Українська адвокатура за часів Козаччини

У період польсько-литовської доби (XIV—XVI ст.) в Украї­ні формувалася професійна адвокатура. Тут виник новий тип захисника — "прокуратор", або "речник"^;!;!. Така поява була зумовлена запровадженням магдебурзького права, а в подальшому — прийняттям Литовського статуту, який діяв на українських землях в усіх своїх трьох редакціях (1529, 1566 та 1 588 рр.) але до 1842 р.

Стаття 10 Першого Литовського статуту передбачала об­меження для іноземців виступати як прокуратор (адвокат) у суді. Третій Литовський статут у розділі IV встановив, що захисником могла бути кожна вільна людина (навіть не шляхтич), за винятком духовних осіб та судового персона­лу замкових і земських судів у своїх округах. Прокуратор повинен був подати судді засвідчений письмовий документ на право представляти інтереси сторони. Якщо ця сторона була присутня в суді, то вона лише усно це підтверджува­ла. Був передбачений спеціальний урядовий захисник для убогих людей, вдів і сиріт, які не могли самі себе захища­ти. Передбачались і досить гострі санкції за порушення за­хисником адвокатської етики — від позбавлення права займатися адвокатською діяльністю до смертної кари". Артикул 61 визначав співвідношення повноважень адвока­та й особи, яку він представляв'.

Норми Литовського статуту і магдебурзького права дія­ли і під час Гетьманщини, але в тогочасній Україні вони не могли знайти повного застосування. У 1743 р. закінчилася кодифікація українського права, у результаті чого було вироб­лено проект кодексу українського права під назвою "Права, по которьім судится малороссийский народ" (далі — "Пра­ва..."). Цей законопроект так і не був прийнятий царським урядом, але застосовувався на практиці. Основу "Прав..." становили чи не найпрогресивніші на той час нормативні акти — Статут Великого Князівства Литовського і "Зерца- ло Саксонське". Саме в "Правах..." уперше на території Російської імперії і майже за 120 років до прийняття Ста­туту кримінального судочинства 1864 р. значна увага була приділена багатьом аспектам надання правової допомоги у кримінальному процесі.

У зазначеному документі вперше вживається термін "адвокат", або "повірений"; у пункті 1 артикулу 7 глави 8 сказано: "Адвоката, пленипотентг., патронт., прокураторт, и повіренньїй назьівается, которий вт, чужом'ь ділі, сь по- рученія чіего, вмісто его, в суді) обстоюет^гь, отві/гсвуетт. и роеправляется". Пункт 2 регулює питання "Какіи повізрен- нии и при какихі> судах^гь должни бить присяжини, и о при­сяги их-ь". Також у цьому пункті наведено текст присяги пові­рених*⁷. "Права..." таколс уперше передбачили обов'язкову реєстрацію професійних адвокатів у судах, де вони вияви­ли бажання працювати, та обов'язок складати присягу.

Крім професійних адвокатів в окремих випадках до судо­вого захисту допускалися непрофесійні захисники (бать­ки, опікуни, визначені судом, обрані за бажанням сторін). До адвокатів ставили великі вимоги: це мали бути чолові­ки без будь-яких відхилень, повнолітні, християни, розу­мово й фізично дужі, світського стану. Нехристияни могли захищати тільки своїх одновірців, а духовні особи — лише духовних, церкви, монастирі. Адвокатською діяльністю не могли займатися судові службовці у своїх округах*⁸. У "Правах..." досить чітко було сформульовано поняття та громадську роль адвоката, етичні вимоги, що ставляться до нього, обов'язки, принципи оплати адвокатської праці, відповідальність адвоката за порушення своїх адвокатсь­ких обов'язків. В артикулі 7 "Прав..." регламентовано пи­тання щодо порядку вступу повірених у справу, обов'язко­вої участі у ній. Артикулом 8 встановлено деякі обмежен­ня щодо участі у справі повірених. Так, у пункті 1 йдеться, що "судіямт. и протчіим'ь урядникам^гь, вт, томт. суді, гді сами засідають... повіренними бить не надлежить". Відпо­відно до пункту 2 артикулу 8 глави 8, "ни вь ком-ь суді повіренними бит^гь не иміють ті именно: духовние, священ- ническаго, мирскаго и монашескаго чина, кромі в-ь пору- чаемих^гь себі от своихт, началников-ь ділахт, церковнихт. и монастирских^гь, а також'ь люде подозрителние и опорочен- ние, да вт. умі и вт, тілесньіх^гь чувствахт. поврежденние, кт> тому жт. малолітние"'

Поиск по сайту: