Джерела доказів у адміністративному процесі

Джерела доказів у адміністративному процесі суттєво не відрізняються від тих, що прийняті у цивільному чи криміналь-ному процесі. Тому теорія доказів у адміністративному процесі, її основні положення певною мірою можуть бути запозичені із загальної теорії доказів з урахуванням, звичайно, особливостей адміністративних проваджень.

Джерелами доказів можуть бути:

1) пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, суб’єктів звернення, інших учасників процесу. Ці пояснення оцінюють-ся поряд з іншими доказами у справі. Зазначені особи, які да-

¹ Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для
юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. ред. Н. В. Александ-
рової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С. 86—87.

² Там само. — С. 87.

Г л а в а 6

ють пояснення про відомі їм обставини, можуть бути допитані як свідки;

2) визнання стороною обставин, якими друга сторона обґрун-товує свої вимоги або заперечення; визнання особою, яка при-тягається до адміністративної відповідальності, своєї провини;

3) показання свідків про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи також допитуються як свідки. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності. Кожний свідок допитується окремо. Головуючий у судовому засіданні приводить свідка до при-сяги, попереджає про відповідальність за завідомо неправдиві показання і за відмову від давання показань. За такими самими правилами допитується свідок за місцем його перебування (проживання), який не може бути присутнім з поважних при-чин у суді, суддею адміністративного суду (у справах про ад-міністративні правопорушення — дільничним інспектором міліції), який знаходиться за місцем проживання (перебуван-ня) свідка.

Допит малолітніх, які не досягли 14 років, і неповнолітніх, у віці від 14 до 18 років, свідків проводиться у присутності (за розсудом суду) або педагога, або батьків, усиновлювачів, опі-кунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Особливістю допиту неповнолітніх є те, що: по-перше, свідки які не досягли 16-річного віку, з якого настає кримі-нальна відповідальність за завідомо неправдиві показання і від-мову від давання показань (статті 384—385 КК України), не попереджаються про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, не приводяться до присяги; по-друге, з метою уникнення впливу на непов-нолітнього за ухвалою суду із зали суду на час допиту непов-нолітнього може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі;

4) письмові докази — це документи, у тому числі електронні,
акти управління, листи, телеграми, адміністративні договори
(угоди), будь-які інші письмові записи, що містять у собі відо-
мості про обставини, які мають значення для справи. До пись-
мових доказів належать також звіти, інформація у вигляді слів,
цифр, креслень, схем місця події, планів забудови населених
пунктів, будинків, розміщення межових знаків та ін. Документ
— це результат відображення фактів, подій явищ об’єктивної

ДОКАЗИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

дійсності і розумової діяльності людини¹. Якщо доданий до справи документ викликає сумнів або є фальшивим, то особа, яка бере участь у справі, може просити суд (посадову особу) виключити його із числа доказів і вирішити справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи;

5) речові докази — це предмети матеріального світу, що міс-
тять інформацію про обставини, які мають значення для спра-
ви. Наприклад, в адміністративно-деліктних провадженнях —
це предмети, на яких залишилися сліди правопорушення
(пошкодження внутрішнього обладнання транспортних засобів
міського електротранспорту та ін.); в адміністративно-судочин-
них провадженнях — це предмети, які були об’єктом неправо-
мірних дій суб’єкта владних повноважень (використання елек-
тронних носіїв інформації про вибори чи референдуми з пору-
шенням правил). Речовими доказами є також магнітні,
електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну
інформацію про обставини, які мають значення для справи,
показання технічних засобів — швидкості руху транспорту,
виміру вмісту спирту в речовині, рівня шуму, радіологічного
забруднення та ін. Особи, якими подані речові докази, можуть
звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з дока-
зом та його оглядом;

6) висновки експертів — це письмові документи про
об’єктивне, аргументоване, основане на законі вивчення, пере-
вірку, аналітичне дослідження, кількісну чи якісну оцінку ви-
сококваліфікованим фахівцем чи установою певного питання,
явища, предмета, документа, які вимагають спеціальних знань
у відповідній сфері суспільної діяльності, що мають значення
для адміністративної справи.

Докази, одержані з порушенням закону, судом, органом владних повноважень (посадовою особою) при розгляді й ви-рішенні справи не беруться до уваги (ч. 3 ст. 70 КАС України, ст. 251 КУпАП). Це пряма заборона брати до уваги докази, одержані незаконним шляхом. Правовий порядок і процесу-альна форма збирання, закріплення, перевірки і оцінки доказів виступають як гарантії забезпечення законності й верховенства права у розгляді та вирішенні адміністративних справ.

¹ Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич-ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. — С. 198.

Г л а в а 6

Поиск по сайту: