Психолого-педагогічний аналіз відвіданого заняття

Критерії оцінки лекції:

- відповідність теми лекції навчальній програмі дисципліни ;

- професійний рівень лектора, ступінь вільного володіння лектором матеріалу, що викладається;

- науковий рівень лекції (зв’язок змісту навчального матеріалу з сучасними дослідженнями;

- методологічний рівень лекції, логічність викладу змісту навчального матеріалу;

- активізація пізнавальної діяльності студентів;

- ясність викладання матеріалу, чистота мови і дикція викладача;

- уміння викладача використовувати і представляти наочні матеріали;

- використання технічних засобів навчання;

- контакт лектора з аудиторією, оволодіння увагою студентів, активність студентів в ході лекції;

- контроль лектором відвідування і дисципліни студентів.

Рекомендована схема аналізу лекції

Група ________ Курс________

К-сть студ.____ Дата __________

Викладач ____________________________________

Дисципліна___________________________________

Мета відвідування _____________________________

_____________________________________________

1. Тема лекції.

2.Відповідність теми і змісту лекції програмним вимогам.

3.Яке місце даної лекції в розділі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття?

4.Мета лекції (відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість).

5.Стислий аналіз організаційного моменту.

6.Особливості планування та побудови лекції:

- план (вірність формулювання головних питань);

- наявність переліку літературних джерел;

- послідовність і логічність змістовних частин.

7.Оцінка якості навчальної інформації:

- науковий рівень (високий, достатній, середній, задовільний, низький);

- доступність викладання ( повна, обмежена, важка);

- мова викладача (багата - бідна, грамотна - неграмотна, чиста - засмічена, лаконічна, багатослівна, логічна - недостатньо логічна, емоційна - не емоційна тощо);

- впровадження нових технологій навчання;

- якість і доцільність засобів наочності;

- зв”язок з життям і виробництвом, з іншими дисциплінами.

8.Ступінь ефективності керування пізнавальними процесами:

- врахування принципу „значущості” інформації;

- утворення ситуацій, що стимулюють інтерес;

- факти включення мимовільної та довільної уваги, їх доцільність і частота;

- посилення зворотного зв”язку за рахунок постановки контрольних питань;

- створення проблемних ситуацій, їх доцільність;

- факти використання діалогічних форм навчання, частота перетворення монологу в діалог, його доречність на лекції;

- доцільність стилю викладання, що вибрав викладач;

- дотримання викладачем педагогічного такту;

- прагнення захопити студентів прикладом власної особистості як громадянина та вченого.

9.Особливості діяльності та поведінки студентів на різних етапах лекції:

- прояв розумової активності;

- ступінь зацікавленості;

- ступінь адекватності засвоєння;

- факти задоволення, уважності, здивування, непорозуміння тощо.

10.Чи раціонально було розподілено час на всі питання лекції?

11. Наявність робочих програм, конспекту лекції.

12.Висновки. Як оцінюєте результати лекції? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання лекції? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому?

13.Пропозиції.

Рекомендована схема аналізу семінарського заняття

Група ________ Курс________

К-сть студ.____ Дата ________

Викладач ____________________________________

Дисципліна___________________________________

Мета відвідування _____________________________

_____________________________________________

1.Тип заняття:

2.Мета заняття: - освітня

- розвиваюча

- виховна

(відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість).

3.Стислий аналіз організаційного моменту (час).

4.Відповідність питань, винесених на семінар змісту навчальної програми.

5.Перехід до обговорення теми семінару:

- чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів;

- чи була здійснена мотивація пізнавальної діяльності студентів;

- чи була названа тема семінару і його план.

6.Обговорення питань, винесених на семінар (час).

7. Обладнання та унаочнення на занятті.

8.Активізація пізнавальної діяльності студентів.

9.Науково-методичний рівень семінарського заняття.

10. Вміння викладача організовувати і спрямовувати дискусію

11. Змістовність вступного і заключного слова викладача, характеристика доповідей студентів;

12.Глибина розгляду вузлових питань;

13. Чи здійснювались міжпредметні зв”язки;

14.Активність студентів;

15.Форми організації пізнавальної діяльності студентів на занятті.

16.Підведення підсумків заняття (час).

17.Домашнє завдання (повідомлення теми наступного семінару, питань до неї та рекомендованої літератури)

18. Чи досягнута мета заняття.

19.Наявність і стан навчальної документації на занятті; -

20.Виділення науково-обґрунтованого об’єму літератури рекомендованої студентам для самостійної роботи при підготовці семінару;

21.Висновки, пропозиції.

Рекомендована схема аналізу практичного заняття

Група ________ Курс________

К-сть студ.______ Дата ________

Викладач _____________________________________

Дисципліна___________________________________

Мета відвідування _____________________________

_____________________________________________

1.Тип заняття.

2.Тема заняття, її відповідність програмі. Місце даного заняття в темі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття?

3.Мета заняття, її відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість.

4.Наявність методичних вказівок або розробок до заняття.

5.Стислий аналіз організаційного моменту.

6.Перевірка домашнього завдання чи раніше вивченого матеріалу (в якій формі

було організоване опитування). Активність студентів.

7. Обладнання та наочність на занятті.

8.Перехід до вивчення нової теми:

- чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів;

- початкова мотивація пізнавальної діяльності студентів;

- повідомлення теми і завдань заняття.

9.Вивчення і засвоєння нового матеріалу. Методи та прийоми викладання.

10.Зв”язок змісту навчального матеріалу з сучасними досягненнями науки і техніки.

11.Активізація пізнавальної діяльності студентів.

12.Закріплення нового матеріалу. Методи та прийоми.

13.Самостійна практична робота студентів. Проведення

інструктажів. Чи забезпечувалась відповідна самостійність студентів і

самоконтроль за якістю виконання вправ, контроль з боку викладача.

14. Виконання правил техніки безпеки та контроль з боку викладача за їх дотриманням.

15. Підведення підсумків заняття.

16.Домашнє завдання (оптимальність об’єму, його складність,

диференційованість)

17. Чи досягнута мета заняття.

18. Чи раціонально було розподілено час на всі етапи заняття?

19.Використання на занятті нових педагогічних технологій.

20.Готовність викладача до практичного заняття (наявність робочої програми, плану заняття, методичних рекомендацій до практичного заняття тощо).

21.Уміння викладача пояснити матеріал, правильність, чистота, логічність, емоційність мови.

22.Стиль спілкування викладача із студентами.

23.Культура записів на дошці.

24.Висновки. Як оцінюєте результати заняття? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання практичної роботи? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому?

25.Пропозиції.

Рекомендована схема аналізу лабораторного заняття

Група ________ Курс________

К-сть студ._________ Дата ________

Викладач ____________________________________

Дисципліна___________________________________

Мета відвідування_____________________________

_____________________________________________

1.Тип заняття.

2.Тема заняття , її відповідність програмі. Місце даного заняття в темі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття?

3.Мета заняття, її відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість.

4. Обладнання та наочність на занятті. Чи в достатній кількості обладнання і пристроїв для проведення лабораторної роботи?

5.Стислий аналіз організаційного моменту.

6.Проведення викладачем вступного інструктажу. Звернення уваги студентів на дотримання правил техніки безпеки.

7.Перехід до вивчення нової теми:

- чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів;

- початкова мотивація пізнавальної діяльності студентів;

- повідомлення теми і завдань заняття.

8.Вивчення і засвоєння нового матеріалу. Методи та прийоми викладання.

9.Зв”язок змісту навчального матеріалу з сучасними досягненнями науки і техніки.

10.Активізація пізнавальної діяльності студентів.

11.Поточний інструктаж студентів під час самостійної роботи. Чи забезпечувалась відповідна самостійність студентів і самоконтроль за якістю виконання завдань, контроль з боку викладача.

12.Заключний інструктаж.

13.Домашнє завдання (оптимальність об’єму, його складність, диференційованість)

14. Чи досягнута мета заняття.

15. Чи раціонально було розподілено час на всі етапи лабораторного заняття?

16.Наявність робочої програми, плану заняття, інструкцій чи методичних рекомендацій до практичного заняття тощо.

17.Висновки. Як оцінюєте результати заняття? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання лабораторної роботи? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому?

18.Пропозиції.

Розділ 3.

Поиск по сайту: