Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема. Роль риб у водних екосистемах. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб



Роль риб у водних екосистемах та їхнє значення в житті людини

Риби є важливими компонентами водних біоценозів та екосистем.

Біоценоз – це сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які населяють певну ділянку суші або водойми й пов’язані між собою певними взаємозв’язками. Водний біоценоз являє собою цілісну біологічну систему, яка живе за своїми законами.

До складу біоценозу входять:

1. Водорості, які складають фітопланктон. Вони мікроскопічно малі й ширяють у товщі води. Беручи участь у фотосинтезі, водорості виділяють кисень, необхідний як тваринам, так і рослинам, є кормовою базою для мікроскопічних рачків та деяких видів риб.

2. Другим складником біоценозу після фітопланктону є зоопланктон. Це безліч мікроскопічних і ледве помітних неозброєним оком тварин. Вони становлять наступну ланку харчового ланцюга біоценозу, служать кормом для мальків.

3. Третім складником біоценозу водойми є риби, які живляться зоопланктоном, фітопланктоном, вищими рослинами або іншими видами риб.

4. Четвертим складником біоценозу є сапрофітні бактерії та гриби, які дають змогу перетворювати органічні речовини в неорганічні, тим самим зберігаючи прозорість води й допомагаючи розвиватися першій групі біоценозу.

Риби відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Мільйони людей зайняті ловом, розведенням та обробкою риби, будівництвом суден і виготовленням риболовецького спорядження. У деяких країнах населення харчується головним чином рибою, а його добробут залежить переважно від величини улову.

Окрім продуктів харчування, риба слугує сировиною для отримання ліків (риб’ячий жир), корму для худоби та птахів (кормове борошно), добрива для полів (туки), технічного жиру, клею, шкіри та інших продуктів, які використовують у харчовій та легкій промисловості.

Щорічний світовий улов риби складає близько 60 млн. тонн. У світовому балансі тваринних білків значення харчової продукції, що виробляється з об’єктів рибного промислу, дорівнює приблизно 22% і поступається тільки м’ясним (43%) та молочним (35%) продуктам.

Провідне значення у світовому добуванні риби належить оселедцевим (22%), трісковим (17%), скумбрієвим (6%), а також ставридовим (6%).

Людина не тільки ловить рибу, але й вирощує її. Існує ціла галузь – рибництво.

Найбільші успіхи в розведенні прісноводних риб досягнуті в ставкових господарствах, які мають багатовікову історію розвитку. Їхньою характерною особливістю є повний контроль з боку людини за технологічним ланцюжком вирощування риби від личинки до товарної продукції.

Залежно від призначення виокремлюють нагульні, вирощувальні, зимувальні та деякі інші типи штучних ставків. Нерестові ставки призначені для нересту риби. Вони невеликі за розмірами, добре прогріваються, їхнє ложе вкрите м’якою луговою рослинністю. З нерестових ставків личинку, що підросла й зміцніла, пересаджують у великі й глибші вирощувальні ставки, де до осені підростають цьоголітки. На зиму цьоголітків переводять у глибокі проточні невеликі зимувальні ставки. Навесні наступного року однолітків із зимувальних ставків розміщують у нагульних, в яких вони підростають до товарної маси.

Основними об’єктами рибництва є короп, білий і пістрявий товстолобики, білий амур, щука, карась.

Охорона риб

Рідкісні й зникаючі види риб занесені в Червону книгу.

Включення виду до Червоної книги України означає сувору заборону на його добування. Проте тільки цим заходом урятувати від повного зникнення багато видів риб навряд чи вдасться. Зберегти якийсь певний вид або його популяцію неможливо без охорони всієї екосистеми в цілому. Тому одним із перших та найважливіших заходів порятунку «червонокнижних» видів є збереження унікальних водних екосистем шляхом створення заповідників, заказників та національних парків.

Новим, сучасним підходом у збереженні зникаючих видів є кріоконсервація їхнього геному, або створення низькотемпературних генетичних банків, де сперма, ікра, гонади та соматичні клітини можуть зберігатися впродовж десятиліть і навіть століть.

Урятувати й зберегти багато видів та форм рідкісних і зникаючих риб можна лише в результаті спільних зусиль, тобто міжнародної співпраці.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.