Глибоке доочищення стоків здійснюється в реакторі SBR-III в аеробних умовах при перемішуванні.
В апараті відбувається окислення органіки, що важко розкладається, нітрифікація і сульфатація водневмісних сполук азоту, сірки, їх сорбція на активному мулі. Періодично здійснюється віддування газів, що виділились в результаті реакцій, що протікають у реакторах SBR-I, SBR-II, (вуглекислий газ, метан, азот, нітрати, сірководень і ін.).
Передбачено періодичне використання реактора SBR-III як вторинного відстійника для освітлення очищених стоків.
Знезаражування очищених стоків (IV етап)
Очищена і освітлена стічна вода з реактора SBR-III періодично відкачується в резервуар чистої води (РЧВ), куди дозується розчин гіпохлориту натрію для знезаражування. Надлишковий стабілізований активний мул видаляється в мулову ємність.
В міру наповнення ємності мулова вода повертається в прийомний резервуар КНС, а мул після відстою вивозиться на компостування з наступним внесенням у якості органічного мінерального добрива на поля.
Установка BIOTAL працює в режимі продовженої аерації з використанням процесів нітрифікації і денітрифікації для глибокого видалення азотовмісних забруднень.
Установка BIOTAL являє собою три послідовно з'єднаних SBR-реактори. Технологія установки влаштована таким чином, що оброблювані стічні води, перетікаючи від першого до третього SBR-реактора, проходять у кожному з них повний цикл біологічної очистки. При цьому поворотний активний мул, що постійно циркулює між реакторами, розділений на чотири потоки: стабілізований мул видаляється із системи на зневоднювання, старий активний мул направляється в перший по ходу руху SBR-реактор обробки стічних вод, більш молодий активний мул направляється в другий SBR-реактор, а мул, що осів у третинному відстійнику, - у прийомну камеру. Цим досягається поетапна адаптація мікроорганізмів активного мулу з поетапним розведенням оброблюваних стічних вод поворотним активним мулом по ходу їхнього руху від першого до третього SBR-реактора.
При відсутності надходження стічних вод на установку BIOTAL, вона автоматично переходить у перший (через 1 годину) і в другий (через 24 години) економні режими. Це дозволяє значно скоротити витрату електроенергії і продовжити термін служби устаткування.
Поряд з економними режимами, установка автоматично переходить у форсований режим роботи при залповому надходженні стічних вод у кількості, що перевищує проектну величину. Це забезпечується автоматикою, що миттєво переводить роботу останнього SBR-реактора в режим відстоювання з наступною відкачкою освітлених стічних вод у третинний відстійник. При цьому останній SBR-реактор починає працювати в режимі відстійника, а перший і другий SBR-реактори - у режимі аеротенків з переривчатою аерацією. У цей період надходять стічні води і збираються в об’єми, що утворені керованими ерліфтами (запатентовано) перших двох реакторів SBR. Це перешкоджає попаданню недостатньо очищених стічних вод у третинний відстійник. Ці об’єми, дозволяють установці справитися з залповим скидом стічних вод (до 25 % добової витрати).
Установка цілком автоматизована, керується контролером MITSUBISHI (Японія), не вимагає постійного обслуговуючого персоналу.
Установки BIOTAL продуктивністю більше 30 м3/добу. укомплектовані датчиком активного мулу фірми "ТЕLСО" (Данія), що наприкінці циклу відстоювання автоматично перевіряє рівень активного мулу в системі і при перевищенні заданого рівня дасть автоматиці установки команду на видалення надлишкового активного мулу в мулову ємність. Мулова вода направляється в прийомну камеру установки.
Продуктивність установок BIOTAL - від 1,5 до 1000 м3/добу.
Водні ресурси при експлуатації установки не використовуються. Очищені стічні води згідно СНіП 2.04.03-85 і рекомендацій інституту гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзєєва можуть використовуватися як технічну воду в тому числі і для поливу.
ХСК – кількість кисню в міліграмах або грамах на один літр води, необхідна для окислення вуглецевмісних речовин до со2, н2о і NO3-, сірковмісних – до сульфатів, а фосфоровмісних – до фосфатів. Вона визначається як кількість кисню, що витрачається на хімічне окислення органічних і неорганічних сполук, що містяться у воді, під дією окисників.
БСК – кількість кисню, що витрачається за певний проміжок часу на аеробне біохімічне окислення (розкладання) нестійких органічних сполук, які містяться у воді. БСК визначають для різних проміжків часу: за 5 діб – БСК5, за 20 діб – БСК20, а також незалежно від часу – на повне окислення органіки – БСКпов. Вона визначається як кількість кисню, що споживається для біохімічного окиснення речовин, які містяться у воді, в аеробних умовах. окиснення органічних інеорганічних сполук
Розмірність ХСК і БСК – міліграмів кисню на літр – мг О2/л.