Правове забезпечення доступу до інформації.

Терміносистема в бібліотечному обслуговуванні.

Фахівцями к. XIX ст. Були закладені основи уявлень про бібліотечну науку та її термінологію. Ярковський, Комаров, Левицький заклали перші терміни, які визначали поняття бібліографії. В 20-ті рр. ХХ ст.. з’являється багато нових термінів, над якими працювали Балика, Сірополко, Надія Фрідьєва.

ДСТУ 7448:2013 «Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять», який набрав чинності з 1 липня 2014 р., визначає інформаційну послугу як надання інформації певного виду користувачеві бібліотеки відповідно до його інформаційного запиту.

Найбільш розробленою для сфери інформаційного обслуговування бібліотекознавці вважають терміносистему, запропоновану російською дослідницею В. Брежнєвою. Зокрема, аналіз визначень, представлених у фаховій літературі, у т. ч. нормативно-правового характеру, і використання досвіду, накопиченого в маркетингу послуг, дав змогу авторці дійти висновку, що доцільно використовувати термін «інформаційна продукція», визначаючи її як кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, спрямований на задоволення інформаційних потреб користувачів і представлений як у матеріальній, так і не в матеріальній формі. У тому випадку, коли результати інформаційно-бібліотечної діяльності набувають матеріальної, речовинної форми, вживається термін «інформаційний продукт». Як інформаційні продукти можуть виступати дайджести, аналітичні огляди, бібліографічні покажчики, реферативні журнали тощо. До складу інформаційної продукції, окрім інформаційних продуктів, входять також інформаційні послуги, що не мають речовинної форми (матеріального носія), наприклад усні довідки, консультації бібліографа, видача книг, пошук в Інтернеті та ін.

В бібліотечному обслуговуванні поширеними є наступні терміни: читальний зад, абонемент, зона обслуговування, читач, користувач, абонент бібліотеки, інформаційна\бібліотечна послуга, інформаційний\бібліотечний запит, інформаційна потреба, читацький інтерес тощо.

Структура, організація роботи обслуговуючих підрозділів районних, міських публічних бібліотек.

(див. конспект за 06.05.15)

Районні\Міські публічні бібліотеки (відділи обслуговування):

- Сектор МБА;

- Відділ абонементу;

- Відділ чит. залу (загальний, зал рідкісної книги, лекційний зал);

- Соціокультурний центр;

- Відділ документів з питань мистецтва;

- Відділ документів іноземними мовами;

- Інтернет-центр.

Наприклад, розглянемо структуру уфімській Центральної міської бібліотеки:
· Виставковий зал
· Інформаційно-бібліографічний відділ
· Міжбібліотечний абонемент та електронна доставка документів
· Віртуальний читальний зал.
· Відділ автоматизації
· Відділ комплектування
· Відділ маркетингу
· Відділ наукової обробки документів і організації каталогів
· Відділ обслуговування
· Відділ башкирської і краєзнавчої літератури
· Науково-методичний відділ
· Відділ літератури іноземними мовами
· Відділ міжнародного книгообміну
· Відділ періодичних видань
· Відділ рукописів і рідкісних книг
· Патентний відділ
· Сектор комплектування бібліотек республіки
· Відділ мистецтв
· Видавництво "Міллі кітап"
· Інформаційно - бібліографічний відділ
Інформаційно-бібліографічний відділ - це оперативна, повна і компетентна інформація з будь-якого запиту.
У штат відділу входять 12 бібліографів-галузевиків і 1 юрисконсульт. У відділі виділено сектор інформації і роботи з офіційними документами, в який входить:
· Служба інформації з культури й мистецтва.
· Центр правової інформації.
· Основні напрямки діяльності та ін.

Правове забезпечення доступу до інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р.:

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом.

Основною характеристикою публічної інформації є відкритість, крім випадків, встановлених законодавством.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.

Суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

(не уверена, что ответ правильный)

Поиск по сайту: