Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках(№1102)

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 17 грудня 2008 р.№1102

1. Цей Порядок визначає процедуру тимчасового затриман­ня, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчи­ках і стоянках та їх повернення.

2. Тимчасове затримання транспортного засобу упо­вноваженою особою Державтоінспекції проводиться у ви­падках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли не­можливо усунути причину затримання на місці виявлен­ня адміністративного правопорушення, і передбачає приму­сове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставления на спеціальний майданчик чи стоянку, як­що транспортний засіб створює значні перешкоди дорож­ньому руху - робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною.

Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспор­тних засобів у випадках, не передбачених законом.

3. Доставления транспортного засобу на спеціальний май­данчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспор­тних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установ­леному порядку договори.

4. Для доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку уповноважена особа Державтоінспекції викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції.

Після прибуття евакуатора уповноважена особа Державтоінспекції робить у присутності двох свідків і пред­ставника підприємства, установи або організації, яким нале­жить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне право­порушення про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням:

1) дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасо­вого затримання та доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;

2) посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові осо­би, яка приймає рішення про тимчасове затримання і достав­ления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи сто­янку;

3) типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспорт­ного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;

4) найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транс­портний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державно­го реєстраційного номера евакуатора;

5) адреси місця зберігання транспортного засобу;

6) посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

До протоколу за можливості додаються фотографія транс­портного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому.

Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставления такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності.

5. У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, уповноважена особа Державтоінспекції проводить його затримання шляхом блокування з дотриманням умов безпеки дорожнього руху.

6. У разі відсутності водія, транспортний засіб якого забло­ковано, уповноважена особа Державтоінспекції залишає під йо­го склоочисниками повідомлення про необхідність прибуття такого водія до територіального підрозділу Державтоінспекції для оформлення протоколу про адміністративне правопору­шення. ^

Форма повідомлення про тимчасове затримання транс­портного засобу шляхом його блокування затверджується МВС.

7. Розблокування транспортного засобу здійснюється упо­вноваженими особами Державтоінспекції після складення про­токолу про адміністративне правопорушення.

8. Про місце зберігання тимчасово затриманого транспорт­ного засобу уповноважена особа Державтоінспекції повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а за його відсутності - черговій частині територіального органу внутрішніх справ.

9. У разі коли водій з'являється на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, уповноважена особа Державтоінспекції не проводить тимчасо­ве затримання транспортного засобу, а оформляє протокол про адміністративне правопорушення. При цьому правопорушення повинно бути усунуте протягом максимально короткого строку.

У такому разі фактично виконані підприємством, уста­новою або організацією, які провадять діяльність, пов'язану із транспортуванням транспортних засобів, роботи не оплачу­ються.

10. Транспортний засіб може бути тимчасово затрима­ний на строк до вирішення справи про адміністративне пра­вопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затри­мання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне порушення, а строк зберігання - з моменту доставления транспортного за­собу на спеціальний майданчик чи стоянку.

11. Водій, власник (співвласник) тимчасово затримано­го транспортного засобу, що перебуває на спеціальному май­данчику чи стоянці, має право доступу до нього в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного за­собу.

12. Повернення тимчасово затриманого транспортно­го засобу, який зберігається на спеціальному майданчи­ку чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням йо­го водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транс­портного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

13. За транспортування і зберігання транспортного засо­бу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.

14. На спеціальному майданчику і стоянці ведеться в уста­новленому МВС порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів.

15. Спори, пов'язані із шкодою, що заподіяна тимчасово за­триманому транспортному засобу і майну, яке перебуває в ньо­му, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв'язуються в установленому законо­давством порядку.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 23.12.2005 № 14

Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні право­порушення на транспорті

14. Суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 288 КК, полягає у порушенні відповідних правил, норм і стандартів при будівництві, реконструкції, ремонті чи утриманні шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових спо­руд (наприклад, вимиканні вуличного освітлення в тем­ну пору доби, наданні дозволу на експлуатацію ділянки до­роги з поганим покриттям, невстановленні загороджуваль­них засобів та попереджувальних знаків на місці прове­дення дорожніх робіт, несвоєчасному огляді доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд з метою з'ясувати, чи відповідає їх стан вимозі убезпечення дорож­нього руху, тощо).

Суб'єктом цього злочину можуть бути особи, які викону­ють такі роботи або відповідальні за їх проведення: керівники Дорожньо-експлуатаційних підприємств, їхні підлеглі, котрим надано повноваження щодо дотримання відповідних правил, норм і стандартів, та рядові робітники зазначених підприємств; інспектори безпеки руху; виконроби, майстри, інші особи, які керують проведенням дорожніх робіт чи робіт у межах проїзної частини; тощо.

15. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всу­переч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспор­тний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від ке­рування, примушування їх до початку чи продовження руху то­що. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням на­сильства або погроз. ^f

Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транс­портний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи бук­сирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транс­портного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спробу за­пустити двигун або буксирувати транспортний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах на вчинення злочину.

Не є незаконним заволодіння транспортним засо­бом у стані крайньої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжко хвору людину до лікарні, приборка­ти стихійне лихо, усунути іншу небезпеку, яка загрожує людям, інтересам суспільства чи держави.

Поиск по сайту: