А – 2 міліграми на 3000 ккал і додаткові 0.5 міліграмів на кожну подальшу
1000 ккал.
Мінеральні речовини відіграють важливу роль в регуляції обмінних
процесів в клітці, утворенні життєво важливих ферментів і гормонів.
Вони беруть участь в пластичних процесах, формуванні і побудові тка-
нин організму, в синтезі білка, в різних ферментативних процесах, роботі
ендокринних залоз, а також регулюють обмін речовин, кислотно-лужний
баланс і водний обмін. Найбільше значення серед них мають макроелемен-
ти: кальцій, фосфор, натрій.
Кальцій входить до складу опорних тканин і має важливе значення для
формування скелета. Він істотно впливає на обмін речовин і роботу серце-
вого м'яза, сприяє підвищенню захисних сил організму, бере участь в про-
цесах згортання крові і володіє протизапальною дією.
Достатня кількість кальцію в живленні сприяє нормальній збудливості
нервової системи і нервово-м'язового апарату. Добова потреба кальцію -
800–1400 міліграмів. Особливо багаті кальцієм молоко і молочні продукти.
Фосфор, як і кальцій, необхідний для утворення кісток. Важливий він і
для діяльності нервової системи. Органічні сполуки фосфору беруть участь
в скороченні м'язів, а також в біохімічних процесах, що протікають в моз-
ку, печінці, нирках і інших органах. Добова потреба у фосфорі – 2000–
2500 міліграмів. Найбільша кількість фосфору міститься в сирі, печінці,
горосі, вівсяній і гречаній крупах, пшеничному хлібі, жирному сирі, яло-
вичині, свинині.
Натрій надає багатогранну біологічну дію. Підтримує нормальний ос-
мотичний тиск в крові і тканинних рідинах, забезпечує кислотно-лужний
баланс, регуляцію водного обміну і кров'яного тиску. Необхідний для нор-
мального функціонування нервової і м'язової систем. Активізує травні фе-
рменти. Людина отримує натрій головним чином з куховарською сіллю,
що додається в їжу.
Мікроелементи утворюють групу мінеральних речовин – залізо, ко-
бальт, йод, фтор і ін., які знаходяться в харчових продуктах у вельми ма-
лих дозах. Проте слід враховувати, що їм відводиться помітна біологічна
роль.
Вода – один з основних чинників зовнішнього середовища. Без неї
не можна задовольнити фізіологічні, санітарно-гігієнічні і господарські по-
треби людини. Вода входить до складу тканин і органів людини, бере
участь у всіх фізико-хімічних процесах в організмі, видаленні з організму
кінцевих продуктів обміну, регуляції віддачі тепла тілом шляхом випаро-
вування.
Висновки
У висновку хотілося б сказати, що значення здорового способу життя студента необхідно для заряду енергією, більшої зібраності, хорошою комунікабельності, відчуття своєї фізичної та психоемоційної привабливості, оптимістичного настрою, вміння забезпечити свій повноцінний відпочинок, цілісну культуру життєдіяльності. Здоровий спосіб життя дає добре самопочуття, здатність успішно переносити великі навантаження, впевненість у своїх силах, більш швидке і повноцінне плин процесів відновлення після розумової діяльності. Щоб бути здоровим і витривалим - потрібні власні зусилля постійні і значні. Величина зусиль визначається стимулами. Стимули - значимість мети. Кожному необхідна здорове і щасливе життя. Оволодіння собою, сила волі, здатність фізично напружуватися, безсумнівно, сприяють успіхам у навчанні, роботі, сім'ї.
Життя - це величезний дар. Не можна жити тьмяно. Не можна витрачати життя на недуги, "отрути" (куріння, алкоголізм, наркоманія). Життя занадто коротке і хороше, в світі стільки прекрасного і дивовижного. Жага до життя і досягнення поставлених цілей - ось головне, про що повинен пам'ятати кожен студент. Здоровий спосіб життя, фізична культура, загартовування - наші надійні помічники.