Навмисне вбивство. Замах на вбивство та погроза вбивством.

Відповідно до ст. 115 КК України, умисним убивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є умисне вбивство:

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службо­вого або громадського обов'язку;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої при­страсті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбив­ства, передбаченого статтями 116-118 КК України.

Різновидом умисного вбивства є умисне вбивство, вчинене у стані сильного ду­шевного хвилювання (ст. 116 КК України), що раптово виникло внаслідок протиза­конного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку по­терпілого; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України) під час пологів або відразу після пологів, а також умисне вбивство, вчине­не при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України), а також у разі пе­ревищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Погрозою вбивством (ст. 129 КК України) вважається погроза заподіяння смерті іншій особі, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

7.18. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Фіктивне банкрутство та шах­райство з фінансовими ресурсами.

Ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових пла­тежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, неза­лежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зо-

бов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є ті самі діяння, вчинені за попе­редньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадход­ження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, а також ті ж діяння, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати по­датків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактич­ного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особли­во великих розмірах.

Особа, яка вперше вчинила таке діяння, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо.вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, за­вдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Ухиленням від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1) є умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою осо­бою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо вони діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних розмірах.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є ті самі діяння, вчинені за попе­редньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадход­ження до Пенсійного фонду України коштів у великих розмірах, а також є ті діян­ня, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів в особливо великих розмірах.

Під значними розмірами коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які у тисячу і більше разів перевищують установлений за­конодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових пла­тежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян.

Фіктивним банкрутством (ст. 218 ККУкраїни) є завідомо неправдива офіційна заява громадянина — засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадяни­на — суб'єкта підприємницької діяльності фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали ве­ликої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Доведенням до банкрутства (ст. 219 КК України) вважається, умисне, з корис­ливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб учинен­ня власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяль­ності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Шахрайством з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України) є надання грома-дянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідо-мо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кре­диторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

7.19. Зловживання владою або службовим становищем.
Поняття службової особи. Службова діяльність.

Зловживанням владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) є умис­не, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є те саме діяння, якщо воно спри­чинило тяжкі наслідки, а також якщо воно вчинено працівником правоохорон­ного органу.

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на під­приємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-госпо­дарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноважен­ням. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянст­ва, які виконують зазначені обов'язки.

Тяжкими є наслідки, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України), є умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом пра­вам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є перевищення влади або службо­вих повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, а також, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

7.20. Відповідальність за хабарництво. Одержання та
давання хабара. Вимагання та провокація хабара. Захисту
справах про хабарництво.

Одержанням хабара (ст. 368 КК України) є одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй вла­ди чи службового становища.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попе-

редньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, та одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Хабарем у великому розмірі вважається такий, що у двісті і більше разів пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому — та­кий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазна­чені у п. 1 примітки до ст. 364 КК України, посади яких згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну службу», віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особли­во відповідальне становище, є особи, зазначені в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно із ст. 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.

Вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погро­зою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хаба­ра, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Кримінальним злочином є також давання хабара (ст. 369 КК України).

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є давання хабара, вчинене повторно.

Особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи що­до неї органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.

Провокацією хабара (ст. 370 КК України) є свідоме створення службовою осо­бою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є те саме діяння, вчинене службо­вою особою правоохоронних органів.

Поиск по сайту: