Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)



Характерним для цієї групи ракоподібних є присутність головогрудного щита або карапакса, складні очі позбавлені стеблинок і розташовані безпосередньо на поверхні голови. Грудні ніжки листоподібні, плавають вони черевцем догори. У щитнів (Нотострака - Notostraca) тіло витягнуте в довжину, але стисле в дорзовентральному напрямку, досягає 5-6 см. Велика або менша частина тіла покрита спинним щитом. Цей щит попереду зливається з головним щитом, що покриває голову зверху і почасти знизу. Тіло закінчується парою довгих і тонких нитковидних придатків, між якими в деяких форм є непарна хвостова пластинка. Складні очі сидячі, непарне око погано видно через панцир і розташоване відразу перед очима. Антени перші - нечленисті, палочковидні, слабко розвинуті, антени другі теж слабко розвинуті або відсутні. Знизу до тулубового відділу прикріплюються ніжки. Число їх може доходити до 60 пар і більше. У щитнів - явище подиподії: на одному сегменті кілька пар ніжок. На задньому кінці останнього сегмента тіла - тельсона - прикріплені два довгих нитковидних придатки, довжина яких іноді дорівнює довжині всього тіла.

Харчуються щитні рослинами і дрібними тваринами. Вони нападають на личинок хірономід, дрібних комах, пуголовків жаб, мальків риб, обгризають нижні частини рослин.

Розмноження як двостатеве, пов’язане з попередньою копуляцією, так і партеногенетичне. Щитні носять яйця в яйцевій капсулі на ногах одинадцятої пари, після чого яйця відкладаються у воду. Ці дрібні яйця забезпечені дуже міцною оболонкою. Вони переносять висихання, промерзання і зберігають життєздатність протягом 7-9 років, у сухому стані витримують підвищення температури до 80 °С.

З яйця виходить личинка метанаупліус, що багато разів линяє (у різних видів від 17 до 40 линянь), досягаючи 12 мм довжини в Лепідурус апус (Lepіdurus apus), тобто розвиток триває 2-3 тижня. Одна самка за 1-1,5 місяця може виметати від однієї до трьох тисяч яєць.

Щитнів називають “живими копалинами”, тому що незмінність виду протягом 200-500 мільйонів років дивна і пов’язана з чудовими властивостями яєць, що сприяють їхній консервативності.

Разом з тим надмірний розвиток щитнів небажаний і вимагає боротьби з ними. Це досягається правильністю зариблення ставків, тобто не пізніше, ніж через 7 днів після наповнення їх водою. Можливо і застосування мідного купоросу - 0,2-0,3 і навіть 0,5 мг/л по воді.

 

Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)

Тіло остракод укладене в двостулкову раковину - розрослий карапакс. Тулуб відрізняється крайнім зменшенням числа сегментів (2-3) аж до повного їхнього зникнення. Є наупліальне око. На голові розташовані антеннули, мандібули і 2 пари максілл. Грудні ніжки відіграють істотну роль при повзанні. Розмір остракод коливається від 0,3 до 7,3 мм.

З яєць виходить наупліус, що уже має раковину. Мулеві харчуються різноманітною їжею - рослинною і тваринною, є навіть хижаки. Остракоди ведуть планктонний, плазуючий і риючий образ життя. Є кормом для риб.

 

 

Значення зообентосу

Донна фауна нагульних і вирощувальних ставків представлена головним чином личинками хірономід (70-80%, а іноді і 90-98%). Роль зообентосу для риб, особливо коропа, значна на всьому протязі вирощування як у нагульних, так і у вирощувальних ставках. Якщо для цьоголіток велике значення грають як планктонні, так і донні стадії личинок хірономід, то для товарної - донні.

Позитивний вплив на посилення донної кормової бази робить внесення органічних і мінеральних добрив; розпушування ложа замулених ставків під водою; приваблення імагінальних стадій хірономід на світло й улаштування рослинних субстратів у ставках; обсадка берегової зони чагарниками і деревами з метою укриття повітряних форм хірономід у непогоду й у період роїння (притулку для самок); установлення стрічок з поліетиленової плівки по урізу води як субстратів для прикріплення кладок хірономід.

При зниженні кисню в придонних шарах води і ґрунті, личинки хірономід надобувають темно-червоного кольору, що свідчить про наявність в їхній крові гемоглобіну, його специфічних властивостей насичуватися киснем і віддавати його в залежності від порціального тиску, що служить застережливим фактором для рибоводів і гідробіологів.

Визначення кількісного і якісного розвитку бентосу в ставках протягом сезону дозволяє виявити закономірності його розвитку, відрегулювати режим годівлі риби штучними кормосумішами в період різкого зниження (виліт імагінальних форм) або збільшення кормової бази, судити про наявність “м’якого” або “твердого” бентосу, виявляти забруднення ставків, застерігає про наявність хижих форм гідробіонтів, що наносять значну шкоду вирощувальним ставкам.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.