Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Про регламентацію весняного полювання



 

19 лютого 2004 р. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект, що забороняє проведення в березні-квітні полювання на самців крижня, тетерева, вальдшнепа й гусей – сірої, білолобої та гуменника. Цей законопроект був запропонований депутатом Олександром Голубом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що полювання на зазначені види було заборонено в Україні з 1925 по 2000 рр. як таке що негативно впливає на відтворення птахів, сприяє браконьєрству та вихованню негуманного відношення до тварин у підростаючого покоління. Ухвалення у 2000 р. Верховною Радою України Закону України “Про мисливське господарство та полювання” дозволило весняне полювання. Відповідно до Ст. 19 цього закону, встановлюються строки полювання і зокрема, дозволяється полювання на перераховані вище види птахів у березні-квітні.

Таке положення не було обґрунтованим і проти нього виступили фахівці, широка громадськість, у тому числі Українське товариство охорони птахів. Екологічна та методологічна необґрунтованість весняного полювання на птахів полягає в тому, що:

· Полювання співпадає з початком гніздування у гусей (зокрема, гуски сірої) і може призвести до значного скорочення чисельності популяції.

· У Законі “Про господарство та полювання” немає чіткого визначення мисливських видів, що утруднює контроль за мисливцями і може призвести до відстрілу споріднених червонокнижних і глобально вразливих видів (зокрема, казарки червоноволої, гуски малої, черні білоокої тощо).

· Контроль за мисливцями проводиться на недостатньому рівні, відсутнє чітке зонування в межах окремих мисливських угідь.

· Низький рівень культури мисливців сприяє порушення, такі, як відстріл самок та глобально вразливих видів.

Як свідчить аналіз ситуації з полюванням за кордоном, весняне полювання вже давно заборонено у всіх країнах Європейського Союзу. У 2002 р. Рада Європи виступила з вимогою заборони весняного полювання в тих країнах, де воно ще дозволене. У 2003 р. заборонили весняне полювання Туреччина та Болгарія. У США та Канаді весняне полювання заборонено з 1913 р.

Якщо у другому та третьому читанні законопроект буде знову підтримано, то заборона на весняне полювання набере остаточного характеру. Зараз законопроект знаходиться на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ухвалення Проекту Закону України дасть можливість активізувати охорону тваринного світу та, особливо, рідкісних видів, занесених до Червоної книги, законопроект відповідає західноєвропейський

 

Про сучасний стан обліку орнітофауни Кіровоградщини

 

Проаналізувавши дослідження двох відомих орнітологів Кіровоградщини, можна знайти певні відмінності між кількістю знайдених ними видів. Так наприклад Гулай Володимир Іванович який вивчав орнітофауну нашого краю на протязі десь 4 років, зміг нарахувати 259 видів птахів, зокрема 97 горобцеподібних. А от його колега по праці Шевцов Анатолій Олексійович також до речі відомий орнітолог, знайшов лише 252 види і з них 102 горобцеподібні. Дивіться яка цікава ситуація здавалося б все просто. Шевцов Анатолій Олексійович не зустрів певну кількість видів, яку зафіксував Гулай Володимир Іванович. Але не будемо поспішати з висновками адже як відомо

Гулай В.І. вивчав орнітофауну кіровоградської області досить не довго, базуючи висновки не на власних спостереженнях, а на літературних даних наукових попнрндників. В той час як Шевцов А.О. вивчав місцеву орнітологію протягом багатьох років. Тож, питання ставиться так, котрий з них допустився помилки при складанні перепису видів? Беручи до уваги кількість видів знайдених Гулаєм В.І. лише тільки в ряді горобцеподібних 9 видів, яких Шевцов А.О. чомусь не зафіксував. І щоб зрозуміти хто з них правий, проводиться незалежне спостереження, яке має підтвердити чи спростувати наявність “проблемних” видів.


РОЗДІЛ 3

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.