволяється “відпрацювання” лише одного практичного заняття.

Практичні заняття з Особливої частини кримінального права України проводяться зі студентами стаціонару в Ш та IV семестрах. Всього на них відводиться 88 годин аудиторних занять. Планується такий розподіл часу на практичні заняття з окремих тем (з врахуванням розкладу занять - святкових днів, які припадають на визначені дні занять- можливе незначне скорочення часу на окремі теми):

Для підготовки до практичних занять з усіх тем рекомендується використовувати:

І. Конституцію України та Кримінальний кодекс України (спеціально у завданнях до конкретних практичних занять вони не вказуються, оскільки використання цих джерел само собою розуміється).

ІІ. Тексти інших нормативно-правових актів та постанов Пленуму Верховного Суду України, як офіційно опубліковані, так і ті, які поміщені в електронних базах даних правової інформації.

ІІІ. Матеріали правозастосовної практики, які викладені у Віснику Верховного Суду України та спеціальних збірках, зокрема:

Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1993. - №4. - 352 с.

Убийства, изнасилования и другие преступления против личности: Сборник судебных решений по уголовным делам. - К.: Знання, 1993. - 240 с.

Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. - К.: Юринком, 1995.-224 с.

Практика судів України в кримінальних справах. К.: Юрінком Інтер, 1996. - 330 с.

Коментар судової практики з кримінальних справ. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1996. - №6. - К.: Юрінком Інтер. - 1997;. - 176 С.

Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). - К.: Юрінком Інтер. - 1998. - 288 с.

IV. Відповідні розділи підручників, навчальних посібників та коментарів КК:

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001р. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. Мельника М.І., Хавронюка М.І. - К.: Атіка, 2003. - 1056 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / За ред. Яценка С.С. - К.: А.С.К, 2002. - 936 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / Під загальною редакцією Потебенька М.І., Гончаренка В.Г. Особлива частина. - К.: Форум, 2001. - 942 с.

Кримінальне право України. Особлива частина. / За ред. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2001. - 494 с.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). - К.: Атіка, 2001. - 272 с.

Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 вересня 2000 р. У 2 кн. / Упоряд.: П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - Книга перша - 784 с.; книга друга - 752 с.

Література, рекомендована для підготовки до практичних занять з окремих тем, вказана в відповідних розділах цього посібника.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

І. Запишіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види складів злочинів, передбачені статтями розділу І Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст.109-114 КК терміни, які містять вказівки на такі ознаки.

Наприклад: Ст.112 КК:

а) потерпілий - Президент України, Голова Верховної Ради України…

б) діяння - посягання на життя;

в) наслідок - посягання на життя;

г) мотив - у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю

ІІ. Наведіть приклади вчинення таких злочинів – складіть фабули (усно):

1) дії, вчинені з метою насильницької зміни конституційного ладу;

2). дії, вчинені з метою повалення конституційного ладу;

3) дії, вчинені з метою захоплення державної влади;

4) змова про вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу;

5) змова про вчинення дій, спрямованих на повалення конституційного ладу;

6) змова про захоплення державної влади;

7) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу;

8) публічні заклики до повалення конституційного ладу;

9) публічні заклики до захоплення державної влади;

10) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу;

11) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу;

12) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення влади;

13) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу вчинені особою, яка є представником влади;

14) публічні заклики до повалення конституційного ладу вчинені особою, яка є представником влади;

15) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені особою, яка є представником влади;

16) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені повторно;

17) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені повторно;

18) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені повторно;

19) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені організованою групою;

20) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені організованою групою;

21) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені організованою групою;

22) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені з використанням засобів масової інформації

23) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені з використанням засобів масової інформації

24) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені з використанням засобів масової інформації;

25) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене особою, яка є представником влади;

26) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене особою, яка є представником влади;

27) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене особою, яка є представником влади;

28) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене повторно;

29) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене повторно;

30) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене повторно;

31) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене організованою групою;

31) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене організованою групою;

33) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене організованою групою;

34) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене з використанням засобів масової інформації

35) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене з використанням засобів масової інформації

36) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене з використанням засобів масової інформації.

Аналогічно (за кожною альтернативною ознакою окремо) студент повинен вміти сформулювати приклади вчинення кожного із інших видів злочинів, передбачених розділом І Особливої частини КК України.

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Жителі одного з українських міст, відставні військові Микола, Петро та Іван заснували організацію “Спілка захисників Вітчизни”. Вона мала на меті відновити в Україні “справедливість і порядок”. Для цього члени “Спілки захисників Вітчизни” мали на меті заарештувати Президента та членів Кабінету Міністрів України, розпустити Верховну Раду та утворити тимчасовий орган влади – “Верховний комітет”, до складу якого мали увійти вони самі та їх найближчі прибічники. З метою реалізації поставленої мети Микола, Петро та Іван розробили детальний план своїх дій та почали вербувати прибічників. Встановлено, що ініціатором створення “Спілки захисників Вітчизни” та найбільш активним її учасником був Микола, який діяв за завданням розвідувальних органів однієї із іноземних держав, про що інші учасники організації не знали.

Варіант: Петро та Іван знали, що Микола є агентом іноземної розвідки, проте допомагали йому в діяльності організації за гроші.

2. Військовослужбовець Гаврило, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем та відсутністю просування по службі вступив у зв¢язок з працівником посольства однієї з іноземних держав Віктором, неодноразово приймав його запрошення на вечірки. Під час однієї із зустрічей Віктор запропонував Гаврилу надавати за винагороду інформацію про експорт з України бронетанкової техніки, доступ до якої той мав по службі. 7 вересня Гаврило передав Віктору дискету, на якій був записаний текст контракту державної організації “Укрспецекспорт” з однією з зарубіжних держав про поставку танків, який включав відомості про кількість озброєння, його ціну, строки поставки тощо. Однак, дискета виявилася зіпсованою (про що Гаврило не знав), інформацію прочитати не вдалося.

Варіант: Віктор передав дискету своєму урядові. Внаслідок оприлюднення інформації контракт на суму в кілька сот мільйонів доларів було розірвано.

3. Степан, будучи головою обласної ради, ініціював внесення до порядку денного сесії цієї ради та поставив на голосування питання “Про вихід області зі складу України” де передбачалося її приєднання до однієї із сусідніх держав. У своєму виступі на засіданні ради він обґрунтовував “вигідність” такого кроку для мешканців області. Однак необхідної більшості голосів не було набрано і це рішення не було прийняте.

Варіант: Степан такі дії вчинив на виконання завдання, отриманого від керівництва цієї сусідньої держави і відпрацьовуючи отриману за це грошову винагороду. Рада більшістю у 2/3 голосів прийняла запропоноване рішення, однак його виконанню перешкодили центральні органи виконавчої влади.

4. З метою перешкодити проведенню передвиборної кампанії кандидатом у народні депутати України Жанною під час її зустрічі з виборцями Панас кинув осколочну гранату в напрямку трибуни, з якої виступала кандидат в депутати. Граната не вибухнула, однак влучила в Жанну і заподіяла їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Варіант: Жанна була народним депутатом України, яка добивалася свого переобрання на повторний термін. Вибухом гранати була заподіяна смерть трьом учасникам зустрічі, однак сама Жанна не постраждала.

5. Будучи незадоволеним звільненням з роботи та прагнучи перешкодити процесам приватизації, які відбуваються в Україні, один із колишніх міністрів Олександр в кількох областях поширив серед великої рогатої худоби, так званий “коров’ячий сказ” - смертельно небезпечну хворобу. Це призвело до захворювання на цю хворобу 25 людей, всі з них протягом 12 місяців померли.

Варіант: Олександр поширив збудника цієї хвороби з метою дискредитувати свого наступника на посаді, показати, що лише під його керівництвом галузь успішно працювала.

6. Сергій - громадянин України, студент, який навчався в одній із іноземних держав почав збирати інформацію про військовий потенціал іноземної держави, стан розробок одного із нових видів зброї. Ці дії він вчинив з власної ініціативи, отримані дані планував передати до СБУ, думаючи, що так він зможе сприяти зміцненню оборони своєї держави.

Варіант: Ці дії в Україні вчинив Серж - громадянин іноземної держави, який навчався у нас. Отримані дані про військовий потенціал України та креслення нового зразка зенітної ракети він дійсно передав уряду своєї держави і вони були використані на шкоду інтересам України.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про державну таємницю: Закон України в редакції від 21 вересня 1999 р. (ст.ст.1-6; 8-14; 18; 28; 29; 37; 39).

Про оборону України: Закон України в редакції Закону України від 5 жовтня 2000 р. (ст.1)

Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 р. в редакції Закону України від 15 листопада 2001 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 р.

Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 18 червня 1996 р.(ст.ст.1-12, 20-21, 35).

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 жовтня 1998 р.; 16 липня 1999 р.; 11 січня 2000 р.; 22 червня 2000 р.; 21 грудня 2000 р.; 17 травня 2001 р.; 11 липня 2001 р.; 29 травня 2001 р.; 7 червня 2001 р.; 13 липня 2001 р.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ): Затверджений наказом Голови Служби Безпеки України від 1 березня 2001р №52. Із змінами, внесеними наказом Голови Служби Безпеки України від 20 листопада 2001 р.

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров¢я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2.

Спеціальна література

Грищук В.К. Соціальна зумовленість відповідальності за злочини проти держави в умовах відновлення незалежності України. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 30. - 1993. - С. 76-80.

Звонарев О.Ю. Посягательсвто на жизнь государственного деятеля: к вопросу о содержании понятия. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С.18-22.

Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право.-2002.-№3.-С.84-86

Навроцький В. Реформа кримінального законодавства як складова державотворення в Україні // Науковий збірник Українського вільного університету, том 17. - Мюнхен - Львів. - 1995. - С.266-270.

Навроцький В.О. Законодавство про відповідальність за злочини проти держави в умовах відновлення незалежності України. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 30. - 1993. - С. 81-85.

Хавронюк М.І. Проблемні питання кваліфікації злочинів, передбачених статтями 58 і 59 КК України. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ; VIІ (задачі 1-5).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІІ; ІV; VІІ (задачі 6-10).

На третє заняття: виконайте завдання №V; VІ; VІІ (задачі 11-15).

І. Випишіть, принаймні 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які охоплюють умисне заподіяння смерті іншій особі і щонайменше 5, які охоплюють заподіяння смерті через необережність.

П. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 1-7 ч.2 ст.115 КК.

ІII. Випишіть, принаймні, 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які охоплюють умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження іншій особі і, щонайменше, 5, які охоплюють заподіяння тяжкого тілесного ушкодження через необережність.

IV. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 8-13 ч.2 ст.115 КК.

V. Випишіть, принаймні, 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за погрозу вбивством, та ознаки потерпілого, мотиви вчинення таких злочинів.

VI. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення злочинів, передбачених ст.ст.117, 123, 124 КК.

VII. Вирішіть задачі:.

1. Вулицею їхала вантажівка, навантажена негашеним вапном. Троє підлітків: Євген, Ростислав та Дем’ян, які каталися на ковзанах, причепилися до машини, щоб покататися. Вантажник Гнат, який їхав в кузові, взяв лопатою вапно і кинув його в підлітків. Внаслідок цього Євген отримав опік обличчя та втратив зір на одне око; Ростислав - ушкодження шкіри на шиї та на руках, від чого лікувався 23 дні, а Дем’ян від аналогічних опіків лікувався 6 днів.

2. Подружжя Євгена та Ірини пиячили у себе вдома із подружжям Петра та Зіновії. Для того, щоб Петро не перешкодив Євгену здійснити статевий акт із Зіновією, Євген навмисно споїв Петра, який швидко заснув. Скориставшись цією обставиною, а також тим, що дружина Євгена пішла на кухню, Євген накинувся на Зіновію, намагаючись зірвати з неї одяг і затягти в спальню. Зіновія почала відбиватись і підняла крик. На цей крик із кухні прибігла Ірина і вирвала Зіновію із рук свого чоловіка. Після чого подружжя Євген та Ірина пішли в спальню вияснити між собою відносини. Між ними виникла сварка. Євген кинувся на дружину, став бити її кулаками в живіт, душити, погрожувати вбивством. Ірина схопила кортик, який трапився їй під руку і вдарила ним чоловіка в живіт. При цьому вона, за власними словами, була у напівсвідомому стані і опам’яталася лише тоді, коли поранений чоловік почав осідати на підлогу. Вона негайно викликала швидку допомогу.

Лікар бригади швидкої допомоги, яка прибула на виклик, Омелько, побачивши, що йому власними силами потерпілого до машини не донести, незважаючи на те, що в машині швидкої допомоги був шофер, який міг йому допомогти, дав розпорядження чекати приходу міліції. В результаті Євген, стікаючи кров’ю, годину пролежав на підлозі власної квартири. Коли він був доставлений в лікарню, то черговий хірург Данило лише поверхово оглянув потерпілого, навіть не поставивши діагноз. Операцію, якої негайно потребував потерпілий, він розпочав через чотири години після доставки останнього в лікарню. Операція була проведена неякісно і невдовзі іншим хірургом була зроблена повторна операція. Та вона вже не врятувала Євгена. Через 20 годин після отримання поранення через несвоєчасну і неякісну медичну допомогу він помер у лікарні.

3. На шосе поблизу концерну “Хлорвініл” працівники ДАЇ побачили автомобіль “Москвич – 2140”, який мав дуже низьку посадку і їхав без номерних знаків. Підозрюючи крадіжку майна з концерну, інспектор Леонід спробував зупинити автомобіль, але шофер не зупинився, а спрямував машину на міліціонера, ледь не збивши його. Тоді інспектор ДАЇ Кирило, який знаходився поруч з Леонідом, застосував табельну вогнепальну зброю, поранивши шофера в живіт та пошкодивши нирку. Рикошетом другої кулі був поранений у плечовий суглоб громадянин Михайло, який сидів на задньому сидінні “Москвича”. Шофер лікувався в стаціонарному відділенні 30 днів, а Михайло 40 днів.

4. Василь протягом кількох років ухилявся від сплати аліментів на свою малолітню дочку: неодноразово міняв місце проживання, надіслав своїй колишній дружині листа від імені сторонньої особи про те, що ніби-то він трагічно загинув. Коли в черговий раз місце перебування його було встановлене і з нього знову почали стягувати аліменти та заборгованість по них, Василь вирішив позбутися колишньої дружини та дочки. З цією метою він підпиляв тяги рульового управління та важелів підвіски легкового автомобіля, що належав його колишній дружині, розраховуючи, що на великій швидкості або ж на крутому повороті деталі поламаються, станеться автокатастрофа, й дружина та дочка загинуть. Однак, аварія сталася на невеликій швидкості, машина з’їхала в кювет і зупинилася. Дружина поламала руку і лікувалася 23 дні, а в дочки стався субарахноїдальний крововилив, який був підтверджений люмбальною пункцією, без відповідної клінічної симптоматики, в лікарні вона перебувала 47 днів.

5. Подружжя Іван та Оксана окремо один від одного розпивали спиртні напої, внаслідок чого він перебував у стані сп’яніння середнього, а вона - тяжкого ступеня.

Увечері між ними виникла сварка з побутових причин, яка переросла в бійку. При цьому Іван заподіяв Оксані синці м’яких тканин обличчя, крововиливи у склеру обох очей, забиті рани слизової оболонки губ, перелом кісток носа, синці обох плечей і передпліччя. Крім того, щоб потерпіла не втекла, він зірвав з неї одяг.

Оксана, рятуючись від побоїв, вибігла на балкон і намагаючись перелізти на сусідній балкон, зірвалася, впала на землю з висоти п’ятого поверху й в результаті падіння одержала відкриту черепно-мозкову травму, забиття мозку з крововиливами в його шлуночки й під оболонки. Від одержаних травм померла на місці події.

6. Неповнолітні Галина, Ірина, Тарас І Микола пізно увечері повертались до себе додому із танців з сусіднього села. По дорозі вони зупинили вантажну машину і сіли в закритий її кузов. В кабіні машини знаходилися раніше судимі за умисне вбивство Богдан і Кирило. Останні почали казати, що зараз вони всю компанію завезуть в ліс, де хлопців зв’яжуть, а з дівчатами «позабавляться». На неодноразові вимоги машину вони не зупинили. На великій швидкості проїхали село, в якому мала вийти компанія підлітків. З траси звернули на ґрунтову дорогу, яка вела до лісу. Тоді Тарас і Микола відкрили двері кузова і разом з дівчатами почали вискакувати із машини, яка мчала на великій швидкості. В результаті Галина потрапила під задні колеса вантажного автомобіля і померла одразу ж. Тарас падаючи вдарився головою об землю і одержав відкритий перелом основи черепа, забій головного мозку третього ступеня із здавленням головного мозку. Пролежавши тиждень у комі, він помер у лікарні. У Ірини від падіння зламалися друге і третє праві ребра, одне з яких проникло у плевральну порожнину. В результаті вона лікувалася 34 дні.

Микола при падінні одержав відкритий перелом правої руки у передпліччі, який пізніше лікував 23 дні.

7. В день свята Івана Купала робітники тресту “Хімметалургбуд” Григорій і Василь кожен на своєму робочому місці в робочий час розпивали принесений з дому самогон. Під-час обідньої перерви Василь разом із своїми товаришами стояв у черзі до буфету. Григорій, який прийшов пізніше, намагався пройти без черги. Василь обурився і зробив Григорію зауваження. У відповідь на це, Григорій, який був у стані сильного сп’яніння, ударив кілька раз в лице Василя та його товариша, що стояв поряд. В буфеті зчинилася бійка, під-час якої Григорій перевернув кілька столів та розбив вітрину. Врешті його заспокоїли і вивели з буфету.

Після обідньої перерви, коли Василь повернувся на своє робоче місце, Григорій прийшов до нього з метою помсти і став його бити кулаками в груди, в живіт. Тоді Василь, обороняючись схопив молоток і вдарив ним по голові Григорія. В результаті удару Григорію був заподіяний відкритий перелом склепіння черепа.

8. Олексій працюючи тренером з плавання у спортивній школі, на порушення правил техніки безпеки, не відгородив глибоку частину басейну від мілкої. Крім того, під час занять групи початківців він не дивився за дітьми, а читав газету. Внаслідок цього малолітній Олександр, допущений до занять у групі початківців без медичного огляду, потонув у глибокій частині басейну.

9. Перебуваючи у стані сп’яніння Дмитро з ревнощів став бити свою дружину, погрожуючи скинути з балкона другого поверху, вимагав, щоб вона сама стрибнула звідти. Коли Дмитро заявив, що візьме ніж, потерпіла, не витримавши напруження, стрибнула з балкона. В результаті падіння у неї стався розрив селезінки і сильна кровотеча. Наданням своєчасної медичної допомоги потерпіла була врятована.

10. Михайло, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, став чіплятися до Шури, яка знаходилася на фермі і доїла корів. Хапав за груди, тягнув за волосся, а потім повалив на землю. Коли його відтягли від неї, вона була дуже збуджена діями Михайла, її трясло. Тут же вона схопила сапу і вдарила нею Михайла по голові, полишила доїти корів і пішла додому. Михайлові було заподіяно перелом склепіння черепа з проникненням у черепну порожнину з пошкодженням головного мозку, від яких він невдовзі помер.

11. Під час спільного відпочинку Іван непристойно висловлювався на адресу дружини Назара, в присутності Назара обіймав її, пропонував залишити його наодинці з нею, щоб він міг вступити з нею в статевий зв’язок, відмовлявся на вимогу Назара покинути будинок. Назар, перебуваючи в стані сильного нервового збудження з мисливської рушниці застрелив Івана. Потім кинув рушницю, був блідий, у нього тремтіли руки, плакав, кричав, що покінчить життя самогубством. Потім Назар поклав труп до багажника автомобіля, що належав потерпілому і став на великій швидкості їздити вулицями міста, в результаті чого автомобіль перекинувся.

12. Вантажний автомобіль під управлінням Любомира вночі, у безлюдному місці занесло на слизькому мосту, й він упав у воду. Шоферу вдалося вилізти з кабіни. Хоча під час аварії він поламав ногу, але вибрався з крижаної води на берег. Любомир проповз до найближчого села кілька кілометрів. В крайній хаті постукав у двері та попоросив допомоги. Господар Антип, побачивши незнайомого знесиленого чоловіка, в хату його не впустив, допомоги не надав, а порадив звернутися до дільничного інспектора міліції, який жив на сусідній вулиці. Любомир доповз до наступної хати, втратив свідомість і пролежав на морозі до ранку, поки його не побачили перші перехожі. Фельдшер Людмила, яку викликали до потерпілого, допомоги на місці не надала, хоча мала можливість і зобов’язана була це зробити, а звеліла везти Любомира в районну лікарню за 70 км. Внаслідок тривалого перебування на морозі й несвоєчасної допомоги Любомир захворів запаленням легенів, у поламаній нозі розвинулася газова гангрена, тому ногу довелося ампутувати вище коліна.

13. З метою заволодіння цінностями, які знаходилися у квартирі місцевого скоробагатька Миколи, група, яка складалася з Петра, Станіслава і Богдана, шляхом зламу дверей вдерлася у квартиру, де в цей час знаходився господар.

Для того, щоб Микола їм не заважав, вони зв’язали його і закрили у ванній кімнаті. При цьому Микола Попереджав злочинців, що через несправність апаратури у ванній кімнаті відбувається сильний витік газу і він обов’язково одержить смертельне отруєння газом, якщо залишиться у тому замкнутому приміщенні. Незважаючи на попередження злочинці залишили господаря у ванній кімнаті. І після того, як “обчистили квартиру” втекли з місця злочину. Микола був врятований його сином, який передчасно повернувся з роботи.

14. Костянтин для того, щоб позбутися Марії, яка завагітніла від нього, підробивши результати їхніх аналізів на ВІЛ, вмовив її разом покінчити життя самогубством. Для цього він підготував у сараї дві петлі, і коли потерпіла повісилась, сказав: “Так вашого брата і вчать”.

15. Шкільна медсестра Ганна та дитячий лікар Орися робили профілактичні щеплення АКДС учням другого класу. При цьому вони користувалися скляним шприцом, в якому для кожної дитини міняли лише голки. Таким чином вони зробили щеплення 70-ти учням двох паралельних других класів. Серед учнів цих класів виявилася дитина - носій ВІЛ. Через те, що щеплення усіх дітей робилося одним шприцом, а при цьому кров у мінімальній кількості завжди потрапляє у шприц, 14 дітей були заражені ВІЛ-інфекцією.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 1992р, 26 січня 1993р, 28 червня 1994 р., 14 березня 1995 р., 11 грудня 1998 р., 13 січня 2000 р., 6 квітня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 21 червня 2001 р., 10 січня 2002 р., 7 лютого 2002 р., постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. (ст.ст.15; 15¹).

Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. Із змінами, внесеними законами України від 3 лютого 1993 р.; 25 лютого 1994 р.; 23 вересня 1994 р.; 13 жовтня 1994 р.; 14 лютого 1997 р.; 22 лютого 2000 р.; 26 грудня 2002 р.; Декретом КМУ від 31 грудня 1992 р. (ст.ст.78; 80).

Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції Закону України від 3 березня 1998 р. Із змінами, внесеними Законом України від 15 листопада 2001 р. (ст.ст.1; 3; 14; 15).

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. №6.

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2.

Спеціальна література:

Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - С.185.

Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. - Харьков: КОНСУМ.- 1995.- 104 с.

Бородин С.В. Преступления против жизни. Москва: Юрист.- 1999.- 356с.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. - К.: Юрінком. - 1996. - 144 с.

Лихолоб О.В. Мотивація при вчиненні вбивства з користі // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - Вип. 3. - С. 50 - 55.

Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку; Автореф. дис...канд. юридич.наук / Київ. Нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка.- К., 2002.-20с.

Мельник М., Хавронюк М. Вбивство на замовлення: деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації. // Право України. - 1997. - №7. - С.45.

Мислива О.О. Про деякі проблеми криміналізації діянь у сфері трансплантології // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2000. - Спецвипуск. - С. 35 - 40.

Пилипчук П., Мельник М. Проблеми кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення. // Право України. - 1999. - №2. - С.31-35.

Пилипчук П.П. Питання кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 372 - 380.

Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні. // Право України. - 1999. - №8. - С.65-67.

Саінчин О. Особливості кваліфікації вбивств та інших злочинів, пов’язаних із позбавленням життя людини (кримінально-правовий аналіз) // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 2 (17). - С. 54 - 58.

Шестопалова Л.М. Самогубство та доведення до самогубства: заходи проти дії: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08. / НАВС України.- К., 2001.- 20 с.

Шульга А.О. Щодо визначення поняття вбивства на замовлення // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. - К.: “Юридична книга”. - 2000. - Вип. 5. - С. 332 - 337.

Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств з корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками. // Право України. - 1996. - №11. - С.42-44.

Ярмиш Н. Жорстоке поводження як одна з форм доведення до самогубства. // Право України. - 1992. - №7. - С.45.

Поиск по сайту: