Міжбанківський ринок. Операції на міжбанківському ринку

Міжбанківський ринок — частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси банківських установ залучаються і розміщуються ними між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.

Міжбанківський ринок відіграє важливу роль у забезпеченні нормальних умов функціонування грошового ринку. Він є об'єктом державного регулювання, служить передавальним механізмом впливу державних органів надіяльність комерційних банків, стан грошово-кредитної і валютної сфери і безпосередньо на економіку в цілому.

В Україні суб'єктами міжбанківського ринку є комерційні банки, які виступають у ролі фінансових посередників при пере­розподілі коштів і здійсненні платежів на фінансовому ринку.

Міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспон­дентських відносин між банками, відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих відносин між банками. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через відсутність необхідного попиту на фінансовому ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів. Ці кошти ви­користовуються для виконання платіжних зобов'язань перед клієнтами, оплату за різними договорами тощо.

Найбільш поширені терміни депозитів — один, три і шість місяців, граничні — від одного дня до двох років. Засоби міжбан­ківського ринку використовуються комерційними банками не тільки для короткострокових, а йдля середньо- і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог Центральних банків. Відсоткові ставки враховують власні витрати

Тема 2. Грошовий ринок

банків, прийнятий ними кредитний ризик, співвідношення попиту та пропозиції й інші фактори. Вони є базовими при розрахунку відсоткових ставок за іншими, більш довгостроковими кредита­ми на національному і міжнародному ринку позикових капіталів.

Міжбанківські депозити пов'язані з активними депозитними операціями банків, тобто вкладенням тимчасово вільних ресурсів одних банків в інші кредитні установи, утому числі Центральний банк. Внесення депозитів комерційними банками у Центральний банк у межах обов'язкових резервів є одним із способів регулю­вання сукупного грошового обороту країни. Відповідно до діючого законодавства, в Україні комерційні банки мають право на одер­жання від НБУ, як банку останньої інстанції, кредитів через кредитні аукціони, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх угод.

Міжбанківські кредити - одне з основних джерел формування банківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість банківським установам поповнювати власні кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбан-ківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою фінансового ринку. На практиці використовуються наступні основні різновиди міжбанківського кредиту:

- овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповід­ному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня. При овердрафті банк-кредитор надає кредит банку клієнту в межах певного ліміту. Сума ліміту, тобто макси­мальна сума овердрафту, встановлюється з урахуванням фінан­сового стану позичальника.

- кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банком: вони надаються банкам на термін не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завер­шення розрахунків поточного дня.

- кошти, які надані (отримані) іншим банком за операціями РЕПО. Ці операції пов'язані з купівлею цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою Ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо

60 С. О. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

термін операції РЕПО збігається із терміном погашення цінних паперів.

В Україні з розвитком ринку державних цінних паперів значна частина операцій з купівлі-продажу міжбанківських ресурсів відбувається за допомогою операцій РЕПО.

Розрізняють "пряме РЕПО"— це купівля у комерційних банків державних цінних паперів; та "зворотне РЕПО", яке передбачає обов'язковий продаж державних цінних паперів. Перший вид операцій використовується, коли існує потреба в підвищенні ліквідності банківських установ. У разі зростання грошової маси більш високими темпами та надлишкової ліквідності банківської системи проводяться операції "зворотне РЕПО" — НБУ продає комерційним банкам державні цінні папери.

Залежно від терміну дії операції РЕПО можна поділити на:

—нічне РЕПО — термін дії операції один день та процентна ставка фіксується на весь термін;

—відкрите РЕПО—термін операції не визначається, при цьому кожна зі сторін має право вимагати здійснення операцій в будь-який час з обов'язковим повідомленням про це протилежну сторону. Процентна ставка не фіксується і визначається кожного разу;

—строкове РЕПО — має чітко визначений термін та процентна ставка фіксується на весь термін операції.

Для здійснення операцій РЕПО укладається єдина генераль­на угода між учасниками міжбанківського ринку та угода між учасниками операції РЕПО. Купівля-продаж державних цінних паперів через механізм операцій РЕПО може здійснюватись через проведення тендеру заяв з наступною участю в аукціоні.

Другим шляхом придбання ресурсів на міжбанківському ринку є ломбардний кредит, який видається під забезпечення короткострокових державних цінних паперів. Ломбардні кредити отримують комерційні банки, діяльність яких відповідає вимогам Н БУ, тобто мають ліцензію на здійснення банківської діяльності та дотримуються встановлених нормативів. Кредит видається на строк до 30 днів у межах лімітів, встановлених НБУ на квартал. Він не може перевищувати 70% вартості портфеля цінних паперів, включених в ломбардний список НБУ, які надаються як забезпе­чення кредитування та строк їх погашення не збігається з терміном надання ломбардного кредиту.

Тема 2. Грошовий ринок

Міжбанківські позики — одна з найбільш поширених форм господарської взаємодії кредитних організацій. Поточна ставка з міжбанківських кредитів — найважливіший фактор, шо визначає облікову політику конкретного комерційного банку з інших видів кредитів. Конкретна величина цієї ставки залежить від Цент­рального банку, шо є активним учасником і прямим координа­тором ринку міжбанківських кредитів. Відсутність регулювання на ньому може викликати кризу міжбанківських платежів.

НБУ проводить операції з рефінансування комерційних банків. Кредитні ресурси надаються у вигляді прямих і ломбард­них кредитів, переобліку векселів і проведення кредитних аук­ціонів. Ці операції проводяться тоді, коли комерційні банки заз­нають труднощів і не можуть у короткий час залучити ресурси з інших джерел. НБУ відіграє роль кредитора останньої інстанції. Такі кредити короткострокові, видаються під високі відсотки і вимагають забезпечення заставою.

Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за між-банківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на між-банківському ринку та рівня облікової ставки.

Кредитні відносини між комерційними банками визначають­ся на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод з виз­наченням прав і обов'язків сторін і відповідним оформленням прав з міжбанківських кредитів. Надання міжбанківського кредиту супроводжується відкриттям рахунків відповідно до плану рахун­ків бухгалтерського обліку банків України. Спірні питання вирі­шуються за законом або через третейський суд.

На кредитному ринку переважають короткострокові між­банківські кредити, у тому числі "короткі гроші" (кредити, що видаються на термін від одного дня до двох тижнів).

Комерційні банки одержують кредити в НБУ у формі пере­обліку і перезастави цінних паперів, а також у результаті купівлі вільних кредитних ресурсів на міжбанківському ринку (у першу чергу, у того ж НБУ). Загальний обсяг міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних засобів банку. Таким чином комерційні банки вирішують тактичні проблеми, пов'язані з поточними операціями.

62 С. О. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

Банки проводять операції на міжбанківському ринку через пасивні операції, одержуючи доступ до кредитних ресурсів для швидкого підвищення рівня ліквідності. Цей ринок традиційно є джерелом таких ресурсів. Комерційні банки повинні вико­ристовувати їх за призначенням, тому що в іншому випадку це призводить до кризи довіри і повного руйнування ринку. Для банків кредити є терміновими зобов'язаннями. Це найдорожчі ресурси, а прибутковість від операцій з ними не дуже велика. За законодавством України банки можуть брати кредити на міжбан­ківському ринку під заставу державних цінних паперів, що зане­сені в ломбардний список НБУ. З 1995 року в Україні почали обертатися облігації внутрішньої державної позики і внутрішніх місцевих позик. НБУ дозволив ломбардні кредити комерційних банків під їх забезпечення (сума таких кредитів не повинна пере­вищувати 75% номінальної вартості портфеля цінних паперів банку).

Проведення операцій на міжбанківському ринку впливає на платоспроможність комерційних банків через можливість рефі­нансування в НБУ. Ресурси міжбанківського ринку відносяться до сфери забезпечення ліквідності комерційних банків, якщо розглядати цю ліквідність як потік коштів з урахуванням можливості банку одержати кредит на міжбанківському ринку і забезпечити надходження готівки від операційної діяльності.

Таким чином, обліковий, міжбанківський та валютний ринки виконують важливі функції, пов'язані з акумуляцією, розподілом та перерозподілом фінансових активів. Займаючи чільне місце в структурі грошового ринку, вони забезпечують функціонування фінансово-кредитної сфери. Враховуючи особливий характер інструментів валютного ринку, його місце та роль розглядаються в окремому розділі.

Тема 2. Грошовий ринок

Контрольні запитання

1.У чому полягає сутність грошового ринку?

2. Назвіть основні інститути грошового ринку.

3. Яка роль грошового ринку в економіці?

4. Назвіть елементи грошового ринку.

5. Дайте визначення облікового ринку.

6. Чому облікові ставки цього ринку визначаються ставкою Центрального банку?

7. Дайте характеристику цінним паперам, які обертаються на обліковому ринку.

8. В якій формі залучаються і розмішуються вільні ресурси кредитних інститутів на міжбанківському ринку?

9. Чому комерційні банки використовують у своїй діяльності міжбанківські депозити?

10. Яку роль у становленні ринкової економіки України
відіграють засоби міжбанківського ринку?

ТЕМАЗ ВАЛЮТНИЙ РИНОК

/. Валютний ринок та його місце на фінансовому ринку.

2. Характеристика валютних операцій.

3. Курсова політика Центрального банку та валютне
регулювання. .:

Поиск по сайту: