Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології і політології. Тісний взаємозв'язок між ними визначається тим, що:
1) соціальні спільноти, соціальні інститути і організації є важливими суб'єктами і об'єктами політики;
2) політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості та її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.
Політика, як дуже широке, складне і багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і т. п.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Особливо тісний зв'язок і взаємовплив соціології і політології відображається у появі таких спеціальних соціологічних теорій, як соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.
Взаємозв’язок соціології із психологією
Якщо говорити про індивідуальну психології, то її об`єкт і об`єкт соціологія різні. Індивідуальна психологія досліджує склад, будову і процеси індивідуальної психіки і свідомості. Вона не може розплутати клубок соціальних факторів, а, отже, не може ототожнюватися з соціологією. Психологія зосереджена на внутрішньому світі людини, його сприйнятті, а соціологія - вивчає людини через призму його соціальних зв`язків і взаємин.
Колективна або, як її інакше називають, соціальна психологія має об`єкт вивчення, частково збігається з об`єктом соціології: це явища людської взаємодії, одиницями якого є індивіди "неоднорідні" і "має слабо організовану зв`язок" (натовп, театральна публіка і т. д.) У таких групах взаємодія набуває інші форми, ніж в агрегатних "однорідних" і "органічно з`єднаних" групах, які вивчає соціологія.
Ясно, що вони (соціологія та соціальна психологія) не підмінюють один одного, більш того, соціальна психологія могла б стати одним з розділом соціології.
Соціологія пов’язана і з психологією, без якої неможливо вивчати людські стосунки. Зв‘язок з історичною наукою є особливим, бо обидві ці науки цікавляться усіма сферами діяльності суспільства. Але вони відрізняються у підходах до вивчення одних і тих самих об‘єктів, процесів, подій. Якщо для історика важлива послідовність конкретних подій з усіма подробицями, то соціолога, перш за все, цікавить ця подія як певний тип людської поведінки. Тому багато хто з соціологів називав соціологію «генералізуючою наукою», а історію – «індивідуалізуючою».
Взаємозв’язок соціології із правознавством
Тісний зв'язок існує між соціологією і правознавством. Відійшло в минуле зневажливе ставлення до частини соціологів, які схильні були пояснювати соціологію лише як науку про процеси, що спонтанно виникають, і про сили, що спонтанно розвиваються. Водночас зменшилась кількість правознавців, які тривалий час схильні були нехтувати дослідженнями соціологів. Нині ці дві науки зближаються. І соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів вимагають об'єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія — "соціологія права".
Взаємозв’язок соціології із математикою
Соціологія, особливо прикладна, ґрунтується на математичних знаннях і методах. Завдяки розвиткові соціологічного знання, у тому числі й закону великих чисел, на підставі відкриття певних константних залежностей і закономірностей між соціальними явищами, виникають принципово нові ідеї, аргументи і способи пояснення останніх, що змінює старі парадигми, зумовлює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась "математична соціологія" — спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей.
Висновок.
Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо. Не випадково творці соціології були людьми з широкою гуманітарною і соціальною освітою, широко окреслювали межі соціологічних досліджень. Історичний розвиток наук (не лише суспільних), свідчить про те, що в точках, де вони стикаються і взаємодоповнюють одна одну, виникають досить цікаві і плідні теорії. Зв'язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше через призму тенденції до їх інтеграції, зближення і об'єднання, а ніж до їх розмежування. На сьогоднішній день переважає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження кількома науками, до комбінування (поєднання) їх пізнавальних можливостей.
Сучасний англійський соціолог, професор Кембріджського університету Е. Гідденс висунув дев‘ять тез щодо майбутнього соціології. На його думку, у майбутньому в соціології будуть відбуватися такі процеси:
– поглиблення аналізу культури людства. Тобто людство поступово відійде від генералізуючого економічного детермінізму;
– оскільки тенденція відокремлення і функціонування національних держав залишиться, вивчення їх як основного втілення суспільства буде одним з головних завдань соціології;
– зі зростанням міжнародного поділу праці, соціологія більше уваги буде приділяти вивченню світової системи (проблеми влади, міжнародного порядку тощо);
– збільшення зв‘язків соціології з іншими науками, в тому числі «розмивання традиційних кордонів» між різними гуманітарними науками;
– посилення зв’язку соціології з політикою. На дані соціології у своїй діяльності будуть державні діячі та політики;
– зі зростанням будь-яких громадських рухів (політичних, екологічних, релігійних тощо) соціологія повинна буде більше уваги приділяти їх вивченню;
– теорія у науці буде тісніше переплітатися з практикою, взаємозв'язок цих двох напрямів буде постійно посилюватися;
– у соціології, як і в науці взагалі, повинна відбуватися уніфікація теоретичної мови. Це необхідно для того, щоб не виникало непорозумінь між фахівцями;
– у соціології повинна постійно відбуватися внутрішня дискусія як засіб позитивного її розвитку. Тільки свобода мислення і здорова конкуренція думок може бути засобом від застою у науці.
Як бачимо, перераховані вище тези є не тільки прогнозом на майбутнє соціології, а й умовами її подальшого існування. Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складовими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин .