Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Які переваги отримує Україна після вступу до НАТО?



Відповідаючи на це запитання, слід виходити з того, що НАТО залишається й на значну перспективу залишатиметься головним інструментом європейської безпеки та військовим гарантом у євроатлантичному просторі.

Аргументуючи переваги євроатлантичної інтеграції, можна визначити такі позиції:

1. Це найліпша гарантія безпеки й стабільності. Членство в НАТО
дає кращі гарантії, ніж політика нейтралітету. Україна матиме додаткові
гарантії забезпечення державного суверенітету, непорушності кордонів і
територіальної цілісності. Стануть неможливими такі непорозуміння, які
виникли навколо острова Тузла. чи провокаційні заклики стосовно перегляду
статусу Севастополя тощо.

Ці гарантії будуть підкріплені політичною, економічною та військовою силою держав-членів Альянсу, серед яких вісім з десяти самих розвинених країн світу. НАТО — перевірена практикою організація, що гарантує безпеку та стабільність своїх членів. Слід зауважити, що це робиться з постійним зменшенням витрат. За останні 10 років європейські країни скоротили свої військові бюджети на 16%, зробивши їх у середньому менше 2% від ВВП. Асигнування основних закупівель техніки й озброєння з 1996 р. зменшилося на 18%.

2. Це утвердження системи демократичних цінностей, модернізація суспільного життя в усіх сферах. Сам процес підготовки вступу до НАТО є стимулюючим фактором для здійснення внутрішніх реформ усіх сфер життя, приведення українського законодавства відповідно до правових норм і демократичних принципів країн-членів Альянсу.

3. Це приналежність до співдружності демократично розвинутих країн; піднесення авторитету країни на міжнародному рівні, підвищення її впливу в питаннях міжнародної безпеки. Україна буде безпосереднім учасником вироблення й прийняття рішень щодо проблем європейської і євроатлантичної безпеки, які не лише стосуються інтересів національної


безпеки України та Альянсу, але й пов'язані з формуванням сучасного середовища безпеки як у Європі, так і за її межами.

4. Це позитивний вплив на економічний розвиток країни та
інвестиційний клімат. Досвід країн, які недавно стали членами Альянсу,
свідчить про значне зростання закордонних інвестицій. Так, після вступу
Болгарії до НАТО іноземні інвестиції в економіку країни зросли вдвічі. В
економіку Польщі в 1997 році було інвестовано 2,7 млрд. доларів, у 1998 році
- 5 млрд., а в 1999 році (рік вступу до НАТО) - 8 млрд. доларів США. В
економіку Чехії та Угорщини прямі іноземні інвестиції зростали з року в рік:
у 1997 р. - 4 і 6,2 млрд. відповідно; у 1998 р. - 9,8 і 10,9 млрд.; у 1999 р. -
12,8 і 14,5 млрд. доларів США.

Інвестиції в економіку України в декілька разів менші. Окрім вищезазначеного, слід назвати такі переваги, як:

- ефект прискорення набуття членства в ЄС;

- це інвестиція в майбутнє - краща доля наступних поколінь;

- кращі стосунки із сусідами, завдяки підтримці їхніх інтеграційних прагнень і розширення території стабільності.

5. Це вищий рівень розвитку Збройних Сил України на основі їх
реформування, залучення до сучасних стандартів оборони й безпеки,
підняття статусу й престижу військовослужбовців. Це й конкретні програми
перепідготовки для колишніх військовослужбовців з метою їхньої інтеграції
до цивільного життя. З 1999 року в обласних центрах України за підтримки
НАТО було організовано 37 мовних курсів з англійської, французької,
німецької, італійської мов, а також 14 бізнес-курсів.

7. Які основні етапи розвитку взаємовідносин між Україною і НАТО?

Щоб зрозуміти стан і рівень відносин України з НАТО, слід розглянути етапи розвитку двосторонніх стосунків.

/. Етап становлення відносин між Україною і НА ТО (1991-1996рр.)

- початок відносин - пропозиція Альянсу країнам Центральної і
Східної Європи щодо розвитку діалогу, консультацій і співробітництва (1991
рік); перші контакти України з НАТО (лютий 1992 р. - перший візит Генсека
НАТО до Києва, червень 1992 р. - візит Президента України Л. Кравчука до
Брюсселя);

- приєднання України до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС) (березень 1992 p.); підписання Україною Рамкового документа «Партнерство заради миру» (ПЗМ) і направлення керівництву НАТО Презентаційного документа про цілі України в ПЗМ;

- прийняття Індивідуальної програми партнерства (ІПМ) між Україною і НАТО (схвалено офіційно 14 вересня 1995 p.);

- приєднання України до Процесу планування й оцінки сил (ППОС) -1995 р.;


- спільна заява України і НАТО про «розширення і поглиблення»
відносин (кінець 1996 року).

//. Етап формування особливого партнерства міме Україною і НАТО: (1996-2002pp.)

- підписання «Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО» (Мадрид, 9 липня 1997 p.);

- перша державна програма співробітництва України з НАТО на 1998-2000 роки; робота комісії Україна-НАТО (2 рази на рік);

 

- функціонування Спільної робочої групи (СРГ), започаткованої з метою виконання положень хартії (механізм консультацій 19+1 - засідання три-чотири рази на рік);

- початок діяльності місії України при НАТО (1997 p.) і відкриття Центру інформації і документації НАТО та Офісу зв'язку НАТО в Україні;

- визначення з боку НАТО особливого місця України в
євроатлантичному просторі в Стратегічній концепції НАТО в 1999 році;

- прийняття Державної програми співробітництва України з НАТО на 2001-2004 pp. (28 січня 2001 р.) з метою виконання положень Хартії про особливе партнерство;

- підписання меморандуму «Про взаємопорозуміння між Україною і НАТО з матеріально-технічного забезпечення і співробітництва» (юридична підстава для встановлення відносин між Україною і НАТО у сфері матеріально-технічного забезпечення);

- відкриття курсів підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів у Києві та започаткування «Міжнародного тижня НАТО» (2000 p.).

///. Етап активізації партнерських відносин України з НАТО (2002-2004 pp.)

- рішення Ради Національної безпеки і оборони України (РНБОУ) -стратегія щодо НАТО від 23 травня 2002 р. і Указ Президента України Л. Кучми від 2 червня 2002 р. про введення в дію рішення РНБОУ;

- введення механізму планування й розвитку Збройних Сил України (оборонного огляду);

- Празький саміт НАТО 22 листопада 2002 р. - обговорення шляхів подальшого розширення НАТО, ухвалення «Плану дій Україна-НАТО»;

-цільові плани дій Україна-НАТО на 2003, 2004, 2005 роки;

- затвердження Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2015 р. (червень 2004 p.), як підґрунтя для здійснення військової реформи в Україні відповідно до стандартів НАТО;

- підписання меморандуму про взаєморозуміння в галузі військово-транспортної авіації (Варшава, 7 червня 2004 p.);

- затвердження Воєнної доктрини України (Указ Президента України Л. Кучми від 15 червня 2004 р.), в якій визначено вступ до НАТО як кінцеву мету політики євроатлантичної інтеграції;

- Стамбульський саміт НАТО 28-29 червня 2004 р. - перспективи України (засідання комісії Україна-НАТО у форматі 26+1 - свідчення


особливого статусу України; рішення запросити Україну разом з Росією до участі в антитерористичних морських патрулюваннях Середземного моря «Активні зусилля», як один із шляхів залучення нашої держави до нової міжнародної системи колективної безпеки).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.