Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ВЗАЄМНИЙ ВПЛИВ АТОМІВ В ОРГАНІЧНИХ СПОЛУКАХ



Ідея про взаємний вплив атомів на реакційну здатність органіч­них сполук була вперше висловлена О. М. Бутлеровим у теорії хі­мічної будови. Подальшого розвитку вона набула в теорії електрон­них зміщень (електронні ефекти). За сучасними уявленнями реакційна здатність органічних сполук визначається характером розподілу електронної густини в молекулі та рухливістю (поляри-зованістю) електронів ковалентних зв'язків.

В органічних сполуках розрізняють два види електронних змі­щень: зміщення електронної густини вздовж ланцюга о-зв'язків — індуктивний ефект і зміщення по системі я-зв'язків — мезомерний ефект.

ІНДУКТИВНИЙ ЕФЕКТ

Як зазначалося вище, при утворенні ковалентного зв'язку між двома атомами з однаковою електронегативністю електронна пара рівною мірою належить зв'язаним атомам (неполярний зв'язок). Якщо ж атоми мають різну електронегативність, електронна гус­тина ковалентного зв'язку зміщується до більш електронегативно­го атома (полярний зв'язок). В органічних молекулах полярний ковалентний зв'язок впливає на сусідні зв'язки, що приводить до зміни їх електронного стану і викликає поляризацію зв'язку:

н3с—сн2—сн2—сн3 н3е-~сн2—сн2—сн2— сі

н-бутан, ц = 0 1-хлоробутан, ц Ф 0

Так, у молекулі «-бутану всі карбон-карбонові зв'язки непо­лярні, електронна густина розподілена симетрично, і молекула не


має дипольного моменту. Введення в молекулу н-бутану атома Хло­ру (1-хлоробутан) приводить до поляризації не лише зв'язку С—СІ, але й сусідніх карбон-карбонових зв'язків. Атом Хлору, маючи більшу електронегативність, ніж Карбон, стягує електрони ст-зв'яз-ку С—СІ у свій бік. Унаслідок такого зміщення на атомі Хлору виникає частковий негативний заряд (8"), а на атомі Карбону — рівний за значенням позитивний заряд (8+). Зменшення електрон­ної густини на С1 частково компенсується стягуванням в його бік електронів із сусіднього атома Карбону, що приводить до поляри­зації зв'язку С—С1 і виникнення часткового позитивного заряду на атомі С2. Атом С2, у свою чергу, викликає поляризацію зв'язку С3—С2 і т. д. У міру віддалення зв'язку значення часткового заря­ду на атомах Карбону зменшується: 8+ > 8,+ > 8"+ > 8"'+. Таким, чи­ном поляризація зв'язку С—СІ спричиняє електронну асиметрію молекули і появу дипольного моменту.

Передача електронного впливу замісника вздовж ланцю­га о-зв'язків називається індуктивним (індукційним) ефек­том.

Індуктивний ефект позначається літерою «і», напрямок змі­щення електронної густини о-зв'язків — прямою стрілкою (—-).

Дія індуктивного ефекту найбільше поширюється на два най­ближчі о-зв'язки. Внаслідок слабкої поляризованості о-зв'язків ін­дуктивний ефект через 3—4 зв'язки згасає.

Залежно від напрямку електронного впливу замісника розрізняють індуктивний ефект позитивний (+/) і не­гативний {—І). За стандарт для оцінки напрямку індуктив­ного ефекту замісника прийнято індуктивний ефект атома Гідрогену, який, з огляду на невеликий дипольний момент зв'язку С—Н, вважають рівним нулю. Замісники, що притягують до себе електрони ст-зв'язку більшою мірою, ніж атом Гідрогену, виявляють негатив­ний індуктивний ефект (—/), а замісники, що відштовху­ють від себе електрони зв'язку сильніше атома Гідрогену, виявляють позитивний індуктивний ефект (+/).

Під притягуванням і відштовхуванням мається на увазі різни­ця в положенні електронів зв'язку, яка зумовлена різною електро­негативністю атома Гідрогену і замісників.

к—снН-н
—{В +/-ефект
К —СНп
А

к — сн, —

стандарт /=0

-/-ефект


Глава
В |: -Аік О (-СК3; -СНК2; чОН —СН2К; —СН3)
ОН;
—С

А] : —К02; — С^ІЧ; -Наї; -С6Н5; —СН=СК2; >Ш2;

Негативний індуктивний ефект замісника, як правило, тим біль­ший, чим вища електронегативність атома, зв'язаного з карбоно­вим ланцюгом. За інших рівних умов $/>-гібридизовані атоми ма­ють більшу електроноакцепторну здатність, ніж .^-гібридизовані атоми, а ті, у свою чергу, — більшу, ніж лр3-гібридизовані атоми. Цим пояснюється негативний індуктивний ефект залишків нена-сичених і ароматичних вуглеводнів:

н,сЧ
ар ар С^СН
Н,С-

"р *р СН=СН-

-/-ефект толуен
-/-ефект пропін

-/-ефект пропен

Серед алкільних груп більші електронодонорні властивості мають третинні радикали, потім — вторинні і, нарешті, первинні:

СН3

Н3С—С— > Н3С—СН— > Н3С—Н2С~ СН—

 

СН, СН,

 

У ряду первинних алкільних радикалів позитивний індуктив­ний ефект зростає зі збільшенням карбонового ланцюга:

—С4Н9 > —С3Н7 > —С2Н5 > —СН3

На підставі викладеного можна зробити такі висновки:

1. Індуктивний ефект виявляється завжди за наявності в моле­кулі атомів з різною електронегативністю.

2. Індуктивний ефект поширюється лише через о-зв'язки і зав­жди в одному напрямку.

3. Індуктивний ефект згасає вздовж ланцюга через З— 4 а-зв'язки.


 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.