Прокурор міста Севастополя

Прокуратура України

ПРОКУРАТУРА МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

99011, Севастополь-11, вул. Павліченко, 1 факс: (0692) 55-55-40

К А С А Ц І Й Н А С К А Р Г А

на рішення господарського суду м. Севастополя від 22.08.2013, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ТОВ «Пантакль» про визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених Законом.

За ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що на момент укладення спірного договору земельна ділянка по вул. Кожанова, 6 в місті Севастополі була вільна від будь-яких споруд та те, що навіси (дитячі веранди) літ. «О» та літ. «П», які знаходяться на цій земельній ділянці, є тимчасовими спорудами спростовується наявними матеріалами справи.

Так, згідно інформації Державного архіву міста Севастополя від 03.11.2009 дитячий садок (на даний час Севастопольський комунальний дошкільний навчальний заклад № 14 Севастопольської міської ради) по вул. Кожанова, 6 в місті Севастополі збудований в 1956 році.

До матеріалів позову долучено документи інвентарної справи КП «БТІ та ДРОНМ» Севастопольської міської ради щодо інвентаризації об’єктів дитячого навчального закладу станом на 1996 рік з графічними матеріалами, з яких вбачається, що навіси літ. «О» та літ. «П» є частиною комплексу споруд закладу.

Згідно матеріалами геодезичного дослідження ДП «Севастопольський геодезичний центр», які долучені до матеріалів справи, вбачається, що вказані навісі літ. «О» та літ. «П» на даний час є в наявності та перебувають в межах спірної земельної ділянки.

З приводу висновків судів першої та апеляційної інстанції, що навіси дитячого навчального закладу літ. «О» та літ. «П», які розташовані в межах спірної земельної ділянки, не є капітальними об’єктами, слід зазначити наступне.

В матеріалах інвентарної справи КП «БТІ та ДРОНМ» Севастопольської міської ради, які долучені до позовної заяви, визначені технічні характеристики зазначених об’єктів - навісів літ. «О» та літ. «П», з яких вбачається, що вказані об’єкти є капітальними спорудами.

В свою чергу, питання з приводу характеру вказаних об’єктів (чи є вони капітальними або тимчасовими спорудами), розташованих в межах спірної земельної ділянки, не було предметом дослідження в суді першої інстанції.

Належні докази того, що зазначені навіси є тимчасовими спорудами в матеріалах справи відсутні, пояснення та заперечення учасників під час розгляду справи щодо вказаних фактів не надавались.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про тимчасовий характер об’єктів літ. «О» та літ. «П», не спираючись на наявні докази по справі.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

У зв’язку з викладеним, прокуратурою Ленінського району м. Севастополя надано Севастопольському апеляційному господарському суду довідку технічного обстеження будівель, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Кожанова, 6, видану державною організацією «архітектурно-будівельний та технічний нагляд» за вих. № 147 від 08.10.2013. Зазначена довідка спростовує висновки суду першої інстанції про те, що навіси є тимчасовими спорудами.

Так, за результатами технічного обстеження зазначених будівель зроблено висновок, що навіси, сходи та паркан, розташовані на земельній ділянці по вул. Кожанова, 6, є капітальними будівлями та спорудами (мають фундамент, стіни, бетонну підлогу, крівлю).

Крім того, прокурором Ленінського району до позовної заяви долучені копії інвентарних карток № 21 та № 22 обліку основних засобів виробництва у бюджетних установах, з яких вбачається, що зазначені навіси є основними засобами бюджетної установи та перебувають на балансі КЗ «Севастопольський дошкільний навчальний заклад № 14».

При цьому, наявність на переданій в оренду земельній ділянці об’єктів нерухомості, що перебувають у власності інших суб’єктів, є підставою для визнання договору оренди недійсним відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України (п. 2.27 постанова Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011).

Положеннями п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок в оренду та поновлення договору оренди) вирішується виключно на пленарному засіданні ради – сесії.

Фактично, рішення Севастопольської міської ради про передачу земельної ділянки в користування певному суб’єкту господарювання є актом волевиявлення колегіального органу місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади, та підставою для укладення відповідного договору оренди земельної ділянки.

Укладення договору оренди землі за відсутності такого рішення органу місцевого самоврядування суперечить положенням діючого законодавства.

При цьому, положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України встановлені вимоги, додержання яких є обов’язковим для чинності правочину, та порушення яких, відповідно до ст.215 ЦК України, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Невідповідність умов договору оренди земельної ділянки вимогам діючого законодавства, в силу положень ч.1 ст.203, ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним незалежно від того, скасовано відповідне рішення органу місцевого самоврядування чи ні.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов’язаний всебічно, повно та об’єктивно розглянути у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.02.2012 «Про судове рішення» визначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Разом з цим, оскаржувані рішення господарського суду м. Севастополя та Севастопольського апеляційного господарського суду ухвалені за неповного з’ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, з порушенням норм матеріального права, а саме: ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», п. 34, ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 29, 107, 109, 110, 111-9, 110-10 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», -

ПРОШУ:

1. Прийняти касаційну скаргу прокурора м. Севастополя до розгляду та відкрити касаційне провадження

2. Скасувати рішення господарського суду м. Севастополя від 22.08.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 919/385/13 та прийняти нове рішення, яким позов прокурора Ленінського району м. Севастополя задовольнити.

3. Про дату та час розгляду касаційної скарги повідомити прокуратуру м. Севастополя та Генеральну прокуратуру України

Додаток: докази направлення касаційної скарги сторонам.

Прокурор міста Севастополя

Поиск по сайту: