Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціаль­ного житла належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;

2) розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла та здійснення контролю за її виконанням;

3) координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері;

4) здійснення інших повноважень у цій сфері відповідно до закону.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань житло­во-комунального господарства

1. Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального гос­подарства у житловій сфері щодо соціального житла:

1) готує пропозиції щодо державної житлової, науково-технічної та еконо­мічної політики формування і утримання житлового фонду соціального призна­чення;

2) організовує в межах своїх повноважень розроблення і реалізацію загально­державної та місцевих програм розвитку соціального житла;

3) здійснює нормативно-методичне забезпечення формування і утримання соціального житла;

Додатки

4) здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону. Стаття 8. Повноваження місцевих державних адміністрацій

1. Місцеві державні адміністрації відповідно до закону:

1) забезпечують виконання державної політики з питань формування й утри­мання житлового фонду соціального призначення та здійснюють контроль за її реалізацією;

2) беруть участь у розробленні загальнодержавної програми розвитку соціаль­ного житла;

3) забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;

4) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону
Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону:

1) створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансу­вання житловий фонд соціального призначення;

2) здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, ор­ганізовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утриман­ня прибудинкових територій;

3) здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначен­ням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встанов­леному законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;

4) встановлюють плату за соціальне житло відповідно до статті 28 цього Зако­ну;

5) приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для прожи­вання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;

6) забезпечують пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і при­стосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім'ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди;

7) ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підста­вах і в порядку, визначених законом;

8) ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;

9) укладають та розривають договори найму соціального житла;

10) затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку
соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;

11) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону

Розділ II

ОБЛІК ГРОМАДЯН, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ

СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА

Стаття 10. Підстави виникнення у громадянина права взяття на соціальний квар­тирний облік

1. Соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місце­вого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на

Поиск по сайту: