Для глибшого розуміння предмету адміністративного права і суті адміністративно-правового методу регулювання необхідно освітити зв'язок даної галузі права з іншими, суміжними галузями права. Це важливо і для характеристики соціальної ролі і особливостей адміністративного права, шляхів його вдосконалення.
Найбільш тісний зв'язок спостерігається між адміністративним правом і конституційним правом, яке складає основу всіх галузей права, включаючи і адміністративне. Предметом конституційного права є перш за все суспільні відносини, які складаються у зв'язку із здійсненням влади, діяльністю органів державної влади, проведенням виборів в представницькі органи державної влади, реалізацією конституційного статусу громадян і ін. Конституційні положення закріплюють місце органів виконавчої влади в системі державного механізму, найважливіші принципи їх формування і діяльності. Таким чином, розпорядження норм конституційного права служать початковою основою для норм адміністративного права, які регулюють різноманітну і повсякденну виконавчо-розпорядчу діяльність органів державного управління. У нормах адміністративного права розвиваються і деталізують положення Конституції України і інших джерел конституційного права щодо функціонування виконавських і розпорядливих органів.
Певний зв'язок існує між адміністративним правом і трудовим правом у сфері регулювання службових відносин. Норми останнього визначають статус державних службовців як учасників трудового процесу. Що стосується норм адміністративного права, то вони регулюють державно-службові відносини, а саме: умови надходження на державну службу, порядок її проходження, повноваження посадових осіб в організації трудового процесу і ін.
Адміністративне право достатнє тісно пов'язано з цивільним правом, перш за все тому, що ці галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми цивільного права стосуються майнових відносин, в яких сторони є рівноправними, а норми адміністративного права — майнових відносин, які базуються на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони інший.
Адміністративне право граничить з фінансовим правом, яке регулює відносини, що складаються в процесі фінансово-бюджетної діяльності держави. Для регулювання цих відносин використовується адміністративно-правовий метод. Проте фінансове право визнане самостійною галуззю, оскільки регулювання мобілізації, розподілу і використання грошової маси в державних інтересах має велике значення і характеризується специфічними особливостями.
З поряд норм кримінального права зв'язаний зміст норм адміністративного права про відповідальність за адміністративні правопорушення. Так, КОАП встановлює адміністративну відповідальність посадових осіб, а норми кримінального законодавства — їх кримінальну відповідальність.
Відмежування адміністративного права від інших галузей, які так чи інакше з ним пов'язані, характеризує його самостійне значення. Разом з тим співвідношення адміністративного права з суміжними галузями права свідчить про їх взаємозв'язок в єдиній системі права.
Від адміністративного права як галузі права необхідно відрізняти адміністративне законодавство, яке є складовим елементом законодавства України. Якщо адміністративне право —это сукупність правових норм, регулюючих суспільні відносини у сфері державного управління, то під адміністративним законодавством розуміється система правових актів, в яких ці норми знаходять свій зовнішній прояв. Адміністративне законодавство охоплює не всі нормативно-правові акти, а тільки закони і інші акти Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України і урядові ухвали загальнийнормативного характеру, що відносяться до управлінської діяльності.
Особливості адміністративного права (своєрідність адміністративно-правового методу регулювання) обумовлені специфікою державного управління як юридично владній діяльності, яка здійснюється старанними і іншими державними органами.