НЕНАСИЧЕНІ МОНОКАРБОНОВІ КИСЛОТИ

До ненасичених карбонових кислот належать карбонові кис­лоти, які містять у вуглеводневому радикалі кратний зв'язок. За­лежно від взаємного розміщення кратного зв'язку і карбоксильної групи розрізняють сс-Р, р-у та інші ненасичені кислоти.

НОМЕНКЛАТУРА ТА ІЗОМЕРІЯ

У номенклатурі ненасичених кислот широко застосовують три­віальні назви. За замісниковою номенклатурою ШРАС назви не­насичених кислот утворюють аналогічно насиченим, додаючи су-

!'»''___________ ....

(Ьікс -єн (-єн) для позначення подвійного зв'язку, суфікс -ии (-і«) — пдя позначення потрійного, указуючи положення кратного зв'яз-^ _Б карбоновому ланцюзі. Назви деяких ненасичених монокарбо-_ноВих кислот наведено у табл. 18.4.

Таблиця 18.4

Назви деяких ненасичених монокарбонових кислот

Формула

н₂£=сн-соон _Н2с=с-соон

СНз

_Н2с=сн-сн₂-соон

Н^ ₌ /СООН

^Н-с=<^Н

НзСГ" ^СООН НС=С—СООН Н₃С—С^С—СООН

н₃с нс=сн соон

\сн₂і₇ (сн₂{₇ н₃с нс=сннс=сн соон

\снХ <4 }сн₂{₇

Для ^^^2°^°^^^^^^ мерія, що пов'язана з різним розмиценням замісників вщнос площини подвійного зв'язку.

н₇с^н-сн₂-соон н₃с-сн=сн-соон

п₂^ ч_-п^іа₂ о-бугенова кислота

3-бутенова кислота

Чис-2-бутенова кислота транс-2-бутенова кислота

18.2.2. СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

».

Для добування ненасичених монокарбонових кислот існує ба4 гато методів синтезу насичених карбонових кислот. Як вихідні реї човини застосовують ненасичені сполуки, наприклад, окиснення ненасичених первинних спиртів і альдегідів за м'яких умов, гідр&І ліз нітрилів та ін. Крім того, вдаються до специфічних методів.

Гідрокарбоксилування алкінів (реакція Реппе). У присутності карбонілів металів алкіни взаємодіють з карбон (II) оксидом у водному середовищі з утворенням а, Р-ненасичених монокарбоч нових кислот:

N1,(00)4

но^сн + со + н₂о ~—*■ н₂с=сн—соон

акрилова кислота

Елімінування Р-галоген- і р-гідроксикарбонових кислот. р-Гало-генкарбонові кислоти при нагріванні з водою відщеплюють гало-геноводень і перетворюються на а, Р-ненасичені кислоти:

сн₂—сн₂—соон ^?°^с » н₂с=сн—соон + неї

Лі р-хлоропропіонова кислота

р-Гідроксикарбонові кислоти при нагріванні відщеплюють мо­лекулу води і перетворюються на а, Р-ненасичені кислоти:

СН₂—СН₂—СООН '°^С » Н₂С=СН—СООН + Н₂0

Дтт (5-гідроксипропіонова кислота

_МоНокар^оновм<ислоти^

Зі збільшенням молекулярної маси кислоти розчинність у воді ^_еНшується. Вищі ненасичені кислоти нерозчинні у воді, але доб­ре розчиняються в органічних розчинниках.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

реакційна здатність ненасичених монокарбонових кислот зу­мовлена наявністю в їх структурі карбоксильної групи і кратного

зв'язку.

За рахунок карбоксильної групи ненасичені кислоти вступа­ють у реакції, характерні для насичених кислот, зокрема вони утво­рюють солі, галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди (див. розд. 18.1.4). По кратному зв'язку у вуглеводневому радикалі не­насичені кислоти виявляють властивості алкенів (алкінів). Так, для них характерні реакції приєднання, окиснення та полімериза­ції (див. розд. 10.6). Проте приєднання галогеноводнів до а,Р-не-насичених кислот, в яких кратний зв'язок знаходиться в спря­женні з карбоксильною групою, відбуваетея всупереч правилу Марковникова. Це пояснюється електроноакцепторним впливом карбоксильної групи за рахунок -М- та -7-ефекгів:

£

н₂с=-сн^< * й-♦ ? \>н і

Ненасичені кислоти, особливо з .^по^^ій™^'™_в^_нТми більш виражені кислотні властивості поршняно *™™2ш1

рахунок делокалізаци заряду ™ «читаними порівняння наведено значення рК у воді (при.я»УЛ« сичених карбонових кислот та ?К_а прошонової кислоти.

18.2.3. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

За звичайних умов ненасичені монокарбонові кислоти є без­барвними рідинами або кристалічними речовинами. Нижчі пред­ставники добре розчинні у воді, мають різкий подразливий запах-

Н,С—СН₂—СООН;

рК_а = 4,87

Н,С- О^С—СООН; рК_а = 2,60

_НС=СН—СООН;

рК_а = 4,26

нс^с—соон

рК_а = 1,84

Карбонові кислоти. Глава

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ

Акрилова кислота СН₂=СН—СООН.Безбарвна рідина з рі| ким запахом (т. пл. 13 °С, т. кип. 141 °С), добре розчиняєтьсЯ у воді. Акрилова кислота легко полімеризується з утворенням паїліакрилової кислоти. Важливе практичне значення мають поліме-1ри на основі естерів акрилової кислоти — так звані поліакрилатиі

О

...4сн₂—сн—I-

(Ж

поліакрилат ІІ

У медицині поліакрилати знаходять застосування у виготов­ленні зубних протезів.

Метакрилова кислота.Безбарвна рідина (т. кип. 160,5 °С), лег­
ко полімеризується. Важливе значення має метиловий естер мета-1
крилової кислоти, полімеризацією якого добу­
вають поліметилметакрилат — органічне скло
з (плексиглас):

соосн,

соосн,

з *-"з

метилметакрилат поліметилметакрилат

Олеїнова кислота (цис-9-октадеценова кислота) СН₃—(СН₂)₇—СН=СН—(СН₂)₇—СООН.Безбарвна масляни­ста рідина без смаку та запаху. У вигляді естерів гліцерину входить до складу рослинних олій. Особливо багато її міститься в масли­новій, мигдальній та соняшниковій оліях. Олеїнова кислота є цис-ізомером. При дії нітроген (IV) оксиду 1Ч0₂ олеїнова кислота ізо­меризується в ела'щинову кислоту, яка є /и/ганс-ізомером:

>Ю₂(Си + конц. НІМО3)

\

_Монокарбонові кислоти

Поиск по сайту: