Мікроорганізми, гриби та біогенні речовини
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності
відходи комунального господарства та АПК
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності
№ 18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx викидів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:
Гiгaтoн на рік
600 мегaтoн на piк
600 тис. тoн на рік
60 тис. тoн на piк
№ 19. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:
Стаціонарні і маршрутні пости спостережень
стаціонарні і підфакельні пости спостережень
маршрутні і підфакельні пости спостережень
№ 20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за АП повинна становити не менше:
2-3
№ 21. Регулярні спостереження за АП на стаціонарних постах проводяться по одній з чотирьох програм:
Повній, неповній, скороченій, добовій
розширеній, повній, скороченій і локальній
глобальній, регіональній і локальній
№ 22. Основними методами відбору проб повітря є:
респіраторно-аспіраційний
Аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємності
аспіраційний і заповненням судин змінної ємності.
№ 23. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб грунту проводять:
1 раз на рік
Рази на рік
2-3 рази на рік
4 рази на рік
№ 24. Повний тур грунтового моніторингу вкладається в:
1 рік
3 роки
Років
2-4 роки
№ 25.Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:
менше 1,0 тис. м3 на рік
1,25 тис. м3 на рік
1,70 тис. м3 на рік
1,95 тис. м3 на рік
№ 26. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:
І 20 км
1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км
0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км
№ 27. Основними забруднюючими факторами при радіаційному забрудненні є:
радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі
радіоактивні дощі і радіоактивний пил
Радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів
радіоактивний пилі опромінення від радіонуклідів
№ 28. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози є:
вода і повітря
продукти харчування;
радіоактивні дощі
радіоактивний пил
№ 29. Термін “моніторинг” навколишнього середовища
виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.
Виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.
виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.
перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.
№ 30. До глобальних екологічних проблем відносять:
Втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару
«гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;
зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;
бідність і тероризм
№ 31. Основним завданням національного моніторингу є:
оцінка стану НС в національних інтересах
Одержання інформації і оцінка стану НС в національних інтересах
одержання інформації про стан НС в інтересах народу
одержання інформації про стан НС на різних рівнях
№ 32. Площа, охоплена системою локального моніторингу, становить, км2:
1-2
10…100
2…2×106
до 107…108
№ 33. Площа, охоплена системою регіонального моніторингу, становить, км2:
1-2
10…100
2…2×106
до 107…108
№ 34. Площа, охоплена системою глобального моніторингу, становить, км2:
1-2
10…100
2…2×106
до 107…108
№ 35. Відстань між пунктами відбору проб в системі локального моніторингу, становить, км:
1-2
0,01…10
10…500
До 3000…5000
№ 36. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу, становить, км:
1-2
0,01…10
10…500
До 3000…5000
№ 37. Відстань між пунктами відбору проб в системі глобального моніторингу, становить, км:
1-2
0,01…10
10…500
До 3000…5000
№ 38. Частота спостережень в системі локального моніторингу, становить:
Секунди-хвилини
Хвилини-години
Декада-місяць
2…6 разів на рік
№ 39. Частота спостережень в системі регіонального моніторингу, становить:
Секунди-хвилини
Хвилини-години
Декада-місяць
2…6 разів на рік
№ 40. Частота спостережень в системі глобального моніторингу, становить:
Секунди-хвилини
Хвилини-години
Декада-місяць
2…6 разів на рік
№ 41. Біотичний моніторинг – це:
Поиск по сайту:
|