Догляд за хворими з пошкодженням таза і хребта

При переломі хребта призначають суворий постільний ре­жим терміном до 2-х місяців. Положення хворого - на животі на твердій поверхні. При цьому під груди і гомілки підкладають валики (подушки) для максимального розвантаження пошкодже­ної ділянки. При положенні хворого на спині на твердій поверх­ні під місце перелому підкладають валик, поступово збільшуючи його висоту.

При переломі шийного відділу хворі повинні лежати без подушки. Твердими поверхнями при лікуванні переломів хребта може бути дерев'яний щит або гіпсові пов'язки - гіпсовий кор­сет, гіпсове ліжечко. При зміщенні кісткових фрагментів прово­дять витягнення хребта. При цьому головний кінець ліжка підні­мають відносно ножного на 40-50 см, а після репозиції відламків - на 30 см. Витягання здійснюється під дією власної ваги тіла. Для того, щоб хворий утримувався на похилій поверхні, його прикріплюють до спинки головного кінця ліжка лямками навко­ло підпахових впадин при переломі грудного і поперекового від­ділів хребта або за допомогою петлі Гліссона за голову чи спеці­альними клемами за тім'яні горби - при переломі шийного відді­лу хребта.

Після здійснення витягнення хворому застосовують накла­дання гіпсових пов'язок - корсета чи ліжечка. Догляд за хвори­ми з даною патологією включає всі елементи догляду за важки­ми лежачими хворими. Особливо велике значення при переломах хребців має ЛФК: перші 10 днів - дихальна гімнастика, з 11-го по 20-й - гімнастика в положенні лежачи на спині для м'язів, кінцівок; до двох місяців - на животі, для м'язів спини і живота; після двох місяців - в положенні стоячи. Сидіти дозво­ляється через 3-4 місяці.

Особливості догляду за хворими з пошкодженнями спин­ного мозку:

- необхідно декілька разів на день змінювати положення тіла хворого, проводити різноманітні заходи з профілактики проле­жнів: підвішування хворих до двох балканських рам за гребені клубових кісток, виступи стегнових кісток і кісточки гомілко­вих кісток. При цьому хворий не торкається до ліжка, йому зручно проводити масаж, подачу судна тощо;

- потрібно забезпечити регулярне сечовиділення. Катетериза­цію сечового міхура можна здійснювати м'яким еластичним гумовим катетером із суворим дотриманням асептики, а при стійкому порушенні сечовиділення використовують постійний катетер і проводять постійне промивання сечового міхура за системою Монро. Асептичний розчин проходить у сечовий міхур із системи через крапельницю зі швидкістю 5-6 крапель
за одну хвилину і по зливному коліні, через трійник, що при­кріплюється на штативі вище рівня сечового міхура, і витікає в посудину разом із виділеною сечею. Протягом доби зливне коліно 5-6 разів опускають нижче рівня сечового міхура, щоб виходили всі промивні води;

- обов'язково проводять профілактику урологічних ускладнень. Для цього кожний день необхідно проводити пальпацію по ходу сечовипускального каналу і при перших симптомах уретриту, орхіту, епідидиміту призначати антибактеріальну терапію;

- необхідно постійно звільняти товсту кишку від калових мас.
Проводять механічне очищення прямої кишки пальцями руки в гумовій рукавичці, змащеній гліцерином або вазеліном. Про­цедуру проводять обережно, 1 раз на два дні. Також через день проводять очисну або сифонну клізму. Після звільнення кишечника хворого підмивають розчином перманганату калію 1:100, обсушують і припудрюють тальком або змазують вазе­ліном;

- проводять профілактику деформації опорно-рухового апарату, деформації стоп, розвитку контрактур. Для цього необхідно за­безпечити правильне положення тіла хворого. Під коліна під­кладають подушки, забезпечуючи цим необхідне згинання ко­лінних суглобів. Стопи необхідно фіксувати під кутом 90° до гомілок. Дуже часто хворому накладають гіпсові лонгети і фік­сують нижні кінцівки у функціонально вигідному положенні.

Рис. Положення хворого при транспортуванні:

а)при переломах хребта на спині;

б) при переломах хребта на животі;

в) при переломах кісток таза.

Поиск по сайту: