Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЕСТЕРИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ



Естерами називаються функціональні похідні карбонових кислот, в яких гідроксильна група заміщена на залишок спирту або фенолу —ОН.

НОМЕНКЛАТУРА

Зазвичай естери називають, використуючи назви вихідних ки­слоти та спирту. За замісниковою номенклатурою ШРАС їх назви утворюють від назви вуглеводневого радикала спирту (або фено­лу) та систематичної назви карбонової кислоти, в якій суфікс -о* і слово кислота замінюються суфіксом -оат, наприклад:


 

кислот
Н3^ н3сг >ос,н
сйн
н-< ^ОСН3 метиловий естер мурашиної кислоти, метилформіат, метилметаноат
6"5
"ОС2Н5

Функціональні похідні карбонових *0

2АХ5

етиловий естер бензойної кислоти, етилбензоат

етиловий естер

ізомасляної кислоти,

етилізобутират,

етил-2-метилпропаноат

н2с—соосн3 н,с—соон
н,с—с

СООС2Н5

^осйн
6х *5

СООС2Н5

метиловий естер янтарної кислоти, метилсукцинат
феніловий естер, оцтової кислоти, феніл ацетат, феніл етаноат

діетиловий естер

щавлевої кислоти,

—ос,н
 

діетилоксалат

■2"5
Н2С^
с—ос,н

н2с—соосн3 н2с—соосн3

2хх5

о

диметиловий естер янтарної кислоти, диметилсукцинат
 

діетиловий естер

малонової кислоти,

діетилмалонат

19.3.2. СПОСОБИ ДОБУВАННЯ Взаємодія карбонових кислот зі спиртами(див. розд. 18.1.4. Б.)

конц. Н2804 „„л„, -.-. п

асоон + кон « к—сооя' + н2о

конц. Н2504 ТІП % с,н<он . н3с-<^ + н2о >осн«
--2Г15У етанол
-2П5
етилацетат

сн3соон

оцтова кислота

с6н5соон + сн3он Гц Н25°4' с6н5соосн3 + н2о

бензойна кислота метанол метилбензоат

с2н5соон # с6н5сн2он к°нцН25°4- с2н5соосн2с6н5 + н2о

бензилпропіонат

пропіонова кислота

бензиловий спирт

Феноли через низьку нуклеофільність, яка пов'язана зі спря­женням неподіленої пари електронів атома Оксигену з я-елек-

и


 
 

Карбонові кислоти. Глава

тронною системою ароматичного ядра, у реакцію естерифікацп з карбоновими кислотами не вступають.

Взаємодія спиртів і фенолів з галогенангідридами та ангідридами карбонових кислот.Галогенангідриди та ангідриди карбонових кис~ лот є більш активними електрофільними реагентами, ніж карбо, нові кислоти, легко реагують зі спиртами, фенолами або фено. ксидами лужних металів з утворенням естерів.

£>
<*?
+ неї

С2Н5ОН

 
чос2н5

Н3С—С

етилацетат
Н3С—С' ацетилхлорид
,0

V

С6Н50"На+
Н3С—С
+ ШСЇ

у

^ос6н5

О

феніл ацетат

^

с2н3он

>

* Н3С—СГ + СН3СООН

Н3С—С н,с—с:

ОС2Н5

>0

Х>

 

* Н,С—СҐ

С6Н50"Ка+

ос6н5

+ СН3СООКа

оцтовий ангідрид

Алкілування солей карбонових кислот галогеналканами.При оброб­ці солей карбонових кислот галогеналканами утворюються естери:

Н,С—СҐ + С,Н,С1

Д)

-N301

ОС.Н
2П5

0~Ш+

етилацетат

натрій ацетат

С6Н5СООСН3 метилбензоат
-N301

С6Н5СОСГ№+ + СН3Вг

натрій бензоат

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Естери карбонових кислот є безбарвними леткими рідинами, деякі — кристалічні речовини з приємним запахом. Вони, як пра­вило, малорозчинні у воді, добре розчиняються в більшості орга­нічних розчинників. Температура кипіння естерів нижча за тем­пературу кипіння карбонових кислот, які входять до їх складу, Ш°


лиКЦіональні похідні карбонових кислот

р'язано зі зменшенням міжмолекулярної взаємодії за рахунок відсутності міжмолекулярних водневих зв'язків.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Подібно до галогенангідридів і ангідридів карбонових кислот естери є електрофільними реагентами, але виявляють менш вира­жений електрофільний характер порівняно з ними:

,5-..............................................................

С*гу
ь± ^ електрофільний

*\ тч..»........................ '■■............ центр

се-*' .......... -...

На електрофільні властивості естерів впливає також природа вуглеводневого залишку при атомі Оксигену. Електрофільність ес­терів збільшується, якщо вуглеводневий радикал утворює з ато­мом Оксигену спряжену систему, як, наприклад, в арилових або вінілових естерах карбонових кислот:

к—с

^0^-сн=сн2

ариловий естер вініловий естер

Ці естери дістали назву активовані естери.

Як електрофільні реагенти естери вступають у реакції нуклео-фільного заміщення. Зокрема, вони реагують з водою (гідроліз), спиртами (алкоголіз).

Гідроліз естерів.Естери гідролізуються в кислому та лужному середовищі.

Кислотний гідроліз — це послідовність зворотних перетворень, протилежних реакції естерифікації:

^° н+ ^°

я—с^ + н2о 5=^ к—с^ + к—он

О—К' О—Н

У присутності водних розчинів лугів естери гідролізуються 3 Утворенням солі карбонової кислоти та спирту або фенолу:

К-<° +КаОН-£&■ К-<° +К'-ОН

О—К'0^а+


Карбонові кислоти. Глава

На відміну від кислотного гідролізу, лужний гідроліз естерщ являє собою необоротний процес.

При лужному гідролізі луг виступає не як каталізатор, а в роді реагенту. Лужний гідроліз естерів часто називають омиленням.Щ назва пов'язана з тим, що при лужному гідролізі жирів, які явля­ють собою естери гліцерину та високомолекулярних карбонових кислот, утворюються мила.

Взаємодія з амоніаком.При дії на естери амоніаку утворюють­ся аміди карбонових кислот:

 

ч$$ ^

Н3С—СГ + :гШ3--------- Н3С—С" + С2Н5ОН

О—С2Н5 ТЧН2

етилацетат ацетамід

Оскільки багато з естерів легкодоступні та порівняно легко добуваються, то цією реакцією синтезують аміди карбонових кислот.

Взаємодія зі спиртами (реакція переестерифікацїі).При взає­модії зі спиртами в молекулі естеру відбувається заміщення одно­го спиртового залишку на інший. Ця реакція дістала назву реакції переестерифікації. Переестерифікація каталізується мінеральни­ми кислотами або лугами. Реакція є оборотною. Для зміщення рівноваги вправо відганяють більш леткий спирт. Тому практичне значення переестерифікація має в тому випадку, коли до складу вихідного естеру входить залишок низькокиплячого спирту, на­приклад, метилового. Тоді метиловий спирт, що утворюється вна­слідок переестерифікації, може бути відігнаний з реакційного се­редовища. При цьому рівновага змилується в бік кінцевих продуктів:

н3с-с^ + с2н5он ГабоОН» н3с-с^ + сн3он
осн3 ос2н5

 

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ

Етилформіат НСООС2Н5.Безбарвна рідина (т. кип. 54,3 °С), розчиняється в етанолі, етері, малорозчинна у воді. Застосовуєть­ся у виробництві вітаміну 6), а також як ароматизатор для мила та компонент фруктових есенцій.

Етилацетат СН3СООС2Н5.Безбарвна рідина з приємним за­пахом (т. кип. 77,1 °С). Малорозчинний у воді, розчиняється


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.