Можливості використання криміналістичного аналізу обстановки вчинення злочинів неповнолітніми .

Боротьба зі злочинами неповнолітніх є однією з важливих і складних сфер діяльності правоохоронних органів. Істотну роль у її удосконалюванні покликані зіграти криміналістична наука і передова слідча практика.

Методика розслідування злочинів, що спирається на досягнення інших частин криміналістики і галузей знання, дозволяє успішно вирішувати багато питань попереднього слідства по справах неповнолітніх. У той же час є ряд проблем, дослідження яких буде сприяти подальшому удосконалюванню практики розслідування злочинів неповнолітніх. Так, дуже перспективним напрямком наукових досліджень в області методики розслідування є вивчення додаткових можливостей одержання й ефективного використання криміналістичної інформації про обстановку вчинення злочинів для розкриття, розслідування і попередження злочинних діянь, у тому числі скоєних неповнолітніми. [1:6]

Зазначена обстановка є обов'язковим і важливим структурним елементом усіх злочинів і їхніх криміналістичних характеристик. Вона містить цінну криміналістичну інформацію, уміле використання якої сприяє успіху розкриття складних із методичної точки зору злочинних діянь.

Вивчення спеціальної літератури показує, що окремі питання обстановки вчинення, що стосуються, злочинів неповнолітніх, досліджувані недостатньо. Очевидно, тому рідко зустрічаються адресовані слідчій практиці методичні розробки і рекомендації по вивченню і дослідженню зведень про обстановку в ході розслідування злочинів неповнолітніх.

Фактичні дані для підготовки пропозицій і рекомендацій, викладених у даній статті, отримані автором при вивченні кримінальних справ про злочини неповнолітніх, багато з яких довгий час залишалися нерозкритими. Узагальнення результатів дослідження дозволило оцінити роль обстановки у вчиненні злочинів неповнолітніх, ступінь її впливу на спосіб, механізм та інші елементи злочинного діяння, а також виробити деякі прийоми і методи використання криміналістичної інформації про обстановку вчинення злочинів.

До числа найбільш характерних злочинів, скоєних неповнолітніми, відносяться крадіжки державного або особистого майна, викрадення транспортних засобів, хуліганство, навмисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, грабежі, згвалтування. У структурі злочинів неповнолітніх хуліганство і крадіжки займають 60%. Ріст злочинів неповнолітніх являється відображенням загального росту злочинів при зниженні життєвого рівня населення.

Спонуковані причини більшої частини правопорушень неповнолітніх багато схожі по змісту з мотивами злочинів дорослих. Але є такі, котрі типові тільки для підлітків. Суспільно небезпечні діяння частіше всього скоюються із баловства, бажання розважитись, проявити сміливість, показати силу, із потреби затвердити своє положення в очах товаришів, отримати їх підтримку, визнання, із брехні, розуміємого почуття, солідарності, наслідування, зацікавленості, прагнення достати солодощі, ту чи іншу річ, престижну серед підлітків.

Необхідно мати на увазі, що окремі діяння неповнолітніх хоча зовні і схожі з такими складами злочинів, як крадіжка і пограбування, за суб’єктивною стороною, не рідко не мають складу цих злочинів.

Корисні мотиви мають також специфічне забарвлення і особливості виявлення : вкрасти красиве, незвичайне – і залежить від віку правопорушника. Так, якщо 14-15 річні підлітки при крадіжках з кіосків задовольняються спиртними напоями, цигарками, а також продуктами харчування, то 16-17 річних виявляється корисний мотив – досягти більш високого рівня життя протизаконним шляхом, не вміючи і не маючи бажання зробити це чесним шляхом. Їх мета – задоволення за рахунок суспільства. Мотиви діяльності ними взагалі усвідомлені, для досягнення мети припускається будь-які методи і засоби. Зростання показників корисних злочинів серед неповнолітніх пояснюється їх бездуховністю, поєднаною зі споживанням та жадобою. Формування цієї негативної моральної риси підлітків частіше відбувається у сім’ї, де панує культ речей і грошей, а батькам підлітка властивий культ фетишизму.

Разом з тим, характер викраденого майна не завжди дозволяє судити про скоєний злочин підлітком. Так при скоєні крадіжки із квартир неповнолітніми і дорослими, відповідно, викрадалися : вироби із золота, срібла та інших дорогоцінних металів – у 43,4 та у 50% випадках; чоловічий верхній одяг – у 38,8 і 47,9% випадках; вироби кришталю та цінного скла – у 18,6 та 30% випадках; годинник наручні – у 30,1 та 20,7% випадках; відео апаратура – у 24,8 та 20% випадках; аудіо та відео касети – у 23 та 19,8% випадках; звичайні почесні відзнаки, ордени та медалі – у 2,6 та 39,8% випадках.

Таким чином, істотної різниці у предметі злочинного замаху при скоєні крадіжки неповнолітніми і дорослими, за невеликим винятком, не спостерігається, що потрібно урахувати при аналізі інформації та будування версій.

У кількості корисно-насильницьких мотивів злочинів самі підлітки називають наступні: скоєня злочинів під впливом дорослих – 5%, для придбання наркотиків та алкоголю – 9%; із помсти і образи – 11%; з метою отримання грошей на танці, кафе, бар –12%; у стані сп’яніння –26; із пустунства – 27%; по іншим мотивам –10%.

Звичайно злочини неповнолітні скоюють без спеціальної попередньої підготовки за допомогою випадково потрапивших речей або використовуючи свої фізичні можливості. Все це відбувається ситуаційно, а інколи спонтанно. Непідготовленість і відсутність чітко продуманого засобу скоєня злочину, дозволяє знаходити на місці його скоєня велику кількість різних специфічних слідів, якраз залишених саме неповнолітніми. Але ж у деяких випадках вони скоюють кваліфіковані злочини з надзвичайною жорстокістю. Дуже складний характер таких злочинів обумовлюється впливом інформації, яку черпають із відеофільмів, дитективної літератури або під негативним впливом дорослих.

Значною особливістю, підлягають обліку щодо розслідування, спостерігається дуже високий відсоток скоєня злочинів неповнолітніми у групі, а також під впливом копіювання або прямим підбурюванням дорослих. За даними кримінологічних досліджень, біля 40% усіх злочинів неповнолітні скоюють у складі постійної групі біля 30% - у складі випадкової. Скоєня злочинів групою характерно для насильницьких і корисно-насильницьких злочинів. У групі підвищується громадська безпека кожного її співучасника. Те, що одному не під силу із-за слабкості, нерішучості і боязливості становить досягненим групі.

Аналіз злочинних замахів, скоєних неповнолітніми у групі, дозволяє виявити повну закономірність. Так, корисні злочини скоюються неповнолітніми, котрі як правило, вже об’єднуються у стійку групу з антигромадським напрямком. Інші злочини у значній частині скоюють випадкові групи неповнолітніх. Все це має зумовлене криміналістичне значення, так як у таких групах виділяються підмовники, організатори та виконавці. Так обставини повинні обліковуватися у процесі розслідування як у плані знаходження доказів, так і у плані розкриття злочинів. Справа в тому, що на першопочатковому етапі розслідування у полі зору співробітників правоохоронних органів потраплять поперед усього безпосередні виконавці. Їх позиція більш частіше залежить від того, встановлені підбурювачі і організатори злочину і які вони дають свідчення по справі.

Дослідження показують, що біля однієї третьої злочинів у країні неповнолітні скоюють при участі дорослих, під безпосереднім впливом осіб, що досягли повноліття і нерідко раніше засуджені. То не положення перш усього цілеспрямованістю дій дорослих злочинців “вербовки” неповнолітніх співучасників. Найбільш поширеним засобом залучення неповнолітніх у злочину діяльність являються пропозиції, прохання, а також розпиття разом спиртних напоїв.

Особливої уваги з боку правоохоронних органів і громадських організації потребують неформальні угрупування молоді, котрі за своїм складом неоднорідні.

Особливої уваги зі сторони правоохоронних органів і громадських організацій потребують неформальні угрупування молоді, котрі за своїм складом неоднорідні. Більшість з них формується на антигромадській основі, але при певному збігу обставин і підбурюванню дорослих або найбільш активних учасників, які характеризуються негативним ставленням до особи. Вони можуть стати на шлях скоєня злочинів.

Для підлітків звичайно характерна територіальна стійкість – свій район, своє місце проводження часу, і цей й же район або місце проводження часу являється місцем правопорушень. Місцями зосередження і реалізації злочинних намірів неповнолітніх часто бувають пустелі, покинуті або на капітальний ремонт будинки, парки, сквери, танцювальні майданчики, підземні переходи і станції метрополітену, гаражі і автостоянки, кафе, бари, сараї, підвали.

Сама постановка питання щодо дорослої злочинності обумовлює необхідність обліку психо-фізичного фактору. Значну увагу має це у зв’язку з тим, що нервова система неповнолітнього знаходиться у стадії формування, а процес формування антигромадської направленості особистості минає швидше, як у дорослих і характеризується, як правило, яскраво виявленою активністю.

До числа основних вікових особливостей неповнолітніх, впливаючих на розслідування скоєних ними злочинів, відносять:

- незавершеність фізичного і морального розвитку;

- специфіку сприйняття, запам’ятовування і відтворення, недостатність життєвого досвіду;

- схильність до наслідування;

- прагнення установити себе у колі спілкування, показати самостійність, зрілість;

- почуття товариства.

Зазначені особливості визначають специфічне коло запитань, які належать поясненню в процесі розслідування відповідно з вимогами ст.433 КПК України:

1. вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);

2. стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з душевним захворюванням, повинно бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

Увага при цьому приділяється на встановлення різного виду обставин, вказуючих на розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з душевною хворобою, а викликану, тільки затримкою розумового розвитку неповнолітнього. При встановленні такого відставання з’совується, що рівень розвитку якого віку відповідає фактичний розвиток неповнолітнього і чи повністю він усвідомлює свої дії. З обліком ступеню розумової відсталості, а також ступеню громадської небезпеки здійсненого підлітком діяння, суд може обмежитись по відношенню до нього застосуванням примусових дій виховувального характеру або вирішити питання про звільнення від кримінальної відповідальності чи про пом’якшення покарання.

3. характеристику особи неповнолітнього;

4. умови життя та виховання неповнолітнього;

5. обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;

6. наявність дорослих підлітків та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Практика показує, що втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, азартні ігри частіше всього полягає на раніше судимих людей, які ведуть паразитуючий спосіб життя.

Слід пам’ятати, що дорослі злочинці частіше підготовлюють неповнолітніх до “винної” поведінки у випадку викриття. Тому підлітки, які знаходяться під загрозою прагнуть вигородити дорослих співучасників злочину, зменшують або заперечують їхню роль у скоєному.

При встановленні причин злочину та умов, сприявших його здійсненню, необхідно звертати увагу на з’ясування:

а) джерела появи у підлітків антисуспільних поглядів та звичок;

б) безпосередньої причини злочину;

в) недолів у виховальній роботі.

До розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми, повністю застосовані рекомендації, зроблені криміналістикою стосовно певних частин методики розслідування. У той же час при вирішенні питань про характер, послідовність, тактики здійснення окремих наслідкових дій потрібно враховувати умови конкретно створеної слідчої ситуації і те, що суб’ктом протипарвного діяння являється неповнолітній.

Головна мета криміналістичного аналізу обстановки скоєння злочинів неповнолітніми полягає в тому, щоб навіть по неповним і різним даним слідчий зміг отримати таку сукупність свідчень про неповнолітнього, котра дала б можливість сконструювати її модель, а потім швидко взяти і затримати злочинця.

Безсумнівно, криміналістичний аналіз обстановки скоєння злочинів неповнолітніми може бути доповнено, конкретизовано відповідно до реальних обставин того чи іншого злочинного прояву . Представляється, що даний аналіз буде ефективним при розслідуванні більшості злочинів осіб розслідуваної категорії.

Разом з тим необхідно відмітити, що при розробці методики розслідування злочинів неповнолітніх необхідно глибше і ширше дослідити зв’язки обстановки скоєня злочині з іншими елементами його криміналістичної характеристики.

Поиск по сайту: