Офшорні банківські центри

Європа:Лондон, Париж, Швейцарія, Люксембуг, Франкфурт, Брюс­сель, Амстердам.

Захід:Нью-Йорк (у 1981р. була створена вільна банківська зона – International Banking Facilities ─ у межах якої для операцій з нерезидентами відмінено ряд правил та обмежень), Лос-Анджелес, Торонто, Кайманові остови, Бермудські острови, Барбадос.

Азія:Токіо, Сінгапур, Гонконг тощо.

Характерною рисою офшорного банківському центру Люксембургу (ЄС) є низький рівень оподаткування:

- інвестиційні операції нерезидентів не оподатковуються;

- доходи за облігаціями та дивіденди не оподатковуються;

- відсутній податок на додану вартість, коли укладають угоди із зо­лотом;

- скасовані норми валютного контролювання руху капіталів.

Характерні риси офшорного банківського центру в Нью-Йорку (США):

- діє Нью-Йоркська система міжнародних банківських «зон» ─ це надання послуг з відкривання строкових депозитів: строкові де­позити іноземних банків, іноземних центральних банків, небанківських установ. Зокрема, строкові депозити небанківських ус­танов мають мінімальний строк (2 робочих дні) і мінімальний розмір (100 тис. дол.);

- доходи банківських послуг не оподатковують податками штатів та місцевих органів влади, але стягується федеральний податок на доходи.

Кайманові острови є лідером банківського офшору на Карибах і п'ятим найбільшим фінансовим центром у світі (після Гонконгу, Лондона, Нью-Йорка і Токіо). На кінець 2000 р. тут було зареєстровано 450 бан­ків із 650 країн, при цьому 43 з 50 найбільших банків світу мають своє відділення або філію на Кайманових островах. Згідно з офіційними даними, зареєстровані на островах фінансові інститути управляють капі­талами обсягом понад 750 млрд.

Страхові компанії, взаємні фонди і, віднедавна, компанії азартних ігор створюються в ОФЦ здебільшого з метою управління ризиками і мінімізації оподаткування, а також через низькі вимоги до резервів і оборотного капіталу.

Наприклад: офшорний сектор Бермудських островів спеціалізуєть­ся на послугах зі страхування. Бермуди є лідером глобального (внутрішньофірмового) ринку страхування з валовою щорічною премією в $27 млрд і загальними активами в $115 млрд.

Створення всіх різновидів компаній на офшорних територіях

Наприклад: Антигуа і Барбуда (острови Карибського регіону) одна­ково активно реєструють як банки, так і компанії, також спеціалізу­ються на інтернет-іграх. На кінець 2001 р. тут було зареєстровано 8 ти­сяч компаній, 22 офшорні банки і 77 компаній, що спеціалізуються на іграх в Інтернеті. При цьому тільки дохід від ліцензування та реєстра­ційні внески приносять уряду близько 3,5 % усіх доходів. В офшорно­му бізнесі задіяно 15 % робочої сили країни, на нього припадає 7 % доходів бюджету і лише 1 % ВВП.

Переваги офшорних фінансових центрів від своєї діяльності:

- навчання місцевого населення новим професіям та підвищення рівня їх кваліфікації;

- створення робочих місць для місцевого населення;

- розвиток сектору послуг та інфраструктури в країні;

- модернізація та розширення готельних і ресторанних комплексів;

- вдосконалення телекомунікаційної і транспортної системи;

- формування сприятливих умов для залучення нових інвестицій в економіку.

Недоліки офшорних фінансових центрів:

- маленькі та відкриті економіки стають схильними до кризових явищ у фінансовому секторі під впливом глобальних змін;

- проблема використання офшорів у відмиванні грошей.

На сучасному етапі відбувається зміна конкурентних чинників для по­дальшого функціонування офшорів:

- основний конкурентний чинник, повна конфіденційність, є не­доступним, оскільки навіть в офшорах посилюються регулятив­ні вимоги та прозорість банківських операцій. Це зумовлено на­самперед боротьбою із фінансовими злочинами, тероризмом та відмиванням нелегальних доходів;

- комісійні за послуги, пропоновані різними ОФЦ, є практично однаковими;

- зростає роль і значення такого конкурентного у міжнародному середовищі фактора, як репутація офшорного центру.

Поиск по сайту: