Людський капітал як соціально-економічна категорія.
Інвестиції в людський капітал.
Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту.
Людський капітал як соціально-економічна категорія.
Продуктивні якості і характеристики людини визнані особливою формою капіта-
лу на підставі того, що їх розвиток потребує значних витрат матеріальних ресурсів
і часу, і що вони , подібно фізичному капіталу, забезпечують своєму власнику гро-
шовий дохід.
В теоретичному аспекті слід розрізняти поняття «людський капітал» за трьома
рівнями:
- на особистому рівні людським капіталом називаються знання та навички, які
людина здобула шляхом освіти, професійної підготовки, практичного досвіду;
- на мікроекономічному рівні людський капітал уявляє собою сукупну кваліфі-
кацію та професійні здібності всіх працівників підприємства, а також здобут-
ки підприємства у справі ефективної організації праці та розвитку персоналу;
- на макроекономічному рівні людський капітал включає накопичені вкладення в такі галузі діяльності, як освіта, професійна підготовка і перепідготовка, слу-
жба профорієнтації та працевлаштування, оздоровлення тощо, є суттєвою час-
тиною національного багатства країни і його називають національним капіта-
лом.
Людський капітал– це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми певний запас здоров’я, знань, здібностей, мотивацій та інших
продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується в певній сфері еко-
номічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впли-
ває на зростання доходів (заробітків) його власника.
Оцінка інвестицій у людський капітал і доходів від його використання звичайно
проводиться в грошовій формі. Але слід підкреслити, що не всі інвестиції і не всі
доходи можна виразити в грошовій формі. Крім грошових витрат, потрібна ще і не-
легка праця людини, але в результаті цього вона одержує моральне задоволення,
економію часу, вищий соціальний престиж та багато інших вигід. Слід зауважити,
що в результаті нарощування людського капіталу отримується інтегральний соціа-
льний ефект, від якого виграє не лише конкретна людина, а і підприємство, на яко-
му вона працює, та суспільство в цілому.
Аналітична єдність речового та людського капіталу полягає в наступному:
- обидва види капіталу є невід’ємними чинниками економічного зростання;
- людський капітал, як і фізичний, створюється і накопичується завдяки капіта-
ловкладенням, що потребує від інвестора значних витрат;
- обидва види капіталу приносять доходи своїм власникам;
- людський капітал у вигляді знань, навичок і здібностей, як і фізичний, є пев-
ним запасом, тобто може накопичуватися;
- економічна мотивація вкладень у людський та речовий капітал принципово
однакова, тобто прийняття рішення щодо інвестування у будь-який з видів
капіталу та їх наслідки аналізуються однаково.
Поряд з цим фізичний та людський капітал відрізняються за своєю політеконо-
мічною суттю, проте обидва види капіталу подібні з огляду на техніко-економічні
аспекти: і людський і фізичний капітал потребують відволікання значних засобів за
рахунок поточного споживання, від обох залежить рівень економічного розвитку в
майбутньому, обидва типи капіталовкладень дають тривалий за характером вироб-
ничий ефект, можуть приносити дохід своїм власникам і аналізуються принципово
однаково.
Інвестиції в людський капітал.
Інвестиції в людський капітал становлять будь-які дії, які підвищують професійну
кваліфікацію і продуктивні здібності людини і, тим самим, продуктивність праців-
ників. Витрати, які сприяють підвищенню людської продуктивності, можна розгля-
дати як інвестиції, оскільки поточні витрати здійснюються з тим розрахунком, що
їх буде багаторазово компенсовано зростаючим потоком доходів у майбутньому.
Всі види витрат, які можна оцінити в грошовій або в іншій формі і які сприяють
зростанню в майбутньому продуктивності та заробітків працівника, розглядаються
як інвестиції в людський капітал.
Інвестиції в людський капітал можна класифікувати за такими групами витрат: