Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Який відмінок завжди вживається з прийменниками?



1. Давальний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Усі. 7. Жоден.

Який відмінок завжди вживається без прийменників?

1. Називний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Кличний.

517. З яким відмінком поєднуються прийменники завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, навстріч, вслід, навперейми?

1. Називним. 2. Родовим. 3. Давальним. 4. Знахідним. 5. Орудним. 6. Місцевим. 7. Кличним.

518. З якими відмінками вживається прийменник з у поданих словосполученнях?

1. Вийти з кімнати. 2. Минуло років з п’ятнадцять. 3. Роз-мовляти з другом.

1. Родовим, знахідним, орудним. 2. Родовим, давальним, оруд-ним. 3. Давальним, родовим, знахідним. 4. Давальним, знахід-ним, орудним. 5. Місцевим, знахідним, родовим.

519. У котрому з речень замість прийменника в слід уживати його варіант у ?

1. У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний).

2. Одягнена в хвою, шумить дрімуча тайга.

3. В присмерку літають ластівки так низько.

4. Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).

520. У котрому реченні потрібно вживати прийменник із замість з?

1. Плугатарі (із,з) плугами йдуть (Т. Шевченко).

2. Гнат запріг коні і так їх гнав, що вони (із, з) шкури вилазили (М. Стельмах).

3. (Із,з) стріх вода капле (Народна творчість).

4. (Із, з) її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка).

5. Я (із,з) тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї (М. Нагнибіда).

Які службові слова служать для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення?

1. Прийменники. 2. Сполучники. 3. Частки.

У котрому рядку всі слова є сполучниками?

1. Зате, проте, однак, і, за, не.

2. Бо, а, але, й, тому що, та.

3. Крізь, щоб, нехай, чи, то.

Котрі з поданих слів є сполучниками?

1. Щоб. 2. Попід. 3. Коло. 4. Біля. 5. Лише. 6. Але. 7. Або. 8. Проте. 9. Через.

Котрі з поданих слів є сурядними сполучниками?

1. Чи…чи. 2. Однак. 3. Наче. 4. Немов. 5. Якби. 6. Але. 7. Неначе. 8. Тому що. 9. Та. 10. Щоб. 11. Проте. 12. Дарма що. 13. Хоч…хоч. 14. Зате. 15. Через те що.

Котрі з поданих слів є підрядними сполучниками?

1. Ні…ні. 2. Але. 3. Бо. 4. Зате. 5. Тому що. 6. Не то…не то. 7. Аби. 8. Однак. 9. Проте. 10. Якщо. 11. Та. 12. Якби. 13. Або. 14. Чи…чи. 15. Хоч…хоч.

У котрому рядку подано лише підрядні сполучники?

1. Або, та, зате, поки, хоч, і, якщо, мов.

2. Тільки, чи, а, начебто, й, дарма що, але.

3. Щоб, бо, як, наче, що, коли б, тому що.

Котрі з поданих сполучників є складеними?

1. Якби. 2. Дарма що. 3. Начебто. 4. Так що. 5. Щоб. 6. Не-наче. 7. Хоч. 8. Через те що. 9. Немов. 10. Зате. 11. Незважаючи на те що. 12. Якщо. 13. Проте. 14. Тому що. 15. Для того щоб.

Скільки часток серед поданих частин мови?

Хіба, попід, але, лиш, з-над, же, однак, нехай, через, би, не.

Скільки в поданому тексті часток?

Якби оті проміння золоті

у струни чарами якими обернути,

я б з них зробила золотую арфу,–

в ній все було б ясне – і струни, й гуки,

і кожна пісня, що на інших струнах

бринить, мов голос вітряної ночі,

бриніла б на моїй золотистій арфі

тим співом, що лунає тільки в снах

дітей щасливих (Леся Українка).

Скільки часток ужито в поданих реченнях?

Хай вам буде все до речі, Нехай вас сонце не пече, І дощ буйненький ваші плечі Не полива і не січе (М. Зеров).

Невже не можна ради дати серцю, страждання втихоми-рити нестримні? (Д. Павличко).

Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і сріб-новода Вісла (М. Рильський).

Котрі з поданих слів є частками?

1. Зате. 2. Не. 3. Але. 4. Через. 5. Же. 6. Тому що. 7. Коло. 8. Ні. 9. Проте. 10. Хіба. 11. Або. 12. За. 13. Лише. 14. Під. 15. Доки.

У котрому рядку всі слова є частками?

1. Ані, би, хіба, хай, тільки.

2. Атож, аж, невже, проте, що за.

3. Еге, навіть, ж, якби, біля.

У котрому рядку є частки, що служать для творення умовного й наказового способів дієслів?

1. Невже, от, може, саме, не.

2. Ні, лише, майже, все, ані.

3. Хай, нехай, б, би.

Котрі з поданих часток служать для творення наказового способу дієслів?

1. Хай. 2. Тільки. 3. Би. 4. То. 5. Бо. 6. Нехай. 7. Же. 8. Б. 9. Таки.

Котрі з поданих часток з попереднім словом пишуться через дефіс?

1. Б. 2. Бо. 3. Же. 4. Би. 5. Но. 6. Вже. 7. То. 8. Ж. 9. От. 10. Таки.

Котрі з поданих вигуків виражають волевиявлення, спо-нукання до дії?

1. О. 2. Гей. 3. Ох. 4. Ай. 5. Агей. 6. Марш. 7. Ага. 8. Стоп. 9. Ех. 10. Тпру.

У котрому з поданих речень вжито звуконаслідувальні слова?

1. Коли це гусак як закричить: – Ґе-ґе-ґе! Та крилами по во-ді ляп-ляп-ляп (Остап Вишня).

2. Тпру, стій, моя люба, прив’яжу тебе до дуба! (Народна творчість).

3. А з степу, з долини, як відгук: – Му-у (А. Головко).

4. Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі (І. Франко).

5. – Гу-у! – диким звіром вило надворі, гуло в комині (С. Васильченко).

6. Ох, і щука була! Ех, і щука (М. Стельмах).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.