Некоторые судьи, получив жалобу на постановление по делу об административном правонарушении, полагают, что по такому делу необходимо подавать административный иск, а не жалобу, а потому оставляют жалобу без рассмотрения, и дают срок на устранение такого «недостатка».
Мы считаем такую точку зрения неправильной по следующим причинам. КАС Украины, действительно, устанавливает обращение в суд в форме административного иска, когда речь идёт о несогласии с действиями органов государственной власти. Это общая норма. Однако ст.288 КоАП устанавливает именно обжалование конкретно для постановлений по делам об административных правонарушениях. Это частная норма, которая должна применяться по отношению именно к этой категории дел (кстати, она же устанавливает и освобождение от судебного сбора по таким делам). Данная норма не устанавливает разных названий документа для обжалования в суд или вышестоящему должностному лицу. Кроме того, она же устанавливает, что хотя рассмотрение таких дел и происходит в порядке КАС, но с особенностями, установленными КоАП. Такой особенностью, среди прочего, является обращение именно с жалобой, а не иском, в суд.
ПОМНИТЕ! Все приведенные ниже документы являются лишь образцами! Окончательная их редакция должна готовиться квалифицированными юристами!
КЛОПОТАННЯ
Про надання права на захист (у порядку ч.1 ст. 268 КУпАП)
«_» ____________ 200_ року стосовно мене складено протокол № _ про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. _ ст._КУпАП.
Згідно з ч.І ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями ...59, .. .цієї Конституції».
Оскільки у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе не вважаю та не володію достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, мені необхідна кваліфікована правова допомога при розгляді даної справи, зокрема для складання і написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.
Враховуючи викладене, керуючись ч.І ст. 268 КУпАП, ст.ст. 59, 64 Конституції України, з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,
ПРОШУ:
1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
2. Надати мені можливість реалізувати моє право на правову допомогу.
3. Надати мені час для вибору захисника моїх прав, у зв'язку з чим розгляд справи про адміністративне правопорушення відкласти на іншу дату.
4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.
«_»_ 200_року_
(підпис) (П.І.Б.)
Примітка: вграфі протоколу «пояснення» треба зробити запис:
«Із обставинами, викладеними в протоколі, не згоден, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Мною заявлено клопотання про надання права на захист, що додається».
* * * *
ФОТОФИКСАЦИЯ
Вариант 1
До_районного суду міста_
вул._, буд._, поштовий індекс_
Позивач:_
Місто_, вул.._і буд.,_
Поштовий індекс_тел.:......
Відповідачі:
1. УДАІУМВС України в_області
вул._, буд._, поштовий індекс,_
2. Інспектор ДПС прапорщик міліції_
Позовна заява
Примітка: Ця позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.З КпАП України, яка прямо передбачаю право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.. 14-1 КпАП України.
Постановою інспектора ДПС_ міста_прапорщика_(далі за текстом Інспектор ДПС) від «_»_2009 року на мене накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, «_»_2009 року, керуючи автомобілем_(номер авто), на ділянці дороги вул._в м._, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, рухався із швидкістю 71 км/ч, чим перевищив дозволену швидкість руху на 31 кілометр на годину.
Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото- та відео фіксації, «Визир» №_, як того вимагає ст. 14-1 КУпАП, та отримана направленням мені поштою лише «_»_.2009 року.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст.. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що я, власник транспортного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягаю скасування, як винесена із порушенням закону.
До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 27.03.2009 № 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускаються виключно у випадках руху у потоці транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись стст. 287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви З примірника
2. Копія Протоколу Серія_№_про адміністративне правопорушення від «_»_200_ р.
3. Копія Постанови Серія_№_про адміністративне правопорушення від «_»_200_ р.
4. Фотографії
5. Доказ сплати державного мита «_»_20_р. (Підпис)