Взаємозв’язок соціології з історією

Між соціологією та історією чимало загального. І та й інша науки вивчають усе суспільство, а не тільки яку-небудь одну його частину чи сторону. Обидві ці науки особливу увагу приділяють діяльній, суб'єктивній стороні історичного процесу. Кожна з цих наук так чи інакше базує своє знання на дослідженні конкретних фактів громадського життя.

Але між цими науками і чимало істотних розходжень, що йдуть по лінії насамперед своєрідності їхнього характеру, природи, їхнє співвідношення — це співвідношення теорії й історії, теорії суспільного розвитку і його історії. Відомий російсько-американський соціолог П. А. Сорокін, слідом за засновниками баденської школи неокантіанства В. Віндельбандом та Г. Ріккертом, називав соціологію "генералізуючою наукою" (тобто узагальнюючою наукою) на відміну від історії як "індивідуалізуючої науки". Історія за своєю природою і сутністю не може абстрагуватися від конкретно-хронологічного ходу історичних подій, від чіткого і різнобічного відображення конкретних явищ, подій, процесів громадського життя у всій їхній індивідуальності, неповторності, своєрідності. На відміну від цього головне в соціології як "теоретичній" науці — це узагальнення соціального досвіду минулого і сьогодення, виділення повторюваного, типового, сутнісного, закономірного в даному ряді соціальних явищ, подій, процесів.

Можна вказати і на ряд інших важливих відмінностей соціології від історії. Якщо історія вивчає всі сфери, сторони, форми прояву громадського життя, то соціологія, як показано вище, тільки "соціальне" у суспільстві. Відзначимо, що історична наука вивчає тільки те, що здійснилося і ввійшло в історію, у той час як соціологія переносить центр ваги своїх вишукувань на сучасність, містить у собі як необхідний елемент соціальне планування і прогнозування. Разом з тим навряд чи можна погодитися з категоричними твердженнями, що часто зустрічаються, начебто соціологія — це наука лише про сучасне суспільство.

Взаємовідносини соціології й історії визначаються насамперед тим, що соціологічні положення і висновки безпосередньо спираються на узагальнення історичних фактів, історичного досвіду.

У системі суспільних наук є дисципліна, з якою зв`язок соціології є найбільш тісною. Це історія. І історія, і соціологія має об`єктом і предметом своїх досліджень суспільство і його закони в їх конкретних проявах. І та, й інша наука відтворюють соціальну дійсність. Обидві науки вивчають усе суспільство, а не яку-небудь одну з його сторін. Кожна з наук базує свою увагу на дослідженні конкретних фактів суспільного життя.

Але між цими науками чимало відмінностей. П. А. Сорокін називав історію ндівідуалізірующей наукою, про соціологію генералізірующего (тобто узагальнюючої). Історія за своєю природою не може абстрагуватися від конкретно-хронологічного ходу історичного розвитку. Вона повинна чітко відображати всі явища процеси, події життя у всій їх індивідуальності. Соціологія, скоріше, теоретична наука, вона узагальнює соціальний досвід минулого і сьогодення, виділяє повторювані закономірності будь-процесів і явищ.

Інша відмінність соціології від історії: полягає в тому, що історія вивчає всі сфери суспільного життя, а соціологія тільки соціальне в суспільстві. Наприклад, в історії ви вивчаєте економічні реформи, політичні процес, культурну революцію. Соціологія буде вивчати ці процеси з точки зору їх соціального змісту.

Ще відзначимо, що історія вивчає тільки те, що увійшло в історію, тобто те, що вже сталося, а соціологія переносить весь центр ваги своїх досліджень на сучасність, на процеси, що відбуваються в суспільстві сьогодні, а також включає в себе соціальне планування і прогнозування.

Між соціологією та історією існує взаємовідношення важливого характеру. Соціологічні положення і висновки спираються на узагальнення історичних фактів. З іншого боку, розширення і поглиблення соціологічних досліджень дозволяє історикам успішніше долати описово-фактологічний підхід до відображення історичного процесу, і підніматися до більш широких і глибоких історичних узагальнень. Можна сказати, що соціологія виступає як загальнотеоретична і методологічна основа історичної науки.

Поиск по сайту: