Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту

Виникнення поняття «людський капітал» та інвестування у людський капітал вик-

ликало створення численних методів оцінки його обсягу, економічної ефективності

тощо. Більшість методів економіко-статистичного та техніко-економічного аналізу

вкладень у людський капітал стосується виміру ефективності освіти та підготовки

кадрів. Основна маса досліджень припадає на сферу економіки освіти, що народи-

лася у ході розвитку концепції людського капіталу. З економічної точки зору дода-

ткові капіталовкладення обґрунтовані лише у тому випадку, коли вони характери-

зуються достатньо високим рівнем окупності. В протилежному випадку кошти до-

цільніше спрямувати на здійснення інших, більш прибуткових інвестиційних прое-

ктів, або ж витратити на цілі поточного споживання.

Аналіз ефективності інвестицій починається з оцінки витрат на освіту та очікува-

них зисків (вигід) від її отримання. Витрати, пов’язані з одержанням освіти, можна

розділити на три групи.

1.Прямі матеріальні витрати:

1.1.плата за навчання;

1.2.витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари, інтернет

тощо;

1.3.витрати, пов’язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні

витрати, збільшення витрат на харчування).

2.Втрачені заробітки– кількісно втрачені заробітки можна визначити як заробітки

на роботі, яку могла б мати людина, якби вона не навчалася, мінус доходи студента

(стипендія та підробітки).

3.Моральні втрати:

3.1.Втрати вільного часу – одного з найважливіших благ для людини, оскільки нав-

чання, як правило, забирає більше часу, ніж нормальний робочий день.

3.2.Навчання нерідко буває важким і виснажливим заняттям, супроводжується пе-

ренапругою і стресовими ситуаціями під час іспитів.

3.3.Зміна місця проживання заради одержання освіти призводить до зміни звичного

соціального оточення людини, розлучення з рідними та друзями.

Перші дві групи витрат на навчання можна підрахувати з достатньою точністю,

моральні втрати оцінити дуже важко, хоча б тому, що вони різні для різних людей.

Однак, інколи вони відіграють вирішальну роль при прийнятті рішення щодо отри-

мання освіти.

Очікувана віддача від інвестицій в освіту теж складається з трьох груп доходів.

1.Прямі матеріальні зиски:

1.1.Вищий рівень заробітків протягом життя.

1.2.Більша можливість брати участь у прибутках компанії.

1.3.Більша можливість отримувати персоніфіковані умови оплати праці, різномані-

тні пільги, премії, надбавки тощо.

1.4.Більша можливість отримати пенсійне, медичне страхування за рахунок підпри-

ємства.

2.Непрямі матеріальні зиски:

2.1.Більша можливість отримати подальші інвестиції у власний людський капітал

з боку роботодавця, оскільки освіта збільшує інвестиційну привабливість найма-

ного працівника (підвищення кваліфікації, перепідготовка та інше).

2.2Оздоровлення за рахунок підприємства більш вірогідне для висококваліфікова-

ного працівника.

2.3.Висококваліфіковані працівники, як правило, мають кращі умови праці і відпо-

чинку.

2.4.Цінні працівники частіше отримують пільгові кредити та іншу допомогу від ро-

ботодавця для створення достойних умов життя (житло, автомобіль тощо).

2.5.Інші непрямі матеріальні зиски.

3.Моральні зиски:

3.1.Задоволення від обраної професії протягом життя (престижність, досягнення

певного соціального статусу, самореалізація).

3.2.Доступ до цікавих видів діяльності, професійна творчість.

3.3.Висока конкурентоспроможність на ринку праці, стабільність та впевненість в

майбутньому.

3.4.Співробітництво з розумними та перспективними людьми тощо.

Що стосується очікуваної віддачі від інвестицій в освіту, то кількісно виміряти

можна лише першу групу – прямі матеріальні зиски, та і то приблизно, на рівні

прогнозів. Звичайно, далеко не кожна людина, приймаючи рішення про отримання освіти, ретельно підраховує всі витрати та майбутні вигоди. Однак саме ці вигоди

стають важливими складовими формування соціального статусу професії.

Поиск по сайту: