ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЛОГІЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Завдання 1. Доведіть, що морально-етичне вчення Конфуція було кроком на шляху розвитку ідей гуманізму та гуманізації самої людини.

Конфуцій: “Якщо наставляти людину з допомогою закону, якщо стримувати їх з допомогою покарання і страчення, то хоча вони і не будуть чинити злочину, але і в серцях своїх не будуть відчувати огиду до поганих вчинків.

Але якщо наставляти людей з допомогою моральних вимог і окреслити правила поведінки, згідно “Лі”, то люди не тільки не будуть соромитися поганих справ, але й навернуться на “праведний шлях”.

Учень: “Чи можливо одним реченням виразити правило, якого треба дотримуватися все своє життя?”

Вчитель: “Можливо. Чого не бажаєш собі, не чини іншим”.

Учень: “Пошана до батьків і братерська любов – основа “жень”.

Вчитель: ”Благородна людина думає про обов’язок, маленька – про користь”.

Завдання 2. Прокоментуйте настанови Конфуція щодо способів досягнення знань.

“Вище знання – це вроджене знання. Нижче вчення знання – здобуте вченням. Ще нижче вчення – набуте в процесі подолання труднощів. Найбільш нікчемний той, хто не бажає здобувати навчального уроку з труднощів”.

“…Про те, що тобі відомо, говори, що знаєш. А про те, що невідомо, кажи, що не знаєш. Таке відношення до знань – мудре”.

“Якщо тільки вчитися і не роздумувати, то від цього буде мало користі. А якщо тільки розмірковувати і не вчитися, то доведе до сумнівів і непостійності”.

Завдання 3. Використовуючи 10 заповідей за Мойсеєм (Вихід 20, 1-27), і роз’яснення до закону (Левит 24, 16-20; 26, 1-13) з’ясуйте:

• в якій новій якості постає Господь перед людьми?

• доведіть, що заповіді, за Мойсеєм, є законом для єврейського народу. Прокоментуйте і обгрунтуйте, як Бог ставиться до виконання і нехтування його настанов.

1. Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

2. Хай не буде тобі інших богів передо Мною. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто дотримується Моїх заповідей.

3. Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

4. Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю, а день сьомий – субота для Господа, Бога твого.

5. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

6. Не вбивай!

7. Не чини перелюбу!

8. Не вкради!

9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього.

10. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого.

Старий Заповіт Кн. Левит, 24; 16-20

16. А той, хто богозневажить Господнє Ймення – буде конче забитий, конче окаменує його вся громада; чи приходько чи тубілець, коли богозневажитиме Ймення Господнє, буде забитий.

17. І кожен, хто заб’є людину, - буде конче забитий.

19. І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, - як хто зробив, так буде зроблено йому.

20. Зламане за зламане, око за око, зуб за зуба, - яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.

Прокоментуйте і обгрунтуйте, як Бог ставиться до виконання і нехтування його настанов (Левит 24, 16-20; 26, 1-13).

Старий Заповіт Кн. Левит, 26; 3-13

3. Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, то

4. дам ваші дощі в їхнім часі , і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть свій плід

5. виноградобрання досягне сіяння, і ви будете істи хліб свій досита і будете сидіти безпечно у вашому Краї

6. І дам мир краю і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, - бо злу звірину винищу з землі, а меч не прийде через край вам.

9. І обернусь я до вас, і розпложу вас, і розмножу вас, і виконаю свого заповіта з вами.

10. І будете ви їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим

11. і поставлю місце перебування свого серед вас, і дума Моя не обридить вам

12. І Я буду ходити серед вас і буду вам Богом, а ви будете Мені народом

13. Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, що не були їм рабами. І Я поломав занози вашого ярма, - і вивів вас із піднесеною головою.

Завдання 4. За текстом Старого Заповіту (Вихід 12; 21-27; 43-49) з’ясуйте суть свята Пасхи для ізраїльського населення.

Завдання 5. Уважно прочитайте 10 заповідей, за Мойсеєм, і 10 християнських заповідей, роблячи наголос на розділових знаках та інтонації. Чи існує відмінність?

10 християнських заповідей

1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене.

2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм.

3. Не взивай надаремно імені Господа Бога твого.

4. Тай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий – свято Господу Богу твоєму.

5. Шануй отця свого і матір свою – добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6. Не вбивай.

7. Не перелюбствуй.

8. Не кради.

9. Не свідчи ложно на свого ближнього.

Не жадай жени приятеля свого, не жадай дому ближнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є ближнього твого.

запитання для контролю і самоконтролю

1. Як трактує Індуїзм потойбічне загробне життя?

2. Яка відмінність у трактуванні Добра і Зла у Біблії та Авесті?

3. Окресліть філософські й моральні принципи іудаїзму.

4. Як проблема східного і західного типу цивілізацій знаходить своє виявлення у звичаях, поведінці, у розумінні процесів суспільного життя?

5. Окресліть основні світоглядні ідеї “Вед” як духовного канону Стародавньої Індії.

6. Окресліть світоглядні ідеї давньокитайського “П’ятикнижжя”.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000. – С. 325-338, 343-359.

2. Аляєв Г.Є. Горбань О.В. Лекції з релігієзнавства: Навчальний посібник.- К., 1995. – С. 37-50, 61-76.

3. Гудима А. М. Релігієзнавство: Навчально-методичний посібник, Тернопіль, 2000 –С. 48-53.

4. Калінін Ю.А. Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К., 1997. – С.51-54.

5. Кислюк К.В. Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч.посібник.- К., 2004. - С. 79-186

6. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К, 2000. –С. 118-137.

7. Релігієзнавство: Підручник / За ред. М.М.Заковича. -К., 2000 –С. 31-33.

8. Релігієзнавство: Підручник / За ред. О.П.Сидоренка. - К., 2007. - С.39-54, 92-130.

9. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навчальний посібник – Львів. - 2000. – С. 102-115.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Антология мировой философии: Древний Восток. – М.,2001. – 992с.

2. Баканурський Г. Іудаїзм: напрями і ставлення до джерел віровчення // Людина і світ.- 2004.- №4.- С. 44-49.

3. Библейская энциклопедия. – Российское Библейское Общество. - М., 1998. –352 с.

4. Біблія. Святе письмо Старого і Нового Заповіту.

5. Бойс М. Зороастрійці / найдревніша релігія одкровення // Людина і світ.- 2003.- №7.- С. 60-71.

6. Братко-Кутинський. Даосизм. Як вдосконалювати свою психіку // Людина і світ. - 1990. - № 4.

7. Братко-Кутинський. Дзен. Як вдосконалювати свою психіку // Людина і світ. - 1990. - № 5.

8. Братко-Кутинський. Буддизм. Як вдосконалювати свою психіку // Людина і світ. - 1990. - № 9.

9. Братко-Кутинський. Християнство. Як вдосконалювати свою психіку // Людина і світ. - 1990. - № 9.

10. Братко-Кутинський. Іудаїзм. Як вдосконалювати свою психіку // Людина і світ. - 1990. - № 9.

11. Желіба К.А. Родоплемінні релігії: тотемізм, табу, магія,фетишизм, та анімізм // Вісник КНУ: Філософія. Політологія.- 2003.- №56-57.- С.88-89.

12. Иосиф Флавий. Иудейские древности: В 2т. –М., 1996. - 864с.

13. Іудаїзм. Релігійна панорама .- 2004.- №1.- С. 46-47.

14. Іудейський світ // Релігійна панорама.- 2004.- №12.- С. 19-21.

15. Максуд Р. Ислам. –М., 2000. – 304с.

16. Созонов В. Зустріч з сикхами // Людина і світ.- 2004.- №6.- С. 49-52.

Інтернетсайти

Зороастризм:

http://www.avesta.org/zfaq.html

alt.religion. zoroastrianism

І-цзин (Книга змін):

http://www.easycom.ru/izin/

Конфуціанство:

http://www.boban.bizland.com/reli

gion/dao/kon.htm

Даосизм:

http://www.rarebook.spb.ru/tolek/

myfav3.htm (Міжнародний форум Фен-шуй)

http://store.in.ru/anna/FengShui/in

dex.htm (Фен-шуй — центр)

Індуїзм:

http://www.hinduismtoday.kanai.h

i.us/htoday.html

http://www.hindunet.org/

http://www.spiritweb.org/spirit/ve

da/overview.html

http://www.webboard.land.ru/wb.

htm?board=870&fs=0 (Конференція з інтегральної йоги)

http://lg.lanit.ru/_win/yogatop.htm

(Центр Шрі Ауробіндо та Матері в Москві)

soc.religion.hindu

Джайнізм:

http:/www.cs.colostate.edu/~mala

iya/jainhlinks.html

Сикхізм:

http://www.sikhs.org

soc.religion.sikhism

Іудаїзм:

http://www.shamash.nysernet.org/

http://www.cs.cmu.edu/afs/cs.cmu.edu

/user/clamen/misc/Judaica/Readme/

html

http://www.chabad.org (Хасидизм)
Usenet:

alt.music.jewish

alt.religion.aishadas

Методичні поради

Сучасні свідчення археології, етнографії дають змогу стверджувати, що найпростіші форми вірувань виникали із появою людини розумної (Homo sapiens) приблизно 40-45 тис. років тому. У ході історії у різних народів утверджувались і розвивалися відмінні релігійні системи, водночас їх еволюція підпорядковувалась певним спільним закономірностям, спільності основних форм їхньої ранньої релігійної рефлексії. Більшість дослідникив погоджується з тим, що переважній більшості первісних проявів релігії були притаманні такі особливості:

- відсутність абстрактних уявлень про Бога. Давні люди поклонялися безпосередньо матеріальним предметам, природним явищам, тваринам і рослинам, що наділялися надприродними властивостями і якостями;

- злиття життя і культу;

- кожне плем’я мало свої власні релігійні культи.

Переважна більшість вчених пояснюють появу первісних культів особливостями мислення первісних людей, що сприймали світ як живу й одушевлену істоту з власними почуттями, емоціями й волею.

Так, у межах міфологічного комплексу практично в усіх народів світу виникає схожа система вірувань, своєрідна проторелігія, до якої належать анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.

Розглянемо ці первісні релігійні уявлення.

Анімізм (від лат. anima – душа) – це віра в існування духовних істот, душ або духів. Певною мірою, безперечно, анімізм властивий будь-якій релігії. Але тут йдеться про особливий стан релігійних уявлень, який умовно можна назвати "безбожним" – за цими уявленнями існує не Бог як трансцендентна істота, навіть не боги, а духи, надприродні сили, які контролюють людину, допомагають їй або перешкоджають, яких можна умилостивити.

Спочатку, очевидно, виникло уявлення про людську душу, яка з'єднується з матеріальним тілом, але після його смерті може продовжувати існування. Поступово формується уявлення про безсмертя душі, що проявляється в намаганні забезпечити життя людини після смерті всім необхідним. Душі предків стають чи не найосновнішим об'єктом культу.

Первинний синкретизм людської свідомості призводить до того, що душами наділяються інші живі, а також і неживі істоти. Весь оточуючий світ стає населений духами – духами вулканів, скель, струмків, озер, лісів, тварин, птахів тощо. Вони збереглися і тепер в образах русалок, водяних, лісовиків, фей, гномів, німф та ін. Пізніше з'являються уявлення про абстрактніші істоти як добрі, так і злі – демони, біси, відьми, вампіри, духи-покровителі людей.

Один з різновидів анімізму – віра в духів рослин, каменів, інших неживих предметів, що надають цим предметам надприродних сил, – отримав назву фетишизм (з португ. feitico — амулет, чаклунство). Предмети, яким люди поклонялися, і які, як вважалося, допомагали людині або були її заступниками, називали фетишами. Фетишем міг бути окремо взятий матеріальний предмет. Фетишизм був широко розповсюджений у багатьох народів Африки. Він і зараз залишається як пережиток у повсякденному житті – у вигляді віри в талісмани й амулети. Вважається, що талісман приносить щастя, а амулет оберігає від нещастя.

На пізнішій стадії розвитку анімізму виникають уявлення про богів, перш за все – природних. Це боги неба, дощу, грому, вітру, землі, води, моря, вогню, сонця, місяця та ін. З'являються також боги окремих сфер життєдіяльності: землеробства, війни, померлих, народжених та ін. Відбувається перехід до політеїзму.

Магія (з грец. – чаклунство) – це сукупність обрядів та дій, пов'язаних з можливістю надприроднього впливу на оточуючий світ. Магія буває контактна та імітативна. Вона поділяється на такі основні види: лікувальна – заклинання, молитви; військова – військові танці, чаклунство над зброєю; виробнича, метеорологічна( магія погоди). Найпоширенішим видом була магія виробнича, яка в свою чергу поділялася на мисливську, рибальську, будівельну, землеробську, гончарну, ковальську, навчальну, спортивну.

Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене з мов жителів Гавайських островів і означало заборону щось робити, щоб не накликати на себе неприємності.

Тотемізм (мовою індіанців оджибве "тотем" – "його рід") є віра у надприродну спорідненість людських колективів з певними видами тварин. Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми родичами. У тотемах люди вбачали покровителів роду і племені, захисників і заступників. Тотем – це видимий символ єдності і солідарності первісного роду. Свої родові колективи первісні мисливці називали їх іменами. Наприклад, північноамериканські мали декілька родових колективів, які носили назву журавля, сома, ведмедя.

Відзначимо дві основні риси тотемізму. Перша - виділення в ролі основних об'єктів поклоніння тотемічних духів, тобто, – двійників тотемів. Не самі тотеми, а їхні двійники були основним об'єктом поклоніння в цій релігійній системі. Це поклоніння виявлялося через молитви, танці, табу, жертвоприношення, виготовлення і вшанування зображення тотемів, спеціальні тотемістські свята. Друга риса – дозвіл убивати і з'їдати тотема тільки за умови дотримання особливих релігійних процедур. Наступною формою є шаманізм (евенкійською мовою "шаман" – несамовитий) – це віра в особливо могутні можливості стародавніх професійних служителів культу – шаманів. Основний обряд шаманізму – так зване камлання – несамовитий танець. Шаманізм був особливо поширений у народів Півночі, але мав місце і в інших країнах , а подекуди існує й дотепер.

Основні риси шаманізму такі:

- поява професійних служителів культу;

- виділення в ролі основних об'єктів релігійного поклоніння так званих шаманських духів;

- керівна роль в релігії належала чоловікові.

До найрозвинутіших первісних вірувань відносимо аграрнікульти. Аграрні культи – це переважно поклоніння двійникам тих факторів природи, які впливають на врожай. Ці культи пов'язані з проведенням різних магічних обрядів, релігійних церемоній, свят. Можна відзначити такі основні риси цієї релігійної системи.

Перша – шанування землеробських духів у ролі основних. Це духи землі, рису, хліба, бобів, кукурудзи, гарбуза тощо. Поряд з ними шанувалися також духи сонця, дощу, вітру.

Друга – керівна роль жінки в релігії. Найголовніші духи зображувались у вигляді духів жіночого роду, а найважливіші релігійні обряди в цей час виконували жінки.

Третя риса – людське жертвоприношення як система. Люди вважали, що врожай – це зворотня вдячність духів за жертви. Тому первісні землероби намагалися свої дари духам зробити дорожчими, ціннішими. Так виникла ідея необхідності людського жертвоприношення.

Четверта – ідея смерті і воскресіння духів. Спостерігаючи за зерном, люди помітили, що після "поховання" воно народжується знов. Звідси зародилося уявлення, що деякі духи можуть тимчасово померти, щоб потім воскреснути.

Тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, про які йшла мова, існували в первісному, докласовому суспільстві. Зміна історичних умов життя людей призводить до зміни форм релігії.

Обговорюючи наступне питання, а саме, етнонаціональні (ранні і пізні національні) релігії, зазначте, що більшість дослідників пов'язує появу цього типу релігій із розкладом родоплемінного устрою і становленням класового суспільства, нового типу об'єднання людей у формі держави. Виникають етнонаціональні релігії в межах окремих народів і до того ж не завжди одночасно. Поява одних датується IV тисячоліттям до Р.Х. а інших – XX ст. після Р.Х. Тому такі релігії далекі від подібності не лише за окремими елементами, а й за духом, за часом виникнення, за типом відношення до трансцендентного, за змістом віровчення і за культовими формами.

Водночас етнонаціональні релігії характеризуються й багатьма спільними ознаками й властивостями:

• всі вони, сформувавшись серед одного етносу, зрослись із ним аж до злиття і тотожності (на певних етапах) й виконують роль вагомого, а інколи й вирішального модусу етноутворення та етноінтеграції;

• етнонаціональні релігії – це результат всезростаючого релігійного синкретизму (поєднання різних компонентів первісних культів, анімістичних вірувань конкретних етносів, націй) і появи поняття «Бог». Важливою особливістю образів богів є надання їм функції Творіння. Поволі серед багатьох богів виділяється невелика група богів, а серед них – основний, верховний Бог. Верховному богу поклоняються як царю, джерелу й охоронцю законів;

• з появою такого типу релігій виникають складні релігійно-міфологічні системи, релігійно-філософські концепції побудови Всесвіту, з'являються віросповідні святі книги, вчення пророків цих релігій, спасителі тощо;

• на стадії етнонаціональних релігій уніфікується й спрощується культова діяльність, духовна влада відокремлюється від світської;

• відбувається формування уявлень про потойбічний світ і загробну відплату. Так, якщо у первісних віруваннях, потойбічне життя сприймається як просте продовження земного життя, то етнічні релігії встановлюють пряму залежність між поведінкою людини в земному житті та її посмертної долі;

• етнонаціональні релігії – це складний комплекс ідей, які виражають інтереси конкретного етносу і переплетені з його національною культурою, традиціями, звичаями, ментальністю, тобто, це не лише черговий етап у розвитку певного релігійного комплексу, а й характеристика особливостей релігійності того чи іншого етносу.

До числа етнічних релігій відносять ті релігії, які можна позначити як давні: давньоєгипетську, давньогрецьку, давньовавилонську і релігії, які можна віднести до пізніших. До них відносимо: індуїзм (Індія), конфуціанство й даосизм (Китай), синтоїзм (Японія), зороастризм (Іран), іудаїзм (релігія єврейського народу). Розглянемо деякі пізні національні релігії.

Поиск по сайту: