Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теоретична хімія (біонеорганічна хімія)

Питання до іспиту з дисципліни біонеорганічна та органічна хімія

Для студентів 1 курсу факультету ветеринарної медицини

Теоретична хімія (біонеорганічна хімія)

I. Основні поняття та закони хімії. Класи не­ор­ганіч­них сполук.

1. Основні закони хімії (закон збереження маси, закон сталості складу, закон Авогадро). Поняття еквіваленту. Відносна атомна та молекулярна маси. Моль (атомів, молекул та інших часток).

2.Основні класи неорганічних сполук – оксиди, основи, кислоти, солі. Номенклатура неорганічних сполук. Найголовніші методи одержання оксидів, основ, кислот, солей, їх характерні хімічні властивості та взаємні перетворення.

II. Будова атому та хіміч­ний зв’язок. Вплив природи хімічного зв’язку на струк­туру та хі­міч­ні влас­тивості речовин.

3. Квантово-механічні принципи будови атомів. Ядерна модель будови атома. Закон Мозлі. Елементарні частинки. Атомні ядра, їх склад. Квантова теорія світла. Будова електронної оболонки атома за Бором.

4. Основні положення і поняття квантової механіки. Квантові числа та рівні енергії. Принцип найменшої енергії. Принцип Паулі. Розподіл електронів в атомах. Правило Клечковського. Електронні формули. Правило Хунда.

5. Енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність елементів. Періодичний закон і періодична система елементів Д.І.Менделєєва.

6. Явище радіоактивності. Штучна та природна радіоактивність. Типи радіоактивного розпаду. Радіоактивні елементи в природі та живих організмах. Застосування радіоактивних ізотопів як мічених атомів для дослідження живлення рослинних та тваринних організмів.

7. Вплив радіації на живий організм: внутрішнє та зовнішнє опромінення. Штучне перетворення елементів. Сучасний стан ядерної енергетики, екологічні проблеми, спричиненні широким застосуванням ядерної енергетики.

8. Типи хімічного зв’язку та механізми їх утворення: іонний, ковалентний, донорно-акцепторний. Визначна роль теорії хімічного зв’язку у розумінні найважливіших хімічних явищ: спрямованості хімічних реакцій, хімічної рівноваги, стійкості хімічних сполук, швидкості і механізму хімічних реакцій, фізичних та хімічних властивостей речовин.

9. Метод валентних зв’язків. Поняття про валентність. Властивості ковалентного зв’язку: довжина, валентний кут, насиченість, направленість, енергія зв’язку. Донорно-акцепторний зв’язок.

10. Гібридизація атомних орбіталей та геометрична форма молекули. Полярні та неполярні ковалентні зв’язки. Дипольний момент. Одинарні та кратні зв’язки. Делокалізовані π-зв’язки.

11. Іонний зв’язок. Найважливіші властивості іонних сполук. Ступінь іонності атома.

12.Водневий зв’язок. Міжмолекулярний та внутрішньомолекулярний водневі зв’язки. Біологічна роль водневого зв’язку.

III. Окисно-відновні реакції.

13.Окисно-відновні реакції як процес перенесення електронів та зміни ступеня окислення елементів. Найважливіші окисники та відновники. Класифікація окисно-відновних реакцій. Окисно-відновні процеси в живих організмах.

IV. Комплексні сполуки.

14. Основні положення та основні поняття координаційної теорії: комплексоутворювач, ліганд, координаційне число, внутрішня і зовнішня сфера комплексних сполук. Заряд комплексного іона. Дисоціація комплексних сполук.

15. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Стереохімія комплексів.

16.Хелатні комплекси. Особливості будови деяких типових біологічно активних координаційних сполук: хлорофіл, гемоглобін, вітамін В12 , інсулін, тощо. Оптимізація динаміки біометалів у живих організмах за допомогою комплексних сполук. Використання процесів комплексоутворення для детоксикації важких металів та радіонуклідів у живих організмах.

V. Енергетика хімічних перетворень та найважливіші поняття хімічної кінетики.

17. Форми енергії та їх еквівалентність. Визначення та поняття хімічної термодинаміки. Теплові ефекти хімічних реакцій: ендотермічні та екзотермічні реакції.

18. Принцип Ле-Шательє. Фактори, що впливають на положення хімічної рівноваги.

19. Закон діючих мас та залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин.

20.Каталітичні процеси. Гомогенний та гетерогенний каталіз. Ферментативний каталіз. Особливості ферментів як каталізаторів.

Хімія елементів.

VI. Біонеметали: водень, вуглець, фосфор, азот, кисень, сірка, галогени.

21. Водень – складова частина усіх живих організмів. Окислювально-відновні властивості атомарного та молекулярного водню. Хімічні властивості водню.

22. Пероксид водню. Окислювально-відновні властивості пероксиду водню. Використання пероксиду водню в медицині.

23. Вуглець як основа живих організмів. Міграція мінеральних та органічних сполук вуглецю.

24. Вуглекислий газ. Роль вуглекислого газу у процесі фотосинтезу. Карбонати. Застосування вуглекислого газу, гідрокарбонатів натрію та калію, активованого вугілля в медичній практиці.

25. Форми мінеральних сполук азоту в навколишньому середовищі. Будова атому та молекули азоту.

26. Сполуки азоту з воднем. Аміак. Нашатирний спирт.

27. Кисневі сполуки азоту. Кислоти азоту: азотиста та азотна, їх властивості. Реакції нітрат-, нітрит-, роданід- та ціанід-іонів. Токсикологічна дія нітратів та інших сполук азоту.

28. Азотвмісні мінеральні добрива. Азот у живих організмах. Джерела надходження азоту в живий організм. Кругообіг азоту в природі та проблема фіксації атмосферного азоту.

29. Будова атому фосфору та його можливі ступені окислення у сполуках. Мінеральні сполуки фосфору у навколишньому середовищі.

30. Сполуки фосфору та їх хімічні властивості. Кислоти фосфору.

31. Фосфорні мінеральні добрива. Фосфор у живих організмах.

32. Кисень. Будова атому та молекули кисню. Хімічні властивості кисню. Озон. Захисна дія озонового шару.

33. Значення кисню в енергетиці життя. Дихання як процес окислення-відновлення. Транспорт кисню в живих організмах. Застосування кисню в медицині.

34. Будова атому сірки та її можливі ступені окислення у сполуках. Мінеральні сполуки сірки. Сірка в живих організмах. Сірководень та його хімічні властивості.

35. Кисневі сполуки сірки. Кислоти сірки: сірчиста та сірчана, їх окислювально-відновні властивості.

36. Властивості розведеної та концентрованої сірчаної кислоти, реакції з металами. Тіосірчана кислота та тіосульфат натрію, застосування тіосульфату натрію в медицині.

37. Галогени – елементи головної підгрупи VII групи, будова атомів, загальна характеристика, галогени в живих організмах.

38. Мінеральні сполуки хлору. Хімічні властивості хлору, кисневі сполуки хлору хлорнувата та хлорна кислоти. Хлорне вапно, його використання. Соляна кислота та її властивості.

39. Йод, йодоводнева кислота. Форми існування йоду в навколишньому середовищі, наслідки нестачі йоду в організмах людини та тварин. Використання йодвмісних препаратів у медицині та ветеринарії.

40.Хімічні властивості брому. Використання сполук брому в медицині.

VII. Біометали.

41. Загальна характеристика елементів головної підгрупи І групи. Натрій і калій. Способи одержання натрію і калію.

42. Оксиди да гідроксиди натрію і калію та їх хімічні властивості. Біологічна роль натрію і калію.

43. Будова атомів елементів побічної підгрупи І групи. Мідь, срібло, золото. Хімічні властивості, взаємодія з кислотами-окислювачами. Комплексні сполуки цих елементів.

44. Застосування срібла у фармацевтиці. Мідь як мікроелемент, застосування сполук міді у сільському господарстві, в медицині.

45. Загальна характеристика елементів головної групи ІІ групи. Магній і кальцій. Хімічні властивості оксидів та гідроксидів магнію та кальцію.

46. Твердість води та способи її усунення. Біологічна роль кальцію і магнію та застосування їх сполук у медицині.

47. Будова атомів елементів побічної підгрупи ІІ групи. Цинк. Оксид, гідроксид та солі цинку. Амфотерність сполук цинку. Цинк – мікроелемент живлення рослин. Біологічна роль та застосування в медицині сполук цинку.

48. Загальна характеристика атомів елементів побічних підгруп VI, VII, VIII груп. Молібден. Хімічні властивості та роль в організмах рослин і тварин сполук молібдену.

49. Марганець. Ступені окислення марганцю в сполуках. Хімічні властивості марганцю. Перманганат калію як окислювач у різних середовищах. Застосування сполук марганцю в медицині.

50.Залізо, кобальт. Валентність у сполуках та хімічні властивості цих елементів. Комплексні сполуки заліза та кобальту. Залізо і кобальт як мікроелементи. Біологічна роль заліза і кобальту, застосування їх сполук у медицині.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.