Відповідальність адвоката

За порушення вимог ст. 16 Закону України “ Про адвокатуру” від 19.12.1992р. , інших актів законодавства України що регулюють діяльність адвокатури , Присяги адвоката України , рішенням дисциплінарної палати , кваліфікаційно –дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення :

- попередження ;

- зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

- анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката – члени адвокатського об’єднання регулюється також статутом відповідного об’єднання.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури , а видане свідоцтво анульоване у випадках :

1.Засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком законної сили;

2.Обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним ;

3.Втрата громадянства України;

4.Грубого порушення вимог закону України “Про адвокатуру” від 19.12.1992р., та інших актів законодавства України , які регулюють діяльність адвокатури , Присяги адвоката України.

Помічник адвоката

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із чис­ла осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визна­чаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднан­ням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в час­тині другій статті 2 цього Закону.

Помічник адвоката - це особа, яка, як правило, має намір от­римати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виконавши у такий спосіб вимоги ст. 2 Закону «Про адвокатуру» стосовно наявності стажу роботи за спеціальністю юриста. Ця стаття визначає лише мінімальний період роботи за фахом (2 ро­ки), необхідний для набуття статусу адвоката (поряд з іншими, пе­редбаченими Законом вимогами). Слід зазначити, що є хибною і такою, що не відповідає коментованому Законові, практика де­яких суб'єктів адвокатської діяльності щодо звільнення помічни­ків адвоката з тих підстав, що останні пропрацювали в адвокат­ському об'єднанні понад два роки. Втім адвокатське об'єднання чи особа, яка займається адвокатською діяльністю індивідуально, як роботодавець, безумовно має право, укладаючи трудовий кон­тракт з помічником адвоката (а укладення такого контракту є обов'язковим - див. п. З коментаря до цієї статті), визначити строк перебування особи у якості помічника адвоката у даному суб'єкті адвокатської діяльності (об'єднання, бюро, індивідуально практи­куючий адвокат) на підставі ст. 21 КЗпП України. Це не виключає можливості працювати помічником адвоката протягом необмежено більшого ніж 2 роки часу.

Неодноразово поставало питання: чи обов'язково власне по­мічником адвоката слід пропрацювати два роки, щоб набути пра­во складати кваліфікаційний іспит, чи цей строк може складатися частково зі стажу роботи помічником адвоката і стажу роботи на посаді юриста. Наприклад, виникають ситуації, коли особа має стаж юридичної роботи один рік і стільки ж помічником адвоката. Оскільки встановлений дворічний стаж роботи для набуття права займатися адвокатською діяльністю не відрізняє роботу за фахом юриста від роботи помічника адвоката, то поєднання їх у межах передбаченого дворічного періоду не протирічить вимогам ст. 2 Закону «Про адвокатуру».

Вимога, яку Закон висуває щодо помічника адвоката - це на­явність вищої юридичної освіти (див. коментар до ст. 2). З огляду на це слід визнати неприпустимою практику окремих КДКА, які зараховують до стажу роботи за спеціальністю юриста строк ро­боти помічником адвоката в період опанування юридичного фаху, тобто до отримання диплому про повну вищу юридичну освіту. З цієї вимоги випливає, що зарахування на посаду помічника адво­ката особи, яка не має вищої юридичної освіти, є порушенням чинного законодавства, оскільки ст. 8 Закону не містить посилань на інші рівні освіти, наприклад, базову вищу освіту тощо (див. ко­ментар до ст. 2).

Із Закону не випливає, що помічником адвоката може бути лише громадянин України, як це встановлено щодо адвоката. То­му іноземці і особи без громадянства можуть працювати як поміч­ники адвоката, хоча для набуття статусу адвоката вони мають (по­ряд з іншими передбаченими Законом вимогами) отримати грома­дянство України.

Помічник адвоката вправі виконувати будь-які дії, що не на­лежать до процесуальної прерогативи особи, яка має спеціальні повноваження, тобто помічник адвоката не може, наприклад, бра­ти участь у цивільному чи кримінальному провадженні як учас­ник процесу та здійснювати процесуальні дії саме як помічник ад­воката. Закон не забороняє йому виконувати технічну роботу із збирання доказового матеріалу, опрацювання документів, що міс­тяться в адвокатському досьє, тощо.

Іноді доводиться чути від адвокатів, що, кінець кінцем, ніхто не забороняв помічнику адвоката сидіти поряд з адвокатом у суді та допомагати останньому. На нашу думку, така практика не від­повідає чинному законодавству, оскільки воно не визнає помічни­ка адвоката учасником процесу, і суперечить головним засадам адвокатської діяльності.

Помічник адвоката не вправі розголошувати відомості, які становлять адвокатську таємницю, використовувати ці відомості у своїх або третіх осіб інтересах, його не можна допитати як свідка з зазначених питань (див. коментар до ст. 9, 10).

На помічника адвоката поширюється дія Правил адвокат­ської етики в частині, яка стосується його діяльності (ч. 2 ст. 2).

Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його поміч­никами, а також такі умови зберігання документів, переданих ад­вокату клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що міс­тять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають до­ступ до них сторонніх осіб (ч. 7, 8 ст. 9). Крім того, адвокат зо­бов'язаний забезпечити необхідний рівень компетентності своїх помічників (ч. 5 ст. 10 Правил).

Правила адвокатської етики (ч. 1 ст. 30) покладають відпові­дальність на адвоката перед клієнтом у разі, коли він передоручає виконання доручення або його відносно самостійних частин ін­шим особам, залучає їх до виконання окремих дій, що обов'язково має бути погоджено з клієнтом. Такою особою може бути поміч­ник адвоката у зазначених вище межах.

Адвокат несе дисциплінарну відповідальність за порушення Правил адвокатської етики його помічником, якщо він не забезпе­чив ознайомлення свого помічника з цими Правилами, не здійс­нив належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт при виконанні адвокатом доручення на подання правової допомоги, або коли адвокат своїми розпоряд­женнями, порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики (ст. 78).

9. Помічник адвоката має соціальні права — право на відпустку, оплату його праці, щотижневий відпочинок тощо (див. коментар до ст. 11).

10. Помічник адвоката не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Помічником адвоката не може бути особа, яка має су­димість (див. коментар до ст. 2).

Висновок

Проходження практики дало мені змогу зрозуміти, що це дуже цікава і багатогранна професія.

За час практики я ознайомилася із найважливішим законодавчим актом адвоката з Законом України “Про адвокатуру “ від 19.12.1992р. і навчилася правильно працювати з документами , була присутня на консультаціях з різних питань з якими зверталися громадяни та юридичні особи до адвоката, також брала участь у судових засіданнях при розгляді цивільних , господарських та кримінальних справ.

Адвокат – це людина яка завжди виступає на боці справедливості і законності , надає правову допомогу в суді та інших державних органах , захист від обвинувачення , роз’яснює і дає тлумачення , допомагає вирішити громадянам і юридичним особам спір який виник між ними .

Я зрозуміла для того , щоб стати адвокатом потрібно не тільки скласти кваліфікаційний іспит для присвоєння статусу адвоката чи володіти нормами процесуального та матеріального права , а вміти перш за все знайти підхід до кожної людини , донести до неї правову думку посилаючись на різні нормативні акти і закони у вирішенні різних питань.

Виробнича практика дала мені змогу ознайомитись і поглиблено вивчити права , обов’язки та принципи діяльності адвокатури – це все дуже , дуже інтересно!!!

Список використано літератури:

1.Конституція України : Прийнята на 5-тій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.-К.: Просвіта,1996.

2.Закон України “Про адвокатуру” від 19.12.1992р.

3.Кодекс та чинні закони України. К.-2009р.

4.Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.- 2000.-№ 1.

5.Адвокат у цивільному процесі: науково – практичний посібник. – К.- Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006.

6.Цивільний Кодекс України від 16.01.2003р.№435-VI (зміни внесені Законом України від 1 червня 2010р. № 2289- VI).

7.Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. – Кіровоград. – 1998. – 305 с.

8.Ермакова С.В. Практические советы юристам. - Симфирополь, 1997. – 190 с.

9.Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої,О.Д.Святоцького. К., 1992. – 145 с.

10.Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. – 340 с.

11.Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. – 160 с.

12.Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К., 1997. – 170 с.

Поиск по сайту: