Організація і здійснення перевірок додержання законів при виконанні покарань у виді конфіскації майна.

При перевірці прокурор повинен з’ясувати, яким чином вирок суду щодо конфіскації майна звернутий до виконання. Цей порядок регламентується статтею 404 КПК України і полягає в тому, що вирок суду, який набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше ніж через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку органу, на який покладено обов’язок його виконати – тобто підрозділу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна.

При перевірках додержання законів при виконанні покарання у виді конфіскації майна слід мати на увазі, що відповідно до ст.125 КПК України в справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов’язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову. В порядку, передбаченому ст.126 КПК України, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. При цьому, накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Арешт майна і передача його на зберігання оформлюються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання (ця особа попереджуються під розписку про кримінальну відповідальність за незбереження майна).До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпадає потреба.

Звернення вироку до виконання у частині конфіскації майна засудженого (п.16.1.7. Інструкції) полягає у направленні органу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна копії вироку, виконавчого листа, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про відсутність майна, що підлягає опису, або довідки суду про їх відсутність у кримінальній справі, а в разі потреби і копії постанови про накладення арешту на майно. У разі відсутності у справі відомостей щодо опису майна виконавчий лист надсилається за останнім місцем проживання засудженого.

Суд також повідомляє фінансову установу за останнім місцем проживання засудженого про направлення виконавчого листа органу державної виконавчої служби. Якщо майно засудженого знаходиться у декількох місцях, то повідомлення надсилаються з всіма відомими адресами за місцем знаходження майна. Справу можна передати до суду після повернення виконавчого листа з відміткою про виконання.

Виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документу - виконавчого листа, що видається судом на підставі вироку – стаття 17 Закону України „Про виконавче провадження”. Виконавчий лист має бути пред’явлений до виконання своєчасно і відповідати вимогам статті 18 Закону, що пред’являються до виконавчих документів. Виконання провадиться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна (стаття 20 Закону).

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня
надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про
відкриття виконавчого провадження. (ст.25 Закону)

Прокурор повинен знати, що у відповідності до вимог статті 25 Закону у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим
документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному
виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. За заявою стягувача державний виконавець
одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого
провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що
виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження
надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та
боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути
оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому
цим Законом. Крім того, прокурору необхідно з’ясувати, чи організовано підрозділом державної виконавчої служби належний облік та реєстрація виконавчих документів, які надходять до відділу, наявність відомчого контролю за реєстрацією, обліком та вирішенням таких документів.

Необхідність цих дій прокурора пояснюється поширеністю практики несвоєчасної реєстрації надходження виконавчих документів, вчинення на них резолюцій керівниками без зазначення дат, що дає виконавцям можливість відкриття провадження у строки на свій розсуд. Наприклад, за рядом виконавчих листів місцевого суду Долинського району Івано-Франківської області про стягнення штрафів із засуджених постанови про відкриття виконавчих проваджень не виносились протягом року, в Ясинуватському міськвідділі Державної виконавчої служби Донецької області виконавчі листи про стягнення штрафів перебували без руху понад 2 роки.

Як вже зазначалось, копія постанови про відкриття виконавчого провадження протягом наступного дня після дня її винесення повинна бути надіслана боржнику та органу, що видав виконавчий документ (суду). Рекомендується шляхом зустрічної перевірки в місцевому суді з’ясувати чи своєчасно надходять копії таких постанов, чи веде суд їх облік, чи узагальнюється своєчасність надходження до суду постанов про відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами суду.

Строки здійснення виконавчого провадження встановлені статтею 30 Закону, відповідно до частини 2 цієї статті державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії за виконавчим листом про конфіскацію майна протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому слід враховувати, що строки виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій та час зупинення виконавчого провадження, а також на час реалізації арештованого майна боржника.

Перевіряючи законність постанов, винесених державними виконавцями про закінчення провадження за виконавчими листами про конфіскацію майна у порядку кримінального судочинства, прокурорам слід виходити з того, що єдиною підставою є п.8 статті 49 Закону – фактичне повне виконання виконавчого документу. Законність інших підстав підлягає ґрунтовній перевірці, особливо випадки закінчення провадження за фактами смерті боржників, скасування рішення суду, що підлягало виконанню на підставі виконавчого документу ( можуть мати місце випадки безпідставного закриття провадження при зміні вироків в частинах, що не стосуються штрафу чи конфіскації), закінчення проваджень за збігом строків для даного виду стягнення (належить перевіряти правильність обчислення процесуальних строків, вирішувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у несвоєчасному виконанні вироку).

Підставою закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 10 статті 49 Закону є також направлення виконавчого документу за належністю до іншого підрозділу державної виконавчої служби. При цьому безпідставні, тривалі пересилання документів та листування з цього приводу нерідко використовуються окремими посадовцями Державної виконавчої служби як спосіб не приймати документ до провадження і не виконувати його. При виявленні такого факту прокурор має з’ясувати коли саме до відділу державної виконавчої служби, що перевіряється, надійшов виконавчий документ суду про конфіскацію майна, коли і яким державним виконавцем відкрито виконавче провадження, в які терміни вчинено виконавчі дії для фактичного і повного виконання вироку суду. Коли і яким чином надійшли документи, що направлені до іншого підрозділу державної виконавчої служби, чим викликана така необхідність, в які строки після отримання таких даних прийнято рішення і чи відповідає його форма і зміст вимогам Закону України „Про виконавче провадження”.

Прокурору належить пересвідчитись у фактичному надходженні виконавчого документу до іншого відділу державної виконавчої служби, відсутності суперечки про належність виконавчого документу та відкритті виконавчого провадження за новим місцем виконання. У разі територіальної віддаленості підрозділу, до якого направлений виконавчий лист, зустрічну перевірку доцільно проводити шляхом направлення доручення відповідному територіальному прокурору.

За кожним випадком ненадходження виконавчих документів до відділу державної виконавчої служби, куди він ніби-то був направлений, доцільно проводити дослідчі перевірки та приймати рішення в порядку статті 97 КПК України.

Поиск по сайту: