Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Банківська послуга «Іпотечне житлове кредитування»



Економічні та соціальні функції іпотечного ринку:

- мультиплікаційний ефект розвитку іпотечного ринку;

- макроекономічна стабілізація (стимулювання сукупного внут­рішнього попиту);

- розв'язання соціальних проблем;

- розвиток фінансової системи країни (зокрема, фінансових ринків);

- демократизація суспільства (поряд зі свободою слова, свободою зібрань, незалежними засобами масової інформації тощо ─ сво­бода пересування, свобода вибору місця та країни проживання).

Існують такі види іпотечного ринку: первинний і вторинний. Первинний іпотечний ринок ─ країни Західної Європи. Первинний і вторинний іпотечний ринок ─ США та Канада.

Організація первинного іпотечного ринку передбачає:

- внесення клієнтом до кредитної установи початкового внеску (15-30 % вартості кредиту) та отримання довгострокового кре­диту під заставу купленого за кредитні кошти житла;

- систему будівельних заощаджень, яка пов'язана з функціону­ванням різноманітних будівельних та будівельно-ощадних кас і товариств. За цією схемою створюються як відкриті, так і закриті товариства, які функціонують за принципом каси взаємодопо­моги, їхні члени протягом 4-6 років поступово нагромаджують певну суму коштів (30-40 % від вартості кредиту), а потім отри­мують від товариства іпотечний кредит під заставу купленого за кредитні кошти житла.

Особливістю первинного іпотечного ринку є те, що кошти з фінан­сових ринків або не залучають до фінансування іпотечних кредитів, або залучають лише частково.

Організація вторинного іпотечного ринку передбачає сек'юритизацію іпотечних кредитів (перетворення їх у боргові цінні папери-«заставні») і рефінансування завдяки цьому іпотечних кредитів із залу­ченням коштів фінансових установ, які працюють на фінансових рин­ках країни.

Вторинні ринки іпотечного житлового кредитування функціону­ють у США, Канаді, деяких країнах Латинської Америки, Африки та Азії.

Фінансові ресурси житлового іпотечного кредитування

1) Заощадження населення у різноманітних їх формах: заощадження в банках, контрактні будівельні заощадження в небанківських фінансово-кредитних установах (будівельні каси, ощадно-по­зичкові каси, ощадно-позичкові асоціації тощо), заощадження населення, які акумулюються у пенсійних фондах, страхових компаніях, кредитних спілках, фондах спільного інвестування.

2) Кошти суб'єктів підприємницької діяльності, залучені завдяки купівлі суб'єктами підприємницької діяльності іпотечних цін­них паперів у фінансових установ і подальшому спрямуванню отриманих грошей на рефінансування іпотечних кредитів.

3) Ресурси, залучені з фінансових ринків через систему рефінансування іпотечних кредитів, яка передбачає:

а) надання іпотечних житлових кредитів комерційними банками;

б) випуск заставних (заставна ─ різновид боргового зобов'язання. Право претензій на власність, яке виникає внаслідок застави під кредит або виплати боргу і втрачає свою силу після виплати цього кредиту або погашення боргу);

в) скуповування заставних операторами вторинного іпотечного ринку ;

г) формування пулів іпотек за стандартними ознаками;

д) випуск іпотечних облігацій операторами вторинного ринку, забезпечених пулами іпотек;

є) продавання іпотечних облігацій пенсійним фондам, інвестицій­ним фондам і компаніям, страховим компаніям;

ж) рефінансування іпотечних кредитів (залучені кошти спрямову­ють на придбання нових іпотечних заставних на первинному ринку).

4) Ресурси державного та місцевих бюджетів:

- державні житлові програми, які кредитуються з бюджету під за­ставу житла;

- надання державної премії учасникам будівельних товариств, ощадно-будівельних кас та асоціацій. Розмір цієї премії, як пра­вило, становить 30 % річного внеску учасника такої каси до її фонду. Це дозволяє зацікавити учасників таких кас і товариств у нагромадженні ресурсів не тільки з метою будівництва власного житла, але й з метою вигідного капіталовкладення. Німецький досвід свідчить, що одна марка, виплачена учаснику будівельної каси у вигляді державної премії забезпечує приріст інвестицій будівельних товариств у житлове будівництво в розмірі понад 20 марок;

- державні субсидії для сплати процентів чи першого внеску за іпотечними кредитами;

- державне страхування іпотечних кредитів та державне страху­вання облігацій, які випускають оператори вторинного іпотеч­ного ринку;

- податкове стимулювання тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.