Охорона праці та техніка безпеки на робочому місці.

Умови праці.

Умови праціна робочому місці, дільниці, цеху являють собою сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці. Умови праці поділяються на: 1.санітарно-гігієнічні (ті, що характеризують зовнішнє середовище робочої зони); 2.психофізіологічні (ті, які обумовлені змістом праці); 3.естетичні (ті, що впливають на емоції працівника); 4.соціально-психологічні (ті, що характеризують взаємостосунки між членами трудового колективу). Санітарно-гігієнічні умови працімістять мікроклімат, чистоту виробничого і повітряного середовища, якість освітлення, рівень шуму та вібрації, різні види випромінювання. Мікроклімат виробничого середовища характеризується температурою, відносною вологістю і рухомістю повітря, а також впливом теплового випромінювання на людину. Стан повітря зумовлений тим, що деякі технологічні процеси пов'язані з виділенням у повітря пилу й парів, які являють собою зважені в ньому частки твердих або рідких речовин, а також газів. Санітарними нормами встановлені гранично допустимі концентрації в мг/л або г/м³ для кожного виду аерозолів та газів. Пил подразнює шкіру та слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та легенів, очей, викликає їх захворювання. Пари й гази хімічних речовин в концентраціях вище встановлених норм також негативно впливають на органи дихання, зору, шкіру, нервову систему. Заходи з боротьби із пилом поділяють на два види: 1. ті, що передбачаються на стадії проектування; 2. ті, що проводяться в процесі виробництва (механізація ручних робіт по пересипанню і пакуванню продуктів, що створюють пил; використання респіраторів тощо). Рівень освітлення робочих місць встановлюється в залежності від характеру і точності роботи, розмірів об'єкта, складності його розрізнення та контрасту між об'єктом та фоном. Освітлення виробничих приміщень повинно бути рівномірним, забезпечувати нормальну освітлюваність робочої техніки, необхідний контраст між деталлю і фоном. Для людини найбільш сприятливим є природне (натуральне) освітлення, однак воно не є стабільним в залежності від часу доби, пори року, орієнтації вікон, стану погоди. Джерелами шуму, який є несприятливим для організму людини фактором, можуть бути працюючі верстати, машини, транспорт. Напрямками боротьби з шумомє: зниження шуму у джерелі його утворення; створення протишумового обладнання приміщення; використання індивідуальних засобів захисту від шумів. Вібрація, що виникає при роботі устаткування, може призводити до порушення здоров'я людини (опорного апарату, судин, нервів, тиску, появи вібраційної хвороби) та до погіршення якості продукції. Тому при проектуванні нового устаткування слід прагнути до мінімальної вібрації. Санітарними нормами встановлені допустимий рівень вібрації (в Гц) та амплітуди коливань (в мм) її джерел. Велику небезпеку для працівників також становлять виробниче випромінювання і магнітні поля, якщо вони перевищують санітарно-гігієнічні норми. Психофізіологічні умови праці характеризуються: 1)оптимальним темпом роботи, якийповинен відповідати 1/5 максимально можливого темпу, встановленого стосовно окремих органів руху людини. 2) Робочим ритмом, що являє собою чітке за часом чергування окремих елементів роботи і пауз між ними. 3) Раціональною робочою позою, щоз точки зору фізіології забезпечується у тому випадку, коли людина може працювати сидячи і стоячи. 4) Монотонністю праці, щовиникає при виконанні простих за змістом і коротких за тривалістю операцій, які багатократно повторюються протягом тривалого часу. Естетичні умови праці передбачають створення певного кольорового клімату, засобів інформації, використання декоративних рослин і застосування функціональної музики. Соціально-психологічні умови відображаються особливостями персоналу підприємства: його складом, структурою, рівнем підготовки і кваліфікації, сукупністю інтересів.

Існують три напрямки удосконалення умов праці: 1. Мінімізація впливу негативних факторів: шуму, вібрації, запилення, загазованості, випромінювання, небезпеки отримання механічних травм. 2. Максимізація таких факторів, як ергономічна, естетична та організаційна комфортність на робочому місці, морально-психологічний клімат в колективі, безпека праці, господарсько-побутова облаштованість та інше. 3. Оптимізація таких факторів, як освітлення, мікроклімат, демографічна і соціальна структура персоналу та інше.

Охорона праці та техніка безпеки на робочому місці.

Під охороною праці розуміють здійснення комплексу технічних (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, видозміна технології з метою ліквідації шкідливих робіт) та санітарно-гігієнічних (раціональне освітлення, створення сприятливих мікрокліматичних умов та ін.) заходів.

Техніка безпеки на робочому місці:

1. Повинна існувати інформація про небезпеку у вигляді плакатів, знаків, покажчиків, світових табло на машинах, механізмах, в будівлях, на робочих місцях.

2. Небезпечні для здоров'я і життя людей місця необхідно огороджувати.

3. Проведення спеціальних інструктажів з техніки безпеки, організація занять з цих питань, особливо з молодими працівниками.

Поиск по сайту: