Оцінка вартості грошей в часі

ТЕМА 3. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ФІНАНСОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

3.1. Категорія «вартість» та її значення у фінансовому менеджменті

Визначення вартості грошей у фінансових розрахунках

Проценти і процентні ставки

Фінансові ренти (ануїтети)

Категорія «вартість» та її значення у фінансовому менеджменті

Для успішного фінансового менеджменту необхідне розуміння практики зниження цінності грошей і того, що таке «вартість», знання всіх факторів, що на неї впливають. За нових інформаційних технологій швидкість передачі негативної і позитивної інформації значно зросла, різко скоротилися тимчасові лаги в ринкових і біржових механізмах. Швидкоплинний розвиток кон'юнктури господарства вимагає нового темпу регулюючих впливів, зворотних реакцій на них і відповідної перебудови системи фінансового менеджменту, розвитку нових методів оцінювання фінансових активів.

Основними логічними категоріями фінансово-господарської діяльності та управління нею є цінність і вартість, причому ці дві категорії випливають із самої природи економічного явища, господарського процесу, який, переслідуючи мету – задоволення певних потреб, досягає цієї мети шляхом деяких затрат як засобів досягнення цієї мети. Цінність знаходиться на тому полюсі господарства, де ідентифікуються цілі виробника, а вартість завжди виступає тільки засобом для їх задоволення. При розумній організації фінансового менеджменту пріоритети надаються меті, яка визначає усі доцільні напрями діяльності і раціональну комбінацію засобів для її досягнення на різних стадіях циклів ділової активності.

Окремими формами прояву економічної вартості як в рамках підприємства, так і в економіки загалом, які тісно переплітаються в практичній діяльності підприємства, є : зарплата, ціни товарів і послуг, відсоткова норма, валютний курс, а також біржовий курс цінних паперів , опціони тощо.

Умовою існування вартості є стосунки обміну. В соціально-орієнтованій ринковій економіці критерієм вибору діяльності є створення вигоди, формування суспільних цінностей і отримання очікуваних вигод. Цінність капіталу (майна) полягає в його здатності створювати додаткову вартість, тобто приносити прибуток; на ринку капіталів вона і визначає вартість капіталу як норму прибутку (вартість капіталу виражається у відсотковій ставці, величина якої визначається, виходячи з ринкових умов).

Вартість активів та окремих операцій – основна категорія фінансових планів, які завждиповинні базуватися на реалістичних оцінках ринку і окремих активів, а принципи створення вартості мають бути часткою важливих рішень, як наприклад, корпоративної стратегії, поглинання, придбання, оптимізації структури капіталу, інвестування комунікацій тощо.

Оцінка вартості грошей в часі

Здійснення витрат , пов’язані з виробництвом чи іншими господарськими операціями, і отримання доходу від реалізації благ не співпадає в часі. Залежно від тривалості виробничо-технолоігчних циклів і обороту капіталу ( від кількох годин навіть до років) теперішня вартість майбутніх вигід буде різною. Гроші набувають такої об’єктивно існуючої характеристики, як часова вартість лише в умовах ринку, проте в умовах командно-адміністративної системи управління економікою така функція грошей практично не була затребуваною.

Дисконтування (discounting)– основна процедура фінансових операцій, яка лежить в основі доходності фінансових ринків і єдиною методикою, яка уможливлює порівняння вартості різних об‘єктів у часі. Суть дисконтування полягає у приведенні різночасових витрат чи вигід до одного моменту часу, тобто цей метод трансформує теперішню вартість витрат чи вигід до майбутньої і навпаки. Дисконтування може проводитися різними методами ( рис.3.1).

Вартість грошей у часі –це концепція, в основі якої лежить твердження про те, що рівні суми грошей у різний час мають різну вартість. Для стабільної і нестабільної економік різною буде вартість грошей у майбутні періоди і реальна вартість для поточного періоду.

Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність щодо придбання ліквідних активів чи підвищення рівня ліквідності за рахунок зміни структури основних активів балансу , звільнення від проблемних активів, переходу на іншу валюту в обмінних операціях тощо.

Рис.3.1. Основні методи дисконтування

Таким чином, дисконтування нерозривно пов’язане із розробленням прогнозів на майбутнє із використанням певної ставки дисконтування. Власне ідентифікація розміру цієї ставки, її формалізація - це фундаментальне питання економічної теорії та практики фінансів , яка в певній мірі відображає проблеми непевності і ризиків в діяльності інвесторів, виробників , банків, акціонерів, дилерів тощо. Вартість грошей у часі –це концепція, в основі якої лежить твердження про те, що рівні суми грошей у різний час мають різну вартість.

Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність щодо придбання ліквідних активів чи підвищення рівня ліквідності за рахунок зміни структури основних активів балансу , звільнення від проблемних активів, переходу на іншу валюту в обмінних операціях тощо.

Різноманітність завдань щодо визначення зміни вартості грошей у часі можна звести у такі групи:

I. Компаундування – визначення майбутньої вартості грошей (FV, future value –майбутня вартість, англ.):

1.1. Просте компаундування.

1.2. Компаундування ануїтетів, або ренти:

1.2.1. Компаундування звичайної (відстроченої) ренти (ануїтетів).

1.2.2. Компаундування авансової ренти (ануїтетів).

II. Дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (FV, future value –теперішня вартість, англ.):

2.1. Просте дисконтування.

2.2. Дисконтування ануїтетів, або ренти:

2.2.1. Дисконтування звичайної (відстроченої) ренти (ануїтетів).

2.2.2. Дисконтування авансової ренти (ануїтетів).

Алгоритм вирішення вищезазначених типів завдань визначений за допомогою рівнянь, які розв’язуються способами:

· арифметичним;

· табличним;

· із застосування фінансового калькулятора;

· Із застосуванням числа ”72” ( або наближено «70»), якщо необхідно подвоїти капітал ( при застосуванні складних відсоткових ставок).

Вирішення подібних фінансових задач базується на простих і складних відсотках. Процес, за якого гроші рухаються від поточного часу до майбутнього (за відомої початкової суми та ставки дисконту), є накопиченням (компаундуванням); процес, за якого процес оцінювання вартості грошей ( вигід) рухається в оберненому порядку - від майбутнього часу до теперішнього (за заданої майбутньої суми та ставки дисконту) називається дисконтуванням.

Отже, компаундування – це визначення майбутньої вартості грошей, дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей або теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

Зв’язок між вартістю грошей у теперішній і майбутній час можна зобразити схематично, як це показано на рис.3.2.

Рис.3. 2.Зв’язок між вартістю грошей у теперішній і майбутній час

Одним із інструментів фінансового аналізу є часова лінія ( рис.3.3), якою користуються для наочного представлення оцінки вартості грошей в різні часові періоди.

У цілому для оцінки дисконтних ставок застосовують такі принципи:

• із двох майбутніх надходжень більш високу ставку буде мати той грошовий потік, що надійшов пізніше;
• чим нижчий ступінь ризику, тим нижчою буде дисконтна ставка;
• якщо процентні ставки на фінансовому ринку ростуть, то ростуть і дисконтні ставки.

Час

Рис.3.3. Ілюстрація концепції часової лінії

Стрілка на числовій осі вартості, як відомо, позначає напрямок збільшення вартості.

Рис. 3.4. Схематичне зображення зміни вартості об’єкта в часі

Враховуючи взаємозв’язок процедур дисконтування і компаундування, а також той факт, що кожна мить сьогодення –це єдина конкретна точка на осі часу, а майбутнє –це нескінченна множина точок, можна вважати, що облік чинника часу при фінансовому аналізі умовно-грошових потоків здійснюється переважно за допомогою процедури дисконтування, тобто на основі визначення поточної вартості майбутніх грошових потоків.

3.2. Визначення вартості грошей у фінансових розрахунках

Дисконтування нерозривно пов’язане із розробленням прогнозів на майбутнє із використанням певної ставки дисконтування. Власне ідентифікація розміру цієї ставки, її формалізація - це фундаментальне питання економічної теорії та практики фінансового менеджменту , яка в певній мірі відображає проблеми непевності і ризиків в діяльності інвесторів, виробників , банків, акціонерів, дилерів тощо.

Нормі дисконту надається різний зміст (депозитна; заснована на принципі альтернативних вкладень; як темп падіння оцінок грошей в моделі оптимальної поведінки і т.п.). Використовувана норма дисконту (змінна або постійна), з тим чи іншим економічним змістом, відображає різні сторони економічної реальності і розвитку суспільних процесів.

Норму дисконту далеко не завжди можна встановити на ринку, зважаючи на неефективність діяльності фондових бірж і товарних ринків , особливо в країнах з перехідною економікою .

В економічних розрахунках щодо оцінювання ряду грошових показників до одного моменту часу, як норму дисконту, найчастіше, доводиться використовувати процентну ставку, розраховану методом, який в літературі носить різну назву: «метод побудови», «метод кумулятивної побудови» і т. п. Ключовим складовим елементом подібних розрахунків є величина номінальної або реальної безризикової ставки дисконтування, при цьому величина такої ставки може використовуватися для формування лише однієї відповідної групи в системі фінансово-економічних показників - номінальної або реальної.

Під номінальною безризиковою ставкою зазвичай розуміють величину процентної ставки по альтернативних інвестиціях з найменшим ризиком.

Ставка процентна реальна – це процентна ставка в грошовому виразі з поправкою на інфляцію. Вона дорівнює процентній номінальній ставці ,що зменшуються на інфляційну складову.

Послаблення долара США і динаміка курсу євро в даний час все більше відбивається на фінансовій ситуації в Україні, зважаючи на зростаючі обсяги експортно-імпортних операцій. Багатьох інвесторів в кінцевому підсумку цікавить реальна прибутковість, а не номінальна, у тому числі від вкладень у нерухомість, цінні папери, бізнес. Більшість фахівців сходяться на тому, що метод дисконтування грошового потоку дозволяє більш точно і коректно розрахувати вартість грошових потоків і компанії.

В економічній теорії відсоткова ставка називається засобом ринкових розрахунків та альтернативною вартістю, а у фінансах – це мірило видатків та доходів. В економічній теорії відсоткові ставки визначають співвідношення між поточним та майбутнім споживанням, коли рівень споживання у майбутньому залежить від поточних інвестицій у товари і послуги. Фінансисти вважають відсоткову ставку мірилом віддачі від втрати ліквідності через передачу коштів іншим особам, яка завжди пов‘язана з ризиком. Деякі економісти пропонують використовувати чисту дисконтну ставку - у вигляді середньої різниці між номінальним зростанням заробітної плати і номінальною процентною ставкою за певний період.

Поиск по сайту: