a) швидкості і температурного режиму водотоку

b) гідрометричних показників водотоку

c) гідрохімічних характеристик водного середовища

№ 149. Національним моніторингом називають:

a) систему моніторингу в рамках однієї держави;

b) систему моніторингу в рамках однієї нації

150. Найбільш універсальним підходом до класифікації систем моніторингу є:

a) організація глобальної системи моніторингу

b) організація системи моніторингу на основі мережі гідрометеорологічних станцій ВМО

c) організація системи моніторингу на основі мережі постів спостережень за складовими довкілля

151. Основним завданням біотичного моніторингу є:

a) визначення стану, відгуків і реакцій фітоценозів на антропогенний вплив

b) визначення стану біотичної складової біосфери, її відгуків і реакцій на антропогенний вплив

c) визначення стану, відгуків і реакцій біогеоценозів на антропогенний вплив

152. Екологічний моніторинг охоплює:

a) питання біофізичного та геологічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку

b) питання біологічного та геофізичного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку

c) питання біотичного та геохімічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку

153. Блок спостереження за станом довкілля повинен включати:

a) спостереження за джерелами і факторами антропогенного впливу

b) спостереження зарізноманітними факторами впливу у різних середовищах

c) спостереження зарізноманітними джерелами впливу у різних середовищах

154. Стан біотичної складової біосфери визначається:

a) Реакцією великих систем на антропогенні впливи

b) Станом середовища, що характеризується геохімічними даними, даними про склад та характер забруднень

c) Реакція біоти – відгуки та наслідки

155. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена рішеннями:

a) Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році

b) Конференції в Стокгольмі у 1972 році

c) Всесвітнього самміту в Йоханзбурзі у 2002 році

156. Базовий моніторинг –

a) стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками

b) система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впли­ву, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації.

c) передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги

157. Кризовий (оперативний)моніторинг –

a) стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками

b) система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впли­ву, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації.

c) передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги

158. Науковий (фоновий)моніторинг –

a) стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками

b) система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впли­ву, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації.

c) передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги

159. В програму абіотичного моніторингу включають:

a) контроль абіотичного стану польовими методами

b) геофізичні та гідрометеорологічні спостереження

c) спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових

160. В програму біотичного моніторингу включають:

a) геофізичні та гідрометеорологічні спостереження

b) спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових

c) контроль абіотичного стану польовими методами

161. Біологічний моніторинг це

a) визначення коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій

b) контроль ста­ну навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів

c) визначення видового складу, приріст біомаси тощо

162. Фоновий моніторингу НПС полягає

a) у забезпеченні спеціальних і високоточних спостережень за всіма складовими НПС, а також за характером, кругообігом та міграцією ЗР

b) у визначенні коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій

c) у визначенні, методичних підходах і практиці моніторингу на всіх рівнях

163. До складу атмосфери входять такі основні гази:

a) азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, водень – 0,05, ксенон – 0,01 % та інші

b) азот – 78,08 %, кисень – 20,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,03 %, нeoн – 0,01 % та інші

c) азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, гелій – 0,01 % та інші

164. Термін забруднення атмосфери означає, що в повітрі присутні:

a) надмірні концентрації шкідливих газів, які утворюються при роботі теплоенергетичних установок і тваринницьких ферм

b) різноманітні гази і частинки твердих або рідких речовин, які шкідливо впливають на живі організми, погіршують умови їх проживання або наносять матеріальні збитки

c) різноманітні гази і частинки пилу, що заважають дихати живим організмам і наносять матеріальні збитки людям

165.В Україні наукові і методологічні основи організації мережі спостережень за станом атмосферного повітря забезпечує:

a) УкрНДІГМ і підрозділи Мінприроди

b) УкрНДІМЕСГ і підрозділи МНС

c) Держспоживстандарт і МОЗ

166.Основна мета моніторингу за станом атмосферного повітря полягає у забезпеченні зацікавлених державних і громадських органів:

a) систематичною інформацією про рівень забруднень атмосфери і прогнози їх змін

b) інформацією про планування і розміщення промислових підприємств та визначення їх санітарно-захисних зон

c) методами оцінювання збитків, що наносяться сільському господарству, лісам, тваринництву, будівлям і спорудам

167. До природного забруднення атмосфери відносять

a) мінеральний, opгaнiчний і кocмiчний пил

b) механічні і хімічні забруднювальні речовини

c) газоподібні забруднювальні речовини

168. Оксиди сірки (SO_x) утворюються:

a) при спалюванні вугілля і нафтопродуктів.

b) при спалюванні горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання

c) при неповному згорянні палива

169. Оксиди азоту (NO_x) утворюються:

a) при спалюванні вугілля і нафтопродуктів.

b) при спалюванні горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання

c) при неповному згорянні палива

170. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і бенз(а)пирен утворюються:

a) при спалюванні вугілля і нафтопродуктів.

b) при спалюванні горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання

c) при неповному згорянні палива

171. Основними забруднювальними атмосферу речовинами, що рекомендовані ВООЗ до обовязкового визначення є:

a) тверді частинки, оксиди вуглецю (CO), діоксид сірки (SO₂,) і оксиди азоту (NOх)

b) зола, дioкcид вуглецю CO₂ і N₂O₄

c) аерозолі, свинець (P_b), Oзoн (О₃)? фpeoни

172. Один автомобіль, проходячи за рік 15 тис. км, потребує в середньому близько

a) 2 т кисню, спалює 4 т палива й викидає в довкілля 5000 кг СО₂, 400 кг СО, 120 кг NO_x і 20 кг гумового пилу

b) 4 т кисню, спалює 2-3 т палива й викидає в довкілля 3250 кг СО₂, 530 кг СО, 27 кг NO_x і 10 кг гумового пилу

c) 1 т кисню, спалює 2 т палива й викидає в довкілля 3000 кг СО₂, 600 кг СО, 27 кг NO_x і 10 кг гумового пилу

173. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену складає:

a) до 1,8 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км

b) до 0,18 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км

c) до 18 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км

174. Виділяють три градації дальності переносу ЗР у атмосфері:

a) локальний - до 1,0 км, мезомасштабний – 1,0-10,0 км та дальній - більш 10,0 км від джерела викидів

b) локальний - до 10 км, мезомасштабний - 10-100 км та дальній - більш 100 км від джерела викидів

c) локальний - до 20 км, мезомасштабний - 20-200 км та дальній - більш 200 км від джерела викидів

175. Стаціонарний постпризначений для

a) забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних ЗР

b) регулярного відбору проб повітря при необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах

c) виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів.

176. Маршрутний постпризначений для

a) забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних ЗР

b) регулярного відбору проб повітря при необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах

c) виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів

177. Пересувний підфакельний пост призначений для

a) забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних ЗР

b) регулярного відбору проб повітря при необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах

c) виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів.

178. До пріоритетного списку забруднювальних речовин в Україні віднесені:

a) свинець та його сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід

b) кадмій та його сполуки, фенол, етилбензол

c) залізо та його сполуки, водень хлористий, бензол

179. При визначенні приземної концентрації домішки в атмосферному повітрі відбір проб проводиться на висоті

a) 0,5-1,5 м від поверхні землі

b) 2,5-4,5 м від поверхні землі

c) 1,5-3,5 м від поверхні землі

180. Проби і концентрації забруднювальних речовин в залежності від режиму відбору підрозділяють на:

a) разовіі середньо добові

b) безперервні і дискретні

c) сердньо добові і середньомісячні

181. Під якістю води розуміють

a) характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників

b) скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер

c) надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів

d) процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води

182. Під виснаженням вод мається на увазі.

a) характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників

b) скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер

c) надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів

d) процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води

183. Під засміченням вод мається на увазі:

a) характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників

b) скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер

c) надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів

d) процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води

184. Забруднення природних вод – це:

a) характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників

b) скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер

c) надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів

d) процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води

185. Самоочищенням називається

a) сукупність гідродинамічних, біологічних, хімічних і фізичних процесів, які приводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді

b) процеси фільтрації і седиментації водних об’єктів, які приводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді

186. Хімічне забруднення води це попадання у водойми:

a) органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів

b) розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо

c) суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивні речовини і температура

187. Фізичне забруднення води це попадання у водойми:

a) органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів

b) розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо

c) суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивні речовини і температура

188. Біологічне забруднення води це попадання у водойми:

a) органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів

b) розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо

c) суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивні речовини і температура

189. Збільшення біомаси синьо-зелених водоростей і скорочення видової різноманітності є

a) біоіндикатором теплового та неорганічного забруднення водного середовища токсичними забруднювальними речовинами

b) біоіндикатором теплового, радіаційного, органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами

c) біоіндикатором органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами

d) біоіндикатором теплового, радіаційного та неорганічного забруднення водного середовища нетоксичними забруднювальними речовинами

190. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії

a) розташовуються в прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, у гирлах великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин.

b) встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів.

c) встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією ЗР.

191. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії

a) розташовуються в прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, у гирлах великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин.

b) встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів.

c) встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією ЗР.

192. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії

a) розташовуються в прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, у гирлах великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин.

b) встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів.

c) встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією ЗР.

193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:

a) в місцях скиду забруднювальних речовин

b) в забруднених районах морів та океанів

c) у відносно чистих водах (фонові спостереження)

194. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:

a) в місцях скиду забруднювальних речовин

b) в забруднених районах морів та океанів

c) у відносно чистих водах (фонові спостереження)

195. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:

a) в місцях скиду забруднювальних речовин

b) в забруднених районах морів та океанів

c) у відносно чистих водах (фонові спостереження)

196. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводяться:

a) на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

b) біля поверхні, 10 м і біля дна;

c) біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна.

d) в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м

197. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводяться:

a) на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

b) біля поверхні, 10 м і біля дна;

c) біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна.

d) в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м

198. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводяться:

a) на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

b) біля поверхні, 10 м і біля дна;

c) біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна.

d) в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м

199. Зоопланктон відбирають сіткою:

a) на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

b) біля поверхні, 10 м і біля дна;

c) біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна.

d) в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м

200. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюються

a) за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада).

b) 5-6 разів на рік за повною програмою

c) 2-4 рази на рік за повною програмою.

201. У пунктах 2 категорії спостереження проводяться

a) за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада)

b) 5-6 разів на рік за повною програмою

c) 2-4 рази на рік за повною програмою.

202. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюються

a) за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада).

b) 5-6 разів на рік за повною програмою

c) 2-4 рази на рік за повною програмою.

203. Об’єктний (детальний)рівень моніторингу геологічного середовища включає:

a) систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів і т. ін.

b) міські, районні системи моніторингу

c) оцінку змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння

204. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

a) систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів і т. ін.

b) міські і районні системи моніторингу

c) оцінку змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння

205.Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

a) систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів і т. ін.

b) міські, районні системи моніторингу

c) оцінку змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння

206. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано

a) природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства

b) сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами

c) землі природоохоронного призначення

207. Стан ґрунтів достовірно діагностується за наявності

a) інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо)

b) інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінки темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо)

c) інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо

208. У слабо забруднених ґрунтах

a) вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення.

b) перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів

c) вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон)

209. У середньо забруднених

a) вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення.

b) перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів

c) вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон)

210. У сильно забруднених ґрунтах

a) вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення.

b) перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів

c) вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон)

211. Ґрунти вважаються забрудненими, якщо

a) концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, при якій починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо

b) концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення.

c) концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг

212. Рівень забруднення ґрунту вважається небезпечним, якщо

a) концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, при якій починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо

b) концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення.

c) концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг

213. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводиться відбір проб снігу

a) з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб

b) з площі 0,1 га складається з 10-20 точкових проб

c) з площі 0,5 га складається з 20-40 точкових проб

214. Екологічна інформація характеризує об’єкти

a) розподілені у просторі і є просторово-орієнтованою інформацією

b) розташовані в атмосфері, гідросфері та педосфері

c) розподілені рівномірно між складовими біосфери

215. Методи аналізу результатів моніторингових досліджень включають

a) оптимізацію отриманих показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями

b) визначення основних статичних характеристик: медіани, моди, ексцесу, коефіцієнту асиметрії тощо

c) порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями та визначення їх максимуму і мінімуму

216. Інтерполяція даних це

a) порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат

b) головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів

c) ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

d) прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

217. Апроксимація, це

a) порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів

b) головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів

c) ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

d) прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

218. Екстраполяція, це

a) порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів

b) головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів

c) ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

d) прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

219. Під прогнозуванням змін стану довкілля розуміють

a) процес, який здійснюється з метою одержання імовірнісних суджень про характер і параметри явищ і впливів, що розглядаються, у майбутньому

b) порівняно простий спосіб розв’язання задач моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів

c) інтерполяцію шляхом апроксимації заданої залежності поліномом n-го порядку

220. Метод експертних оцінок

a) відноситься до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів

b) відноситься до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі

c) відноситься до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів

221. Метод математичного моделювання

a) ґрунтується на методах теорії подібності і дозволяє кількісно досліджувати процеси і явища, які важко піддаються вивченню на фізичних моделях

b) відноситься до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів

c) відноситься до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі

222.До автоматизованих інформаційних систем моніторингу довкілля відносять:

a) пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-2”

b) пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-10”

c) пост спостереження за станом атмосферного повітря “Пост-2”

223. До методів ландшафтно-екологічних досліджень відносять

a) метод площинного картографування всіх деградаційних процесів безпосередньо на дослідній території

b) порівняльно-географічний метод картографування деградаційних ознак всіх компонентів ландшафту

c) статистичн-картографічний метод дослідження деградаційних процесів

224. Суть картографічного моделювання в екологічних дослідженнях полягає

a) у поєднанні традиційних прийомів укладання і використання карт з новими прогресивними досягненнями кібернетики, біотехнологій і нанотехнологій

b) у поєднанні прийомів географічного картографування з сучасними вимогами практичної роботи в галузі екологічних досліджень і охорони природи,

c) у поєднанні прийомів екологічного картографування з сучасними ГІС-технологіями

225. До числа екологічних включають карти, предметом відображення яких є

a) співвідношення геосистемних та екосистемних позицій в природокористуванні

b) взаємовідношення суспільства і природи оцінені з біоцентричних та антропогенних позицій

c) вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря і повеневих водних об’єктів

226. В галузі екологічного картографування виділяють чотири напрямки:

a) біоекологічний, антропоекологічний, геоекологічний та картографування екологічних ситуацій

b) біоцентричний, антропоцентричний, геоекологічний та біофізичний

c) екоцентричний, геоекологічних, біоекологічний і антропоекологічний

227. Під екологічним картографуваннямрозуміють

a) створення картографічних творів, що відображають збалансованість взаємовідносин суспільства і природи

b) створення картографічних творів, що гармонізують взаємовідносини суспільства і природи

c) створення картографічних творів, що відображають взаємовплив людини і природного середовища

228. Використання карт в моніторингових дослідженнях полягає у

a) візуальному аналізі і встановленні математично визначених зв’язків між явищами та процесами, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»

b) математично-картографічному моделюванні процесів, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»

c) визначенні взаємозв’язків між процесами, що відбуваються в системі «природа-суспільство»

229. Візуальний аналіз екологічних карт полягає у

a) читанні карт, зоровому співставленні й окомірній оцінці картографічних образів

b) застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв

c) зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних

230. Інструментальний аналіз екологічних карт полягає у

a) читанні карт, зоровому співставленні й окомірній оцінці картографічних образів

b) застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв

c) зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних

231. За способом вимірювання параметрів методи кількісного аналізу поділяють на:

а) якісні і кількісні

б) хімічні, фізико-хімічні, фізичні та біологічні

в) об’ємні, фотометричні, радіометричні і спектральні

232. У залежності від характеру використаних технічних засобів існуючі методи вимірювань концентрації шкідливих домішок можна умовно розділити на:

а) методи лабораторного і автоматичного аналізу;

б) методи фізико-хімічного аналізу;

в) фотометричні і хроматографічні методи аналізу

233. Методи лабораторного аналізу умовно розділяють на:

а) фото-хроматографічні методи;

б) фізико-хімічні методи;

в) електрофізичні та електрохімічні методи.

234. Атомно-абсорбційна спектрометрія грунтується на:

а) врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

б) вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

в) зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання

235. Колориметричні методи грунтується на:

а) врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

б) вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

в) зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання

236. Інфрачервона спектроскопія грунтується на:

а) врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

б) вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

в) зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання

237. Дистанційне зондування на основі лазерів полягає в:

а) реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

б) вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

в) опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання.

238. Дистанційне зондування за допомогою локаторів полягає в:

а) реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

б) вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

в) опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання.

239. Дистанційне зондування за допомогою приладів багатоспектрального сканування полягає в:

а) реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

б) вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

в) опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання.

240. Геоінформаційними технологіями називають інформаційні технології, створені для

а) моделювати і аналізування фізико-хімічних процесів в екосистемах

б) обробки просторово-координованих даних

в) автоматизації процесів дослідження природно-технічних екосистем

241. Геоінформаційні системи (ГІС), це:

а) геологічні інформаційні системи

б) географічні інформаційні системи

в) графо-аналітичні інформаційні системи

242. Геоінформаційні системи (ГІС) включають в себе

а) електронну базу даних, географічну карту і керівництво з експлуатації

б) електронні карти поверхні з «прив’язаними» до них базами даних і відповідним програмним забезпеченням

в) програмно-технічні комплекси для спостереження і аналізування антропогенних впливів на довкілля

243. Інформація про стан навколишнього середовища є класичним прикладом

а) геолого-географічної інформації

б) просторово-розподіленої або просторово-орієнтованої інформації

в) біо-хімічної аналітичної інформації

244. Порівняння даних моніторингових досліджень включає:

а) порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень

б) порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень

в) визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу

245. Статистична обробка даних моніторингових досліджень включає:

а) порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень

б) порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень

в) визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу

246. Інтерполяція даних використовується, коли

а) є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках

б) потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

в) потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

247.Апроксимація

а) є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках

б) потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

в) потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

248.Екстраполяція

а) є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках

б) потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок

в) потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась

249. Серед методів прогнозування найбільш поширеними є:

а) метод екстраполяції, експертних оцінок і метод математичного моделювання

б) методи опитування та екологічної експертизи

в) метод ГІС-технологій

250. Метод математичного моделювання ґрунтується на методах

а) теорії подібності

б) теорії відносності

в) диференційного аналізу

1. C

2. C

3. D

4. B

5. A

6. D

7. A

8. C

9. B

10. B

11. A

12. C

13. C

14. C

15. C

16. C

17. A

18. A

19. A

20. A

21. A

22. B

23. B

24. C

25. C

26. A

27. C

28. B

29. B

30. A

31. B

32. B

33. C

34. D

35. B

36. C

37. D

38. B

39. D

40. D

41. A

42. A

43. B

44. A

45. A

46. A

47. A

48. A

49. A

50. A

51. A

52. A

53. A

54. A

55. B

56. A

57. A

58. B

59. C

60. D

61. A

62. B

63. A

64. A

65. D

66. A

67. A

68. B

69. C

70. D

71. E

72. A

73. C

74. C

75. D

76. A

77. B

78. C

79. B

80. A

81. D

82. A

83. A

84. A

85. B

86. C

87. A

88. C

89. B

90. C

91. D

92. C

93. B

94. C

95. B

96. B

97. B

98. C

99. B

100. B

101. D

102. B

103. A

104. B

105. C

106. C

107. B

108. A

109. B

110. C

111. C

112. C

113. C

114. C

115. D

116. E

117. C

118. C

119. C

120. D

121. A

122. B

123. B

124. B

125. A

126. C

127. B

128. C

129. B

130. D

131. C

132. B

133. C

134. D

135. B

136. C

137. D

138. B

139. C

140. D

141. B

142. C

143. B

144. A

145. A

146. C

147. A

148. A

149. Ф

150. Ф

151. B

152. B

153. A

154. C

155. B

156. A

157. B

158. C

159. B

160. B

161. B

162. A

163. В

164. В

165. А

166. А

167. А

168. A

169. B

170. C

171. А

172. B

173. C

174. B

175. A

176. B

177. C

178. A

179. C

180. A

181. A

182. B

183. C

184. D

185. A

186. B

187. C

188. A

189. B

190. A

191. B

192. C

193. A

194. B

195. C

196. A

197. B

198. C

199. D

200. A

201. B

202. C

203. A

204. B

205. C

206. A

207. B

208. A

209. B

210. C

211. A

212. B

213. A

214. A

215. C

216. A

217. C

218. D

219. A

220. B

221. A

222. B

223. A

224. B

225. B

226. A

227. C

228. A

229. A

230. B

Поиск по сайту: