Основні принципи адвокатської етики закріплено у розділі II Правил адвокатської етики. До них належать:
—незалежність;
—дотримання законності;
—домінантність інтересів клієнтів;
—неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами;
—конфіденційність;
—компетентність та добросовісність;
—чесність і порядність;
—повага до адвокатської професії;
—культура поведінки;
—обмежене рекламування діяльності адвокатів. Розглянемо їх детальніше.
Незалежність. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.
З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов'язків, відстоюванні професійних прав та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.
Адвокат зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта і перешкоджають належному наданню йому правової допомоги.
Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядкувала його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру і Правилами адвокатської етики, або можуть іншим
чином перешкоджати вільному і незалежному виконанню адвокатом його про-% есійних обов'язків.
Адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане доручення він прийняв. Не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, эорм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.
Дотримання законності. У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний і втримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та прак-тігчній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав -і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення :коєння правопорушень, або іншим чином зумисно сприяти їх скоєнню його огієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та ме-кщів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики.
У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися зако-ну. не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
Домінантність інтересів клієнтів. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, : тшробітників, інтересами законних представників клієнтів, або їх опікунів, піклу-тпьників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.
Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом адвоката і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не вчиняти перешкод до реалізації цієї :5ободи.
Неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами. Адво-ю може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати супе-ивими.
Конфіденційність. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і діонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, оез яких є неможливим належне надання правової допомоги. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також too клієнта (зокрема щодо його особи) або інших осіб у процесі здійснення адво-• дтської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які ть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі. Конфіденційність певної
| зрмації, що охороняється правилами цієї статті, може бути скасована тільки
особою, зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи
знаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій зафіксованій формі.
Адвокат не відповідає за порушення цього принципу у випадках допиту його у
встановленому законом порядку як свідка стосовно обставин, які виходять за
ежі предмета адвокатської таємниці, визначеного чинним законодавством, хоча
: хоплюється предметом конфіденційності інформації, передбаченим Правила-