Тема 2. РІЗНОВИДИ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

В практиці факторингові операції можна класифікувати за багатьма ознаками (рис.2).

За умовами платежу факторинг буває з регресом та без регресу.

При здійсненні операцій факторингу з регресом, фактор передбачає можливість повернення права вимоги постачальнику у випадку прострочення платежу дебітором. При цьому постачальник зобов’язаний оплатити це право вимоги факторові, у розмірі не менше ніж розмір наданого фактором фінансування. Факторинг з регресом є доволі популярний в індустріально розвинених країнах та найпоширеніший на українському ринку, він фактично зводиться до короткострокового фінансування – у такому випадку кредитний ризик залишається на продавцеві, хоча ліквідний ризик банк бере на себе.

При здійснені операцій факторингу без регресу, фактор не передбачає можливість повернення права вимоги постачальнику у випадку прострочення платежу дебітором. Враховуючи високу ризикованість такої операції для банків і факторингових компаній, вони надають цей вид факторингу лише перевіреним, надійним та VIP клієнтам.

За сектором ринку, де здійснюються факторингові операції, розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг.

Внутрішній факторинг передбачає, що постачальник, покупець і фактор перебувають під юрисдикцією однієї країни. При зовнішньому факторингу суб’єкти факторингової угоди перебувають під юрисдикцією різних країн. При обслуговуванні міжнародних поставок в більшості випадків використовується схема непрямого факторингу, при якому відбувається розподіл зобов’язань поміж двома факторами: фактор в країні продавця бере на себе фінансування експортера, а фактор в країні покупця приймає на себе кредитні ризики і береться за інкасацію дебіторської заборгованості. Значна частка міжнародного факторингу припадає на компанії, що є членами міжнародних факторингових асоціацій International Factors Group S.C. (IFG) і Factors Chain International (FCI).

Розрізняють такі види міжнародного факторингу:

· факторинг за двохфакторною схемою (Two-Factor Service) (рис.3),

· прямий імпортний факторинг (Direct import factoring),

· прямий експортний факторинг (Direct export factoring),

· бек-ту-бек факторинг (Back-to-Back).

У Західній Європі двохфакторний факторинг є найбільш популярним, а на світовому ринку факторингових послуг він розповсюджується настільки швидкими темпами, що дає можливість очікувати, що в найближчому майбутньому цей вид факторингу буде найпопулярнішим і у всьому світі. Це зумовлено тим, що з точки зору зручності, оптимальності і розподілу ризиків, саме цей вид факторингу є найбільш привабливим за рахунок співпраці факторів з двох країн. В основі двохфакторної системи лежить постійна співпраця поміж факторами або їх членство в спільних асоціаціях, так як це дозволяє пришвидчити зв’язок і процеси, пов’язані з наданням факторингового обслуговування клієнту.

Також, членство факторів в асоціаціях означає більш швидший доступ до інформації про факторингову інфраструктуру в будь-якій із країн, що зацікавить сторони факторингу.

Прямий імпортний факторинг можна представити у вигляді схеми (рис.3), виключивши з неї експорт-фактора. В такому випадку дебітор (імпортер) і імпорт-фактор знаходяться в одній країні, постачальник – в іншій. Етапи роботи в цілому аналогічні всім стадіям двохфакторної схеми, за виключенням того, що всі зв’язки з постачальником фактор здійснює напряму. Для дебітора дана модель зручна тим, що зобов’язання, які він несе перед банком або компанією-фактором, являються внутрішніми. Фактор в даній схемі несе подвійну нагрузку – фінансування постачальника і страхування його від несплати дебітором – тобто виконує функції двох факторів одночасно. Проблемним аспектом також може стати кредитування постачальника в іноземній валюті – якщо, звичайно, операції не проводяться в межах єврозони. Для експортера може виникнути незручність в тому випадку, якщо він має багато дебіторів в різних країнах, що викликає необхідність заключення договору факторингу з великою кількістю факторів. З точки зору оптимальності адміністрування, постачальнику доцільно заключити договір прямого експортного факторингу.

Прямий експортний факторинг можна представити у вигляді схеми (див.рис.3), виключивши з неї імпорт-фактора. В даному випадку фактор знаходиться в країні постачальника, фінансуючи його поставки закордонним дебіторам. Дана модель дуже популярна в країнах Азії, що розвиваються, де дуже багато компаній виходять на міжнародний ринок і шукають можливості фінансувати свій бізнес. Однією з причин популярності цієї модель в Азії є те, що місцеві компанії частіше шукають фінансування для торгівлі з великими компаніями еконічно розвинутих країн – а в такій ситуації ризик для експорт-фактору значно нижчий, ніж якщо б ситуація склалася з точністю до навпаки. Адже недоліком експортного факторингу для фактору є підвищений ризик останнього, пов’язаний з обмеженими можливостями оцінки платоспроможності закордонних дебіторів.

Термін «бек-ту-бек» переводиться з англійської як тісна співпраця («спина до спини»). Факторинг бек-ту-бек передбачає фінансування продаж компанії-дебітора, за рахунок якого остання має можливість розрахуватися із заборгованістю перед своїм кредитором. Найчастіше факторами виступають дві компанії – звідси і зсилка на тісну співпрацю. Ще є в практиці інше трактування даного терміну – «послідовний», тобто фінансування за ланцюжком.

Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути конвенційним (відкритим) та конфіденційним (закритим). При відкритому факторингу дебіторам клієнта повідомляється про укладення договору факторингу і пропонується здійснювати платежі безпосередньо фактору. Закритий факторинг не передбачає повідомлення дебіторів, ніхто з них не знає про перевідступлення постачальником прав вимоги боргу, і тому кошти переказуються постачальнику, який розраховується з фактором самостійно.

Залежно від специфіки діяльності,факторинг може бути прямим та агентським. Для можливості повноцінного виходу банків на ринок факторингових послуг в Україні можливі два варіанти:

· самостійний розвиток продукту завдяки довготривалим розробкам і втілення схем проведення операцій, створення спеціалізованих структурних підрозділів, залучення професійних кадрів,

· розвиток продукту з допомогою компанії-агента, тобто агентський факторинг.

Роль агента для банку, який прагне вийти на ринок факторингу, заключається в виконанні комплексу задач з розробки, впровадження, консультування, супроводження і поточного адміністрування всіх операцій, що пов’язані з факторингом. Єдине чого не виконує агент – це фінансування.

Суб’єктами агентського факторингу є:

· банк-партнер, надає пасиви під проведення факторингових операцій, а також здійснює бухгалтерське супроводження операції;

· агент, першочергово розробляє схему проведення операцій, вносить корективи; вподальшому – перевіряє ділову репутацію клієнта, його дебіторів, аналізує фінансово-господарську діяльність клієнта, здійснює юридичний аналіз договорів поставок, перевіряє наявність товару при здійсненні поставки, здійснює поточне адміністрування заборгованості;

· клієнт (постачальник), юридична особа, яка здійснює поставку ліквідного товару дебіторам на умовах відтермінування платежу від 4 до 90 днів;

· покупець, юридична або фізична особа (дебітор клієнта), яка купляє товар на умовах відтермінування платежу від 4 до 90 днів.

Співпраця поміж фактором і агентом регулюється агентським договором факторингу (Додаток Б).

Схема проведення операції агентського факторингу зображена на рис.4.

При здійсненні даної операції агент бере на себе зобов’язання проводити адміністрування дебіторської заборгованості. Кошти, що надходять в рахунок оплати дебіторської заборгованості інкасуються на транзитні рахунки агента і пересилаються фактору.

В економічній літературі факторинг класифікують ще за такими ознаками:

за набором послуг, що включає факторинг, він може бути з повним набором послуг та з частковим набором послуг. Повне факторингове обслуговування передбачає надання постачальнику, крім суто факторингових послуг, також низки інших: аудиторських, юридичних, управління заборгованістю за наданими кредитами тощо. Факторинг з частковим набором послуг передбачає оплату фактором лише рахунків-фактур постачальника;

залежно від порядку оплати боргових вимог розрізняють:

· факторинг з попередньою оплатою, що передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх буде надано фактору. Фактично фактор здійснює кредитування постачальника;

· факторинг без попередньої оплати означає, що фактор зобов’язується оплатити передані йому постачальником розрахункові документи на визначену, зафіксовану у договорі дату, як правило, в день оплати документів боржниками. Оскільки зафіксований у договорі строк — це середня величина, то цілком нормально, що окремі покупці здійснять платіж раніше обумовленого терміну, а інші — пізніше. Перевага для постачальника полягає в тому, що він знає точну дату одержання коштів і тому може відповідно планувати свою діяльність.

На даний час на українському ринку з’явився новий продукт - електронний факторинг – система, що дозволяє перевести документообіг поміж клієнтом і факторинговою компанією в електронний вигляд. Електронний факторинг сприяє пришвидченню отримання фінансування, мінімізації витрат з документообігу, більш швидкій обробці інформації, зміцненню іміджу компанії тощо. В основу даного виду факторингу закладено електронний цифровий підпис.

Питання для самостійного вивчення

1. Специфіка дії бек-ту-бек факторингу, його переваги та недоліки.

2. Характеристика діяльності суб’єктів агентського факторингу.

3. Функціональні можливості факторингу в залежності від порядку оплати боргових вимог.

4. Суть та поняття електронного факторингу, його частка на світовому ринку.

Література основна: 1; 4; 7; 8; 11; 14.

Додаткова: 18; 21; 36; 38; 39; 40; 48; 50; 54; 67.

Поиск по сайту: