1. Користуючись підручником, спробуйте визначити основні етапи розвитку емпіричної соціології. Орієнтуйтеся на найвідоміші соціологічні дослідження, які стали на сьогодні класикою соціології (наприклад, дослідження Ф.Томаса і Знанецького в Америці).
2. Спираючись на конспект лекції, повторіть основні складові програми соціологічного дослідження.
3. Спробуйте скласти програму соціологічного дослідження яке орієнтоване на вивчення ставлення студентів до шлюбу.
4. Дайте відповіді на наступні запитання для самоконтролю:
- Дайте визначення терміна «соціологічне дослідження» та охарактеризуйте його функції.
- Від чого залежить вірогідність результатів соціологічного дослідження?
- Чим різняться між собою поняття «методологія», «методика», «процедура соціологічного дослідження»?
- Що може бути безпосередньою підставою для проведення соціологічного дослідження?
- Що слід розуміти під проблемною ситуацією?
- Для чого робиться операціоналізація понять в програмі?
- Якою є роль гіпотези в соціологічному дослідженні?
- Як взаємопов’язані гіпотези та задачі програми дослідження? Взаємозв’язок сформульованих задач зі структурою і питаннями анкети?
- Що таке генеральна і вибіркова сукупності? Якою має бути вибіркова сукупність?
- Що вважається документом у соціології?
- Які види соціологічних досліджень ви можете назвати? Яке значення пілотажного дослідження?
- Суспільне значення соціологічних досліджень.
- Місце соціологічних досліджень в соціологічній структурі знання?
Література:
1. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002.
2. Как провести социологическое исследование \Под ред Н.К.Горшкова, Ф.З.Шерет, -М., 1990.
1. Кількісні та якісні методи збору соціологічної інформації. Об’єктивність соціологічної інформації.
2. Анкетування як метод збирання первинної соціологічної інформації.
3. Форми запитань в анкеті. Практична вправа: складання анкети або бланку інтерв’ю.
ЗАВДАННЯ
ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ:
1. Які методи збирання соціологічної інформації будуть доречні в дослідженні на тему молодіжного шлюбу? Поясніть свою відповідь.
2. Спираючись на конспект лекцій та підручник, спробуйте скласти анкету (або бланк-інтерв’ю) на для вивчення ставлення студентів до шлюбу (або на тему за власним вибором).
Якщо зможете, проведіть опитування серед студентів та отримані результати представте на семінарі (спробуйте оформити їх у вигляді презентації).
3. Враховуючи особливості проведення телефонного інтерв’ю, складіть приблизний план телефонного інтерв’ю, метою якого є визначення ставлення респондентів до відкриття в вашому місті (селі) нового кінотеатру (музею, будинку культури).
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Чим відрізняються кількісні та якісні методи дослідження? Назвіть якісні методи.
2. Які методи збирання соціологічної інформації ви можете назвати?
3. Які види опитувань ви знаєте?
4. Що таке контент-аналіз?
5. У чому полягають особливості соціального спостереження? Перелічіть його види.
6. Що означає поняття «структура анкети»? Що таке «динаміка запитань» в анкеті?
7. Взаємозв’язок сформульованих задач зі структурою і питаннями анкети?
8. Як можуть бути взаємопов’язані різні методи збору соціологічної інформації?
Література:
1. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002.
4. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования / И.Ф.Девятко. - 4-е изд.. - М.: КДУ, 2006
5. Как провести социологическое исследование \Под ред Н.К.Горшкова, Ф.З.Шерет, -М., 1990.
7. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Ентоні Гіденс; [пер.з англ.]. - К.: Альтерпрес, 2004
8. Головаха Є.І. Психологія людського взаєморозуміння. / Є.І.Головаха, Н.В.Паніна. [2-е вид., зі змінами та доп. (рос.мовою)]. - К.: Інститут соціології НАН України, 2002
10. Головаха Є. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007 роки / Є.Головаха, А.Горбачик. - К.: Інститут соціології НАН України, 2008.
12. Гридковець Л.М. Світ подружнього життя. Навчально-практичний посібник / Л.М.Гридковець. - К.: , 2004
13. Грушевський М. Проект Українського соціологічного інституту; Проект законопроекту про соціологічний інститут; Український соціологічний інститут і дослідна кафедра історії культури загальної і української / М.Грушевський // Філософська і соціологічна думка. - 1992. - №7.
14. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник / Г.В.Дворецька. [вид. 2-ге, перероб. і доп.]. - К.: КНЕУ, 2002.
26. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / [уклад. М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков; відп.ред. М.Ф.Степко]. - К.: Освіта України, 2004
27. Молода сім`я в Україні: проблеми становлення і розвитку: Тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року.. - К.: Державний ін-т проблем сім`ї та молоді, 2003
28. Молодь України: від освіти до праці / [Оксамитна С., Виноградов О., Малиш Л., Марценюк Т.; за ред. С.Оксамитної ]. - К.: ВПЦ НаУКМА, 2010
33. Піча В.М. Як підготувати, провести і узагальнити результати соціологічних досліджень? / Піча В.М., Вовканич С.Й., Маковецький В.М. - Львів, 1996.
34. Піча В.М. З історії української соціологічної думки / Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. – Львів, 1995
35. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: навч.посіб. / Є.В.Сірий. - К.: Атіка, 2004
36. Скокова Л. Біографічні дослідження в соціології: традиція і сучасний досвід / Л.Скокова. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004
37. Соціологія: Курс лекцій. Навч.посіб. [для студ. вищ.навч.закл.освіти/ За ред.. В.М.Пічі. 3-е вид., стереотипне] . - Львів: Новий світ-2000», 2003
38. Соціологія : Підручник / Ред. Віктор Георгійович Городяненко. [2-ге вид., перероб. і доп.]. - К.: Академія, 2002.
39. Соціологічна думка України: навч. посібник [М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук та ін.]. - К., 1996.
40. Соціологія права. Підручник / За загальною редакцією доктора соціологічних наук, професора Л.М. Герасіної доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Академії правових наук України М.І. Панова. – К., 2003
41. Соціологія : Підручник/ За ред. Н. П. Осипової. - К.: Юрінком Інтер, 2003
42. Сохань Л. В. Життєвий ареол особистості в суспільстві, що трансформується, як середовище ризику / Л.В.Сохань // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - №2.
43. Степаненко В. Українська соціологія в пошуках себе / В.Степаненко // Філософська і соціологічна думка. - 1993. — № 11, 12.
45. Танчер В. Українська соціологія - нелегкий шлях до теорії / В.Танчер // Філософська і соціологічна думка. - 1993. - № 11, 12.
46. Черниш Н. Соціологія : Курс лекцій. [3-є вид., перероблене і доп.]. - Львів: Кальварія, 2003.
47. Шульга М. О. Соціальний ареол особистості / М.О.Шульга // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - №2.
48. Якуба Е.А. Социология / Е.А.Якуба. – Харьков, 1996
Додаткова література:
1. Антонов А.И. Социология семьи: учебное пособие [для студентов высших учебных заведений] / А.И.Антонов, В.М.Медков. – М.: Изд-во Московского университета бизнеса и управления («Братья Карич»), 1996.
2. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории и структурации / Энтони Гидденс. - М.: Академический Проект, 2003.
3. Давидюк Г.П. Социологические законы / Г.П.Давидюк // Социологические исследования. - 2001. № 6. - С.96-103.
4. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования / И.Ф.Девятко. [4-е изд.]. - М.: КДУ, 2006
5. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический етюд / Э.Дюркгейм. – М., 1991
6. Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования / Ф.Знанецкий // Социологические исследования. - 1989. - № 1.
7. Ионин Л.Г. Социология культуры: Путь в новое тысячелетие: для вузов. [3-е узд., пере раб. и доп.]. – М.: Логос, 2000.
8. Как провести социологическое исследование / Под ред Н.К.Горшкова, Ф.З.Шерет. - М., 1990.
14. Рождественский С. Подходы к формализации жизненных историй качественными методами // Судьбы людей: Россия XX век. Биографии людей как объект социологического исследования / Отв. ред. В. Семенова, Е. Фотеева. - М., 1996.
15. Ручка А., Танчер В. Очерки истории социологической мысли / А.Ручка, В.Танчер. –К., 1992
16. Смелзер Н. Социология / Н.Смелзер. [Пер.с англ.; Науч.ред. В.А.Ядов]. - М.: Феникс, 1998
Социология семьи / Под ред. А.И. Антонова. – М., 2005. – 640 с.
Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий / Р.Тернер // Вопросы социологии. - 1992. - № 1.
24. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А.Ядов. – М.: «Добросвет» 2001.
Словники, енциклопедії, довідники:
1. Большой толковый социологический словарь: В 2 т./ Пер. с анг. – М.: Вече, АСТ, 1999
2. Словарь по социологии [сост. Е.Б.Мельникова, М.Макбрайд]. – Н.Новгород, 1995
3. Современная западная социология: Словарь [сост. Ю.Н.Давыдов и др.]. – М.: Политиздат, 1990.
4. Соціологія: Терміни. Поняття. Персоналії. Навч. словник-довідник для студентів [укл.: В.М.Піча, В.М.Піча, Н.М.Хома]; Соціологічна асоціація України. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2002.
5. Социологический справочник / Под общ.ред.В.И.Воловича. – К.: Политиздат Украины, 1990.
Пропонований навчальний посібник з соціології повинен сприяти реалізації головної функції соціологічної освіти сьогодні - сформувати соціальне мислення, розуміння соціальних проблем, джерел їх виникнення та шляхів розв’язання. Майбутні вчителі повинні бути не тільки професійно підготовленими в обраній галузі, але й соціально компетентними людьми, які знають закони соціальної організації, розвитку суспільних змін, вміють грамотно спілкуватися, демонструють високий рівень загальної і особистісної культури тощо.
І діагностична, і методична робота сучасного педагога вимагають певного рівня науковості. Майбутній вчитель, який має справу з людським чинником і є провідником основної культурної, соціальної інформації, замість поверхневих поглядів на соціальні явища і процеси повинен навчитися культурі соціологічного аналізу, вміти комплексно сприймати соціальні явища і проблеми, застосовувати основні методи отримання необхідної об’єктивної інформації в своїй практичній діяльності. Отже, соціологічні і соціальні знання в арсеналі вчителя початкових класів - запорука успішної, грамотної фахової діяльності.
[1] Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002.
[2] Дюркгейм Е.О, О разделении общественного труда\\ Метод социологии. –М., 1991, с. 412
[3] Поняття «парадигма» (з давньогрец. «зразок») ввів у науковий обіг американський соціолог Т. Кун. Під соціологічною парадигмою розуміють сукупність основних принципів і положень певної теорії, що мають власний поняттєвий апарат і визнаються групою вчених.
Соціологія належить до наук із багатопарадигмальним статусом. Це означає, що для соціології характерним є плюралізм у розумінні суспільства, а отже, можливість усебічно охопити та детальніше вивчити соціальне життя в ньому.
Розрізняють парадигмальні імена в соціології (наприклад, О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер, Дж. Мід, Т. Парсонс та ін.) і парадигмачьні школи в соціології (зокрема, Чиказька, Франкфуртська, Колумбійська, Гарвардська школи тощо).
За характером методологічних підходів до вивчення суспільства розрізняють структурні (макросоціологічні) парадигми й інтерпретивні (мікросоціологічні). У свою чергу, структурні парадигми поділяють на функціоналістські та конфліктні.
[4] Відомий англійський філософ і соціолог К.Поппер ввів поняття відкритого та закритого суспільств для описання культурно-історичних та політичних систем, які є характерними для різних суспільств на різних етапах їх розвитку. Закритим він назвав магічне, племінне суспільство або колективістське суспільство, яке зупинилося на певній стадії свого розвитку (як приклад – давні племена, а також Спарта, царська Росія, нацистська Німеччина та ін. ). Відкрите – суспільство, в якому індивіди змушені приймати особисті рішення. Воно є адаптивним, а його громадяни раціонально та критично пізнають світ, відповідальні за свої вчинки (приклад – західні демократії). Перехід від закритого до відкритого типу суспільства, на думку К.Поппера, - це одна з глибинних революцій, через яку пройшло людство.
Широко відома також типологія соціокультурних систем, в основу якої покладені релігійні та етичні установки людей певної епохи. Одним з перших такий підхід використав М.Вебер в своїх дослідженнях релігіі.
До числа найбільш розповсюджених типологій соціальних систем відноситься розмежування традиційних та сучасних (або цілераціональних) суспільств. В цьому випадку як базова цінність, що визначає характер соціальної системи, виступає ставлення членів суспільства до соціальних змін.
[5] Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992
[6] Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч.посібник. –К., 1999; 2000
[7] Тоффлер Э., Тоффлер Х. Война и антивойна. –М.: АСТ, 2005.