Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аналітичний метод розв’язку рівняння руху поїзда



Визначення маси поїзда, розв’язок рівняння руху, витрати електроенергії чи пального на переміщення поїзда і перевірка використання потужності локомотива, все це відноситься до тягових розрахунків. В процесі розв’язку рівняння руху, для поїзда даної маси, визначають швидкість руху у будь-якій точці і час, необхідний на проходження будь якої ділянки шляху. Для цього спочатку знаходять питомі прискорюючі і уповільнюючі сили для всіх можливих швидкостей руху. Рівняння руху поїзда можна розв’язувати аналітичним або графічним методами.

Він полягає в тому, що взявши в будь-якому інтервалі швидкості незмінну прискорюючу силу, отримують рівноприскоренний рух для якого справедлива рівність:

V2 = V1 + aDt , де V1 - швидкість на початку часу t = 0, км/год;

V2 - швидкість в кінці відрізка часу Dt, км/год;

а- прискорення руху, км/год2;

Dt - інтервал часу протягом якого визнається зміна швидкості, год.

Звідси інтервал часу

Dt = (V2 -V1) / a = DV/a, (2)

де DV - збільшення швидкості за час Dt, км/год.

Якщо з рівняння руху поїзда підставити значення прискорення а, то отримаємо:

 

Dt = DV/(x fрср) або Dt = 60DV/(x fрср), (3)

так як 1година = 60 хвилинам.

Залежність між шляхом, який поїзд проїхав DS, км, та середньою швидкістю руху Vср, км/год, отримують із визначення середньої швидкості:

 

Vср = DS/Dt, звідки DS = VсрDt. (4)

 

Якщо Vсрзамінити половиною суми початкової V1 та V2кінцевої швидкостей в інтервалі часу Dt: Vср = (V1 + V2)/2 та підставити значення Dt, то шлях в км визначатиметься так:

DS=(V1+V2)DV/(2x fрср) (5)

так як DV = V2-V1 то підставивши в формулу (5) після деяких перетвореннь получимоDS = (V22 - V12) / (2x fрср), враховуючи те, що 1 км =1000 м отримаємо:

 

DS = 500 (V22 - V12) / (2x fрср). (6)

Формули для Dt та DS дозволяють визначити час та шлях, який проходить поїзд на кожному інтервалі швидкостей.

Враховуючи що x = 120 км*кН/(Н*год2) формули набудуть виду:

Dt = DV/(2fрср),

DS = 4,17(V22 - V12) / fрср. (7)

Приклад: визначити шлях, який проходить вантажний поїзд, на станції зі схилом і=0 при зміні швидкості від 0 до 60 км/год і необхідний для цього час. Iнтервал швидкості прийняти рівним DV = 10 км/год. Побудувати графічні залежності V=f(t); V=f(S); t=f(S) .

Рішення :

Під час зміниі швидкості від 0 до 10 КМ/Г . Середнє значення питомої прискорюючої сили буде дорівнювати:

1.fр = [(fд - wo)V=0+(fд - wo)V=10]/2 = [14+12]/2 = 13 Н/кН.

Dt1 = 10/(2*13)=0,385 год.

DS1 = 4,17(10*10-0)/13=32 метрів.

2………………………………………………………….

……………………...

………………………………………...

n. Шлях який поїзд пройде при розгоні:

DS = DS1 + .... + DSn .

n+1. Час розгону :

Dt = Dt1 + .... + Dtn .

Графічний метод отримав найбільше поширення на практиці.

Для побудуви кривої швидкості у відповідному масштабі будують криві прискорюючих та сповільнюючих сил. Потім спрямлений профіль колії наносять на міліметровий папір окремо для кожного напрямку руху поїзда, відкладаючи на осі абсцис шлях S в масштабі Y. По кривим fд - wo = f (V) будують криву V = f(S) в масштабі m, для чого задаються інтервалами швидкості DV.

Рисунок 1 - Приклад побудови кривої швидкості

Побудову кривої швидкості починають з моменту зрушення поїзда, наприклад ст.А (т.А’) розташованої на площадці. Задаються першим прирощенням швидкості DV1 = 10 км/год. На кривій fд – wo = f (V) відмічають точку В, яка відповідає середній величині прирощення швидкості (DV1) /2. До початку координат точка О, та точки В прикладують лінійку. До лінійки до початку побудування швидкості (т. А’) прикладують катетом прямокутний трикутник. З точки А’ по другому катету проводять пряму до перетину в точці В’ з горизонталлю, яка відповідає прирощенню швидкості DV1.

Отримують перший відрізок швидкості (відрізок А’V’ ) на якому швидкість поїзда збільшилась від 0 до 10 км/год.

Подальшу побудову виконують аналогічно, при цьому з точки В’ проводять лінію перпендикулярну променю, який з’єднує точку О з точкою С на кривій прискорюючих сил, яка відповідає швидкості V1 + (DV2)/2 до кінцевої величини швидкості V1 + V2 =20 км/год.

а) Побудову кривої швидкості під час руху поїзда на гору виконують таким же чином, але в цьому випадку лінійку прикладають не до початку координат О, а до точки яка відповідає величині підйому, цим самим зменшують прискорюючу силу fд - wо на величину опору від підйому.

б) Якщо локомотив рухається з гори, то до значення fд - wо додають величину сили від схилу iк, спрямовану за рухом поїзда. Тому початок координат переносять вправо на величину iк і потім до цієї точки прикладають лінійку.

в) При побудові кривої швидкості для випадку пересування поїзда в режимі холостого ходу, замість кривих прискорюючих сил використовують питомі опору руху wox = f (V).

г) Якщо рух поїзда відбувається в режимі автоматичного гальмування, то при побудові кривої швидкості використовують криву сповільнюючих сил bг + wох = f (V). При цьому точки вибраних інтервалів зміни швидкостей відкладають на кривій bг + wох = f (V) і за допомогою лінійки з’єднують їх з точкою на осі абсцис, які відповідають величинам і .

При побудові кривої швидкості необхідно врахувати перевірку дії гальмів під час руху, зменшуючи для цього швидість у вантажних поїздах на 20 км/год а у пасажирських на 10 км/год. Необхідно також звернути увагу на використання встановленних дозволених швидкостей з конструкції локомотива, стану колії з урахуванням довжини поїзда та умов безпеки руху.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.